Здається, ця історія тягнеться вічно, і кінця й краю їй не видно: сага про Німеччину й "Північний потік". Після вибухів у вересні 2022 року вважалося, що цей газопровід фактично знищено. Однак упродовж останніх тижнів і місяців ситуація знову змінилася з урахуванням перспективи можливого припинення вогню в Україні: тепер подейкують про те, що "Північний потік-2" може стати частиною угоди між Трампом та Путіним. США, мовляв, могли б купити трубопровід, відремонтувати його, а потім качати російський газ у Європу через американську компанію і заробляти на цьому. Тож історія з "Північним потоком-2" виглядає вже як політичний трилер.
Ексканцлер Німеччини Шредер зберігає вплив
Нещодавно свою думку з цього приводу висловив 81-річний колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер (Gerhard Schröder). Він, як і раніше, виступає на підтримку газопроводу, будівництво якого сам же колись просував: мовляв, для збереження конкурентоспроможності Німеччини необхідні надійні та дешеві джерела енергії. Прозвучало це так, ніби він мав на увазі: "Німеччині нарешті знову потрібна надійна й дешева енергія", хоча безпосередньо він цього й не сказав. За словами Шредера, він обговорював це і з Володимиром Путіним.
Свою позицію ексканцлер виклав у листі до парламентської слідчої комісії ландтагу Мекленбурга-Передньої Померанії, яка має прояснити роль "Газпрому" у створенні спірного Фонду захисту клімату. Шредера двічі викликали на слухання як свідка, але обидва рази він відмовився давати свідчення, посилаючись на стан здоров'я.
Зрештою він написав вищезгадане послання. Це сталося в середині квітня, коли оператор трубопроводу Nord Stream 2 перебував на межі банкрутства. Компанія, що накопичила величезні борги через війну в Україні та вибухи трубопроводів, мала розплатитися з кредиторами до 9 травня - інакше було б розпочато процедуру банкрутства. Були всі підстави вважати, що американці викуплять трубопровід. Але все обернулося інакше: з кредиторами вдалося домовитися вчасно. Хто в цьому допоміг - невідомо.
У газопроводі зацікавлений інвестор зі США
Американському інвестору Стівену Лінчу, який вважається близьким до Дональда Трампа та який претендував на активи Nord Stream 2, стало зрозуміло, що в разі банкрутства довелося б заново робити запити щодо дозволів на будівництво трубопроводу, які раніше вже були видані. Тепер же в цьому немає потреби. І Росія теж залишається у грі. Лінч, який у 2000-х роках тривалий час жив і займався бізнесом у Москві, а також відіграв певну роль у розвалі й розколі ЮКОСу, як і раніше, сповнений рішучості заволодіти трубопроводом. Він вбачає в цьому "унікальну можливість для США та Європи" отримати контроль над європейським енергопостачанням. Востаннє Лінч відвідував Німеччину на початку травня. Незадовго до вступу Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) на посаду федерального канцлера він зустрічався з представниками міністерства економіки в Берліні, яким мав представити свої плани. Чи зустрічався він також і з Ґергардом Шредером, невідомо.
Минулого тижня Шредер був присутній на церемонії вступу на посаду нового прем'єр-міністра Нижньої Саксонії Олафа Ліса (Olaf Lies) у ландтазі цієї федеральної землі - причому виглядав він напрочуд бадьорим. Очевидно, він залишається важливим залаштунковим гравцем.
У цьому контексті прикметна й новина про те, що банк Sparkasse Hannover більше не нараховує Шредеру перекази від "Газпрому" за роботу головою ради директорів Nord Stream 2 - а це ні багато ні мало 200 000 євро за пів року. Раду директорів Sparkasse Hannover очолює бургомістр Ганновера Беліт Онай (Belit Onay) з партії "Союз 90/Зелені" - затятих противників "Північного потоку".
"Північний потік" як шлях до припинення вогню в Україні?
Але це ще не все: прем'єр-міністр Саксонії Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer) також висловився за те, щоб знову ввести "Північні потоки" в експлуатацію заради початку діалогу з Росією. Він виступає за те, щоб 20 відсотків потреб Німеччини в газі знову покривати за рахунок імпорту з Росії. За його словами, санкції ЄС так і не призвели до достатнього тиску на Росію, щоб вона погодилася на перемир'я і на переговори про припинення війни. Кречмер вбачає у "Північному потоці" інструмент для початку діалогу з Москвою саме про це.
Таким чином ідея саксонського прем'єра діаметрально протилежна позиції канцлера Мерца. Фрідріх Мерц підтримує плани ЄС протидіяти спробам відродити "Північні потоки" в рамках нового, 18-го пакета санкцій проти РФ.
У підсумку все відбувається так, як уже часто бувало після початку війни в Україні. Ведеться бурхлива суспільна дискусія, яка час від часу супроводжується сумнівними, а то й підозрілими поворотами.
Путін, імовірно, за всім цим спостерігає з посмішкою, розслаблено розвалившись у кріслі. Адже все йде так добре й абсолютно в його інтересах.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою російської редакції та Deutsche Welle загалом.