Антураж зустрічі російського президента Володимира Путіна на Алясці - червоний килим, військова почесна варта, гуркіт літаків, Трамп, який очікував приземлення очільника Росії, - засвідчував, що зустрічаються двоє єдиноможливих великодержавних мужі. Забракло лише вишикуваних в гарну хвилясту лінію міс кожного американського штату. Певне, ніхто не підказав.
А сама зустріч, точніше усі кроки до її підготовки, аж волала кожною рисою, що йдеться про розкадрування світу, де тим, кого ці двоє вважають хирляками, не місце. Тут був простір лише для двох мужів-великодержців, котрі вважають, що їм усе дозволено. Бо решті світу не стало сил цьому протистояти. Саме тому там не було жінок, бо незалежна, сильна та вільна жінка - помилка історії, як і сильна незалежна і вільна Україна.
Саме тому уможливилося неможливе - воєнного злочинця зустріли з почестями. А той факт, що Меланія Трамп нібито написала Путіну листа, аж відлунює багатоголосою луною: Володю, поверни бодай декого з українських дітей, тобою вкрадених, біґ діл! А навзамін отримаєш території разом з іншими дітьми.
Виявилося, що Зеленський за кілька днів таки відвідає Вашингтон. Однак, не видається мені - людині, яка адвокатує потерпілих від сексуальної наруги, - що покази потерпілої заслухають. До неї ставитимуться не надто уважно, не дивитимуться їй у вічі, натомість, можливо, прискіпуватимуться (знову) до її вигляду, слів, дій, походження, місця в ієрархії тощо.
Бо це - незручна потерпіла, котра давала відсіч і надалі рішуче чинить опір. Потерпіла, котра не знехтувала родом, пам'яттю та гідністю. А тому їй треба дати кілька стусанів і ляпасів, щоб швидше брала те, що наполегливо пропонують.
Потерпіла, котра досі перебуває в інформаційному оточенні російської мови й наративів, що позначається на її стані. Проте, вона тримається - кріпиться на силі людей, котрі здатні на більше, ніж від них очікували.
Ця потерпіла вже знемагає від утоми. Вона часто не відчуває суб'єктності, але випромінює вітальність такого ґатунку і яскравості, що і самій несила осягнути.
Читайте також: Сергій Жадан: Проблема не в перекладі
Можливо, не всі зчитають цю аналогію. Але я не можу позбутися асоціацій всього того, що відбувалося на Алясці, з тим, що відбувається у справах сексуального насилля, коли йдеться про право сильного. А сильний - це часто саме злочинець.
Коли потерпілу ставлять перед фактом - підписати контракт "гроші за мовчання". І тиснуть, що це для неї - єдиний вихід вижити, єдиний вихід щось отримати, єдиний вихід, бо вона не витримає тривалої судової тяганини, уїдливих запитань дорогих адвокатів, збанкрутує остаточно, впаде в боргову та емоційну яму, її ім'я обсмоктуватиме преса, а сам цей гомін часто буде болючим і несправедливим. Погрози, шантаж, перспектива постійної наруги.
"Раджу Україні підписати угоду, Росія - велика сила" , - сказав Трамп в інтерв'ю Fox News після зустрічі з Путіним.
У таких справах дуже важливими є голоси підтримки, віри в потерпілу й у справедливість. Бо коли людина (країна) в цих обставинах втрачає віру в справедливість і не відчуває підтримки, її легше зламати, зігнути, розчавити. Бо немає справедливості, бо ми всі так чи інакше помремо. Бо злочинець сильний, впливовий, грошовитий, тож мав від початку на неї право. І, якщо уже пішов розголос і треба це "порєшать", то хай бере, що дають, і заткне пельку.
Суд? Він також для слабаків, навіщо гайнувати час на той суд? Кому він треба, коли є такі "круті, як чорт" злочинці? Не суб'єкт міжнародного кримінального права, а об'єкт захвату і милування.
Традиційне розуміння слабкості та сили - ось на чому насправді виховані нинішні лідери США та Росії. Це для них зрозуміла без перекладача мова - мова права того, хто бикує, ґвалтує, вбиває.
І для того, щоб ніхто не писнув у бік потерпілої "яка сильна і смілива людина, скільки їй вдалося, попри все", поширюють оці ганебні наративи про те, як швидко дійшли б росіяни до Києва, якби не підступні українські болота та один російський генерал-бовдур, принижують людей та український опір, зменшують навіть територію досить великої європейської України - щоб самому раптом не визнати те, що це - країна волелюбних, винахідливих, гідних людей, зі значним потенціалом і давньою історією спротиву.
Цими роками українці побачили свої вади й слабкості, так само як свою силу і чесноти, і все це треба опрацювати так, щоб не було соромно, коли лунає "і покажем, що ми браття козацького роду", і щоб лунало повік.