Конфлікт Умєрова з Агенцією оборонних закупівель. Що відомо

Державне підприємство (ДП) "Агенція оборонних закупівель"(АОЗ), що здійснює централізовані закупівлі озброєння та військової техніки для потреб Сил оборони України, опинилося в центрі гучного скандалу. Минулого тижня міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що не продовжуватиме контракт із директоркою АОЗ Мариною Безруковою попри те, що контракт з нею вирішила подовжити наглядова рада, а також оголосив про рішення призначити нового очільника агенції. Міністр також ініціював службове розслідування в Агенції та відсторонення Безрукової від роботи. 

Натомість Безрукова заявила, що продовжує очолювати АОЗ. Водночас, за даними Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 25 січня керівником ДП "Агенція оборонних закупівель" зареєстрований Арсен Жумаділов, який очолює ще одну закупівельну агенцію міноборони "Державний оператор тилу".

Через ситуацію із закупівлями зброї у вівторок, 28 січня, на засіданні уряду за поданням Умєрова також було звільнено заступника міністра оборони Дмитра Кліменкова.

Що пішло не так з закупівлями зброї, чим загрожує АОЗ двовладдя, і чи спроможна агенція й надалі забезпечувати виконання контрактів на закупівлю зброї, необхідної для фронту, а також якими можуть бути наслідки конфлікту агенції та міністра оборони Умєрова - з'ясовувала DW.

Рік роботи Агенції оборонних закупівель та затягування з формуванням наглядової ради

Агенція оборонних закупівель була створена ще 2022 року, однак реально запрацювала лише торік, після того, як уряд визначив порядок використання агенцією бюджетних коштів для закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а міністерство оборони видало наказ про призначення її директоркою Марини Безрукової.

Агенція з річним бюджетом приблизно 7,81 мільярда доларів, задумувалася як незалежна інституція у структурі міноборони, контролювати роботу якої мала наглядова рада, яка мала убезпечити АОЗ від політичного втручання та забезпечити незалежний контроль за її діяльністю. Туди увійшли як іноземні, так і українські представники, серед яких були керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут та колишній заступник міністра оборони Юрій Джигир. Вони представляли державу у цій наглядовій раді. Повністю наглядова рада Агенції була сформована лише у грудні минулого року, за місяць до закінчення контракту голови держпідприємства. Де-юре у Наглядовій раді було 5 членів: 3 незалежних та 2 представника від держави. Де-факто один з незалежних членів, Патрік Ауроя з Франції, самоусунувся від роботи в раді.

Хронологія конфлікту та оцінка роботи агенції

На своєму засіданні 23 січня всі члени наглядової ради АОЗ одноголосно проголосували за те, щоб Марина Безрукова продовжувала працювати на посаді директорки Агенції оборонних закупівель. Наступного дня міністр оборони України Рустем Умєров різко прокоментував рішення наглядової ради, заявивши, що міністерство не погодить продовження контракту з Безруковою, а також оголосив про наміри звільнити свого заступника Дмитра Кліменкова, який відповідав за закупівлі, та відкликав з наглядової ради двох представників від держави.

Своє рішення щодо Марини Безрукової він пояснив так: "Єдиний критерій, який міністерство оборони ставить перед Агентством оборонних закупівель - вчасно і в повному обсязі забезпечити фронт усім необхідним озброєнням. На жаль, за останні пів року замість своєчасного забезпечення армії боєприпасами ми отримали політичні ігри, "зливи контрактів", "злив" інформації піар бездіяльності та невиконання КРІ підпорядкованим підприємством МОУ", - написав Умєров на своїй сторінці у Facebook. Він також заявив, що закупівлі зброї, які повинні бути закритими під час воєнного стану та повномасштабної війни з Росією, перетворилися на "Амазон", де кожен користувач інтернету може у реальному часі бачити, хто і що купує, в яких обсягах та у яких виробників. У відповідь на критику діяльності агентства у наглядовій раді пропонували провести незалежний аудит.

"Ручне управління" та "руйнування реформи оборонних закупівель"

Члени наглядової ради не погодилися з оцінкою Умєрова та заявили про спробу ручного управління з боку міністра.  "Міністерство оборони має визначитись, чи справді воно хоче мати ефективне агентство з незалежним корпоративним управлінням, яке має високу репутацію серед партнерів і постачальників. Ручне управління наглядовою радою вихолощує ідею сучасної закупівельної моделі, заснованої на автономності і незалежності. Це не те, що ми обіцяли союзникам, і не те, що ми обіцяли країні у час війни", - написав відсторонений член наглядової ради Агенції оборонних закупівель Юрій Джигир у Facebook. 

Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна заявила, що такі дії руйнують реформу оборонних закупівель та "означають ручне втручання в закупівельні процеси". "Міністр вирішив "відкликати" з наглядової ради Юрія Джигира і Тараса Чмута - чи не найбільш авторитетних експертів у збройних закупівлях в Україні. Чи це означає, що міністр планує "перезапускати" Наглядову раду АОЗ доти, доки там залишиться лише стовідсоткова готовність виконувати вказівки міністерства?", - запитує Радіна.

Як вказує у своїй заяві Громадська антикорупційна рада при міноборони, міністерство ще у грудні минулого року, порушуючи вимоги закону про управління об'єктами державної власності, внесло зміни до статутів двох своїх закупівельних агенцій: Агенції оборонних закупівель та Державного оператора тилу і надало собі право призначати директорів агенцій в обхід наглядових рад "у випадку виявлення наявних або потенційних загроз національній безпеці України". "Такі дії не відповідають принципам незалежного корпоративного управління та є грубим порушенням керівних принципів корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності ОЕСР", - йдеться у заяві Громадської антикорупційної ради.

Позиція Марини Безрукової

"Наглядова рада Агенції оборонних закупівель є правочинною, навіть попри заяву міністра оборони України про відкликання двох представників держави, які проявили незалежну позицію. У цих обставинах попереднє анонсування нібито нового керівника Агенції є прямим проявом тиску на наглядову раду та спробою замінити незалежне корпоративне управління на "ручний режим", - йдеться у заяві АОЗ, розміщеній у її соцмережах. Сама Марина Безрукова заявила, що не збирається йти з посади, адже вважає, що повноваження подовжувати чи розривати контракт з нею має виключно наглядова рада. "Мене обрано керівником Агенції відповідно до законної процедури. Я ним лишаюсь, не бачу поки що, яким чином це можна змінити і юридично, і за своєю суттю. Працюю в штатному режимі. Не бачу зараз жодних юридичних підстав чинити якось інакше", - сказала в коментарі Forbes Марина Безрукова. У коментарі "Суспільному" вона заявила, що заява міністра оборони Рустема Умєрова про непродовження контракту виглядає як спроба "зґвалтувати всі реформи, які були анонсовані й обіцяні суспільству".

Своїм досягненням Безрукова вважає те, що Агенції вдалося знизити ціну на ринку озброєння та військової техніки, зменшивши частку посередників у державних закупівлях зброї. За її словами, якщо за перехідними контрактами Агенції, укладеними у 2023 році, частка спецімпортерів, тобто посередників, у сумі контрактів була 82 відсотки, то вже у 2024 році - лише 12 відсотків. Вона застерігає, що через юридичну колізію, яка виникла у зв’язку з рішенням міністра оборони України Рустема Умєрова щодо непродовження контракту з нею та призначення на посаду очільника АОЗ Рустема Жумаділова є ризик блокування контрактів на поставки боєприпасів через Агенцію оборонних закупівель.

Провадження щодо дій Умєрова

Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, представниця "Слуги народу", на тлі скандалу закликала міністра Рустема Умєрова піти у відставку. А Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до НАБУ проти міністра оборони, звинувачуючи його у зловживанні владою за відмову продовжувати контракт з директоркою Агенції оборонних закупівель. ЦПК повідомляє, що НАБУ вже  зареєструвало провадження за його заявою. "У діях міністра може мати місце злочин за ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем)", - йдеться у повідомленні ЦПК.

Читайте також: Оборонні закупівлі за моделлю НАТО: чи стане зброя для України дешевшою?

DW звернулася до міністерства оборони з проханням прокоментувати ситуацію зі звинуваченнями на адресу міністра та заклики до відставки. "Рішення не продовжувати контракт пані Безрукової було ухвалене на основі оцінки загальної ефективності роботи Агентства. Критичні питання залишилися невирішеними, зокрема затримки у виконанні планів поставок та виклики у задоволенні нагальних потреб Збройних Сил. Пріоритетним завданням міністерства є забезпечення безперебійного та своєчасного постачання зброї та боєприпасів на лінію фронту. У воєнний час такі результати не підлягають обговоренню, і необхідно ухвалювати  рішення щодо усунення будь-яких перешкод на шляху до досягнення цієї мети", - зазначається у відповіді українського міноборони. У відомстві також додали, що "міністерство залишається відданим принципам корпоративного управління".

Які ще є претензії до діяльності Агенції оборонних закупівель?

Однак до Марини Безрукової є претензії не лише в очільника міністерства оборони України. У середині січня голова тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань моніторингу отримання та використання озброєння, наданого Україні міжнародними партнерами під час воєнного стану, депутатка з опозиційної фракції "Голос" Олександра Устінова у своєму блозі на "Українській правді" розкритикувала діяльність Агенції оборонних закупівель під керівництвом Безрукової.

Устінова заявила, що держпідприємство не змогло укласти контракти на всі кошти, виділені у минулорічному бюджеті, тому Агенції довелося повернути 2,5 мільярда гривень до держбюджету та не було закуплене критично важливе озброєння на фронт. Вона також розкритикувала і структуру Агенції як неефективну, хоча 300 співробітників отримують з держбюджету конкурентні зарплати. "Структура Агенції в мене викликала деякий подив: зрозуміти, чому в АОЗ під час війни лише 1 людина займається закупівлею FPV-дронів, але 4 - піаром, я не змогла", - написала Устінова. Також вона спростувала слова Безрукової про зменшення частки посередників у державних закупівлях зброї та заявила, що Агенція оборонних закупівель уклала контракти на закупівлю снарядів з болгарською компанією-посередником на родину власника якої накладені санкції США за корупцію.

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець також вказує на рішення АОЗ закуповувати застарілі протитанкові міни часів Другої світової. "Раритетні міни М6А2 часів Другої світової постачальник пропонує за ціною у 590 євро, на що погоджується керівництво АОЗ. При цьому є дані, що, за іронією долі, у 2024 році ця ж болгарська компанія постачала в Україну значно "свіжіші" протитанкові міни ТМ-62 за ціною 550 євро. Що раптом трапилось? Міни ж - це ж не вино, вартість якого від витримки лише зростає…" - написав Згурець у своїй колонці на сайті Espresso.tv. При цьому, болгарська компанія є посередником, а не виробником мін, хоча АОЗ декларує, що одним з досягнень є розширення контрактів безпосередньо з виробниками, зауважує експерт.

Читайте також: Міни українського виробництва. Чому стався брак

Як вирішити конфлікт міноборони з АОЗ?

Громадська антикорупційна рада при міноборони вважає, що двовладдя у одній з ключових агенцій міністерства шкодить системі закупівель в цілому, українському війську та міжнародним відносинам України. "Конфлікт тільки набирає обертів, то на нас може очікувати класична українська історія із двома директорами, кожен з яких вважає себе єдиним, вибитими дверими, підробними печатками", - йдеться у заяві Громадської антикорупційної ради. Там закликають негайно втрутитися у ситуацію РНБО і політичне керівництво держави. Громадська антикорупційна рада при міноборони висловила готовність виступити майданчиком для діалогу всіх сторін задля вирішення конфлікту.

Посли країн "Групи семи" також рекомендують українській владі оперативно вирішити ситуацію в Агенції оборонних закупівель. Про це йдеться у заяві дипломатів. "Узгодженість із принципами належного управління та рекомендаціями НАТО є важливою для підтримки довіри громадськості та міжнародних партнерів", - зазначається в заяві послів країн G7 у соцмережі Х.