Коаліційна криза в Німеччині? Про що йдеться і що каже Мерц
15 липня 2025 р.
Наприкінці минулого тижня у новому німецькому уряді на чолі з Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz), що перебуває при владі лише трохи більше ніж два місяці, намітилася перша криза. У п'ятницю, 11 липня, "червоно-чорна" коаліція у складі консервативного блоку ХДС/ХСС і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) хотіла, щоб парламент обрав трьох нових суддів до Федерального конституційного суду, найвищої судової інстанції країни. Для таких важливих призначень у Бундестазі потрібна більшість у дві третини голосів. Утім, заплановане обрання трьох суддів зі скандалом зірвалося, його терміново зняли з порядку денного після масштабного протесту консерваторів проти запропонованої СДПН, "молодшим" партнером по коаліції, кандидатки Фрауке Брозіус-Ґерсдорф (Frauke Brosius-Gersdorf).
У чому суть скандалу у владній коаліції в Німеччині?
Оскільки депутати фpакцій, що входять у коаліцію ХДС/ХСС і соціал-демократів не мають більшості у дві третини голосів, їм потрібна підтримка опозиції. У випадку з Фрауке Брозіус-Ґерсдорф, опозиційні Зелені та Ліві просигналізували, що проголосують "за", але несподівано проблема з підтримкою виникла у лавах головної партії влади - християнських демократів.
Консерватори і раніше висловлювали застереження щодо запропонованої соціал-демократами кандидатки, насамперед, через її ліберальну позицію щодо абортів. За попередньої коаліції СДПН, Зелених і ВДП вона, зокрема, була членкинею експертної комісії, яка рекомендувала легалізувати аборти у перші три місяці вагітності, що досі в Німеччині підпадає під дію 218 параграфа Кримінального кодексу. Хоча де-юре це і незаконно, де-факто переривання вагітності до 12 тижнів у Німеччині за певних умов не карається. Зокрема, якщо жінка, яка бажає перервати вагітність, проходить консультацію. Дискусії щодо скасування 218 параграфа точаться вже багато років, і найпотужніше проти цього виступають консерватори.
ХДС/ХСС відмовився голосувати за суддю
Утім, попри відомі застереження щодо Брозіус-Ґерсдорф, голова парламентської фракції ХДС/ХСС Єнс Шпан (Jens Spahn), як стверджують причетні до переговорів, ще за кілька днів до запланованого голосування запевняв партнерів по коаліції у підтримці їхньої кандидатки. Однак у п'ятницю розгорівся новий скандал: стало відомо, що викривач плагіату в наукових працях політиків Штефан Вебер (Stefan Weber) знайшов у докторській дисертації Брозіус-Ґерсдорф місця, що начебто можуть вказувати на підозру плагіату.
Як заявив представник ХДС Клаус-Петер Вілльш (Klaus-Peter Willsch) у коментарі німецькому таблоїду Bild, у докторській дисертації юристки та у науковій праці її чоловіка містяться "майже ідентичні пасажі", її кандидатура має бути знята, щоб відвернути шкоду від Конституційного суду. Той факт, що дисертація Брозіус-Ґерсдорф була написана 1997 року, а наукова праця її чоловіка вийшла друком 2000 року, схоже, не збентежив критиків. У підсумку лише за кілька годин до запланованого голосування ХДС/ХСС зажадав, щоб СДПН відмовилася від кандидатури професорки. Протест консерваторів став настільки потужним, що голосування щодо суддів Конституційного суду взагалі терміново зняли з порядку денного. Крім них, також опозиційна "Альтернатива для Німеччини" виступала проти цієї кандидатки, називаючи її "лівою екстремісткою".
Сумніви у професійності кандидатки в судді
Штеффен Більґер (Steffen Bilger) з ХДС/ХСС, пояснюючи позицію своєї фракції, зазначив, що вибори суддів не повинні ставати предметом гострих політичних дебатів, а щодо кандидатів не має бути будь-якими сумнівів у їхній професійності. "На наш погляд, повною мірою цього вже немає" - сказав Більґер. Натомість, за словами лідера парламентської фракції СДПН Маттіаса Мірша (Matthias Miersch), Брозіус-Ґерсдорф стала "жертвою брудної кампанії”, її заяви щодо абортів були висмикнуті з контексту. "Навіть ключові особи, які приймають рішення в ХДС і ХСС, спочатку не висловлювали ніякої критики", - зазначив він в інтерв'ю Süddeutsche Zeitung і додав, що все почалося, коли дискусія в інтернеті спровокувала "жахливу поляризацію" думок.
Обурення висловлюють і в опозиції. "Ми не можемо погодитися з тим, що влітку країна залишиться в підвішеному стані, коли не зрозуміло, чи є у нас стабільний уряд", - заявили співголови фракції Зелених Брітта Гассельманн (Britta Haßelmann) і Катаріна Дреґе (Katharina Dröge). На їхню думку, скасовані вибори суддів Конституційного суду "занурили коаліцію в серйозну кризу".
Що на все це каже Мерц?
Тож не дивно, що майже половину часу традиційного літнього інтерв'ю з канцлером на телеканалі ARD минулої неділі, 13 липня, було присвячено цій незвичайнiй в історії німецької політики ситуації. Фрідріх Мерц визнав, що недооцінив застереження, які лунали у фракції ХДС/ХСС щодо Брозіус-Ґерсдорф. Однак, на його думку, те, що сталося у п'ятницю, не є "кризою демократії" і "кризою уряду". Мерц наголошував на свободі совісті депутатів під час ухвалення рішень і, блокуючи кожне наступне запитання ведучого, вказував на майбутні консультації, внутрішні дискусії, обговорення всередині коаліції або невирішені питання. До речі, за все інтерв'ю Мерц не згадав жодного чинного політика ХДС/ХСС на ім'я. І лише згодом, у короткому раунді запитань із соціальних мереж, який транслювався лише онлайн, він поскаржився на "хвилю обурення" останніх днів, "неправду, надзвичайну злість, неймовірні особисті образи".
Критика на адресу Мерца з боку президента Німеччини
У неділю Мерц знову потрапив під вогонь критики, вже не з боку парламенту, а з боку першої особи в державі. За кілька годин до інтерв'ю канцлера на телеканалі ARD президент Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) зробив чітку заяву - у власному літньому інтерв'ю ZDF, другому загальнонаціональному суспільно-правовому мовнику Німеччини.
Коаліція ХДС/ХСС і СДПН "завдала собі шкоди", не зумівши обрати суддю, сказав глава держави. Для того, щоб уникнути шкоди для найвищої судової інстанції Німеччини, Бундестаг повинен ухвалити рішення у "найближчому майбутньому". "Якщо цього не буде, то ми повинні занепокоїтися", верховенство права може опинитися під загрозою, сказав Штайнмаєр, посилаючись на поточну ситуацію в США, де влада на чолі з президентом Дональдом Трампом неодноразово ставила під сумнів рішення судів та навіть погрожувала суддям. Однак під час інтерв'ю канцлера застереження Штайнмаєра не згадували.
У фракціях правлячої коаліції вересень називають можливою наступною датою для обрання трьох суддів. Зелені, своєю чергою, наполягають на проведенні виборів на позачерговому засіданні Бундестагу ще цього тижня. Натомість Мерц оцінює ситуацію інакше. "Все це не драматично, - каже він і додає: Наступного разу ми зробимо краще". Коли? Він залишає це питання відкритим.
Чому ця буремна п'ятниця викликала такий ажіотаж і медійний резонанс? Зрештою, перший день канцлерства Мерца теж не минув гладко. Адже тоді на голосуванні за кандидатуру від блоку ХДС/ХСС Мерца на посаду канцлера в Бундестазі неочікувано не вистачило необхідної більшості голосів для його обрання з першої спроби, хоча коаліційні партнери у складі консерваторів і соціал-демократів кількісно спокійно могли забезпечити цю більшість. Це був перший в історії країни випадок, коли канцлеру знадобився другий тур голосування, щоб його обрали. Після того першого дня до подій останньої п'ятниці минуло більше двох місяців, це був 67-й день канцлерства Мерца. Чимало оглядачів оцінюють перспективи нинішньої коаліції досить скептично.
Майбутні виклики для уряду Мерца
При цьому на порядку денному на друге півріччя стоять величезні проєкти реформ, про що Мерц згадує в інтерв'ю. Згідно з планами коаліції, мають бути реформовані основні системи соціального забезпечення - охорони здоров'я, соціального страхування та пенсійного забезпечення. І ХДС/ХСС і СДПН, безумовно, не завжди мають однакові погляди. Коаліція знає, "що ми повинні проводити реформи", - каже Мерц. Pобота у цьому напрямку "йде повним ходом".
Це може ще більше ускладнитися через заяву, зроблену президентом США цими вихідними. Дональд Трамп знову оголосив про мита на весь імпорт з ЄС, цього разу - 30 відсотків з 1 серпня. Це похмурі перспективи для німецької економіки, оскільки США є найважливішим торговельним партнером Німеччини. Як заявив Мерц, ці тарифи "вразять нас в самісіньке серце". Європейський Союз повинен продемонструвати єдність і "подбати про те, щоб мита такого масштабу не були накладені". Канцлер Мерц відвідав Трампа на початку червня і, серед іншого, застерiг від таких перепон для торгівлі.
Все це не схоже на спокійні восьмитижневі літні канікули. Речник Мерца вже повідомив про низку планів на п'ятницю, в тому числі про політичні візити до Мюнхена і Лондона. У п'ятницю, 18 липня, він вперше як канцлер візьме участь у великій пресконференції для столичних журналістів. Для його попередників Анґели Меркель та Олафа Шольца це традиційно була остання поява на публіці перед відходом у літню відпустку.