"Коаліція охочих" у Києві та український дебют Мерца
10 травня 2025 р.
Ледь не кожен візит закордонних лідерів до Києва під час війни журналістами подається як "неанонсований", проте візит чотирьох європейських лідерів у суботу, 10 травня, таким назвати навряд чи можна.
Спершу 9 травня президент України Володимир Зеленський анонсував зустріч "коаліції охочих", не називаючи учасників, а пізніше того ж дня "Київський метрополітен" повідомив про тимчасове припинення роботи станції "Майдан Незалежності" у першій половині дня суботи. Останнє свідчило про масштаб майбутнього заходу.
Остаточно список учасників зустрічі став відомим в ніч проти 10 травня. Президент Франції Еммануель Макрон опублікував у соцмережах фото себе разом з прем'єрами Польщі та Великобританії Дональдом Туском і Кіром Стармером, а також канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz). А уже вранці на київському вокзалі їх зустрічав глава Офісу президента Андрій Єрмак.
Мерц вступає в гру
Одночасний візит одразу чотирьох європейських лідерів і, зокрема, спільне прибуття до Києва лідерів Франції та Німеччини, нагадали про червень 2022 року, коли українську столицю відвідали тодішній канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) разом з Макроном, прем'єром Італії Маріо Драгі та президентом Румунії Клаусом Йоганнісом.
Тоді візит німецького канцлера вважався складним і водночас довгоочікуваним, адже до того між Києвом та Берліном існувало напруження через активні російсько-німецькі взаємини до початку повномасштабної війни Росії проти України. Крайньою точкою кризи стало небажання керівництва України приймати президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier). У відповідь лідер німецького уряду не поспішав до Києва, за що й був охрещений "ображеною ліверною ковбасою" послом України в ФРН Андрієм Мельником.
Втім, у червні Шольц в українській столиці оголосив підтримку надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Цей статус Україна офіційно отримала 23 червня 2022 року.
З тодішньої групи візитерів при владі залишився лише французький президент. Після того, як у США в січні 2025-го до влади повернувся Дональд Трамп, саме він та прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер фактично очолили миротворчі зусилля у Європі щодо російсько-української війни. Також вони стали "місточком" між Києвом та Вашингтоном після сварки президентів США та України наприкінці лютого цього року.
Німеччина ж з листопада 2024 року - після розвалу її урядової коаліції - поринула у внутрішньополітичний процес: дострокові вибори у лютому 2025-го, перемовини про урядову коаліцію, неочікувано непросте обрання Мерца на посаду канцлера 6 травня. Тож нинішній візит канцлера Фрідріха Мерца до Києва є своєрідним поверненням ФРН у міжнародну дискусію щодо України.
Востаннє Мерц відвідував Київ ще в статусі лідера німецької опозиції у грудні 2024 року і навіть згадував про можливу передачу Україні далекобійних крилатих ракет Taurus, якщо "не припиняться бомбардування" Росією України.
На контрасті із Шольцом, який категорично відмовлявся від подібного кроку, заяви Мерца у Києві сприймалися з оптимізмом, хоч згодом майбутній канцлер дещо змінив позицію і говорив про можливість постачання ракет "у згоді з партнерами". Щоправда, у Києві Мерц попередив, що "публічні дебати" щодо поставок Україні зброї, припиняться.
Читайте також: Мерц: Більше жодних публічних дебатів про зброю для України
Готові до припинення вогню
Якщо у червні 2022 року гостей зустрічала напівпорожня українська столиця, яка ще оговтувалось від бойових дій у її передмістях, то у травні 2025 року про війну Росії проти України у Києві передусім нагадує синьо-жовте море прапорів на Майдані Незалежності - імпровізований меморіал загиблим у війні українським військовим. Сюди ж прибули учасники візиту разом із президентом України Володимиром Зеленським та першою леді Оленою Зеленською.
"Вічна слава і вдячність героям - тим, кого вже немає поруч, але хто назавжди з нами. Вічна памʼять тим, хто віддав життя, захищаючи Україну", - написав Зеленський у Telegram та додав фото європейських лідерів.
Водночас Макрон опублікував у соцмережі X допис, де висловив захоплення "мужністю українців" і сформулював "три основні меседжі" щодо миру в Україні - закликав Росію до безумовного припинення вогню, підтримав український суверенітет та наголосив, що "горизонтом" є "сильна, заможна та європейська Україна".
Згодом відбулась зустріч "коаліції охочих", основним підсумком якої стала заява про готовність запровадити режим безумовного припинення вогню з 12 травня. Також лідери України, Франції, Великобританії, Німеччини та Польщі зателефонували президенту США Дональду Трампу.
"Найголовніше, що ми домовилися, що з понеділка, 12 травня, має розпочатися повне і безумовне припинення вогню щонайменше на 30 днів. Ми разом вимагаємо цього від Росії, ми знаємо, що нас підтримують у цьому Сполучені Штати", - підсумував Зеленський.
Якщо ж Росія відмовиться від пропозиції, то учасники коаліції обіцяють посилення тиску на неї. "Якщо Росія відмовиться від припинення вогню, яке б стало основою для переговорів, які можуть початися відразу, в такому разі ми продовжимо захищати Україну, ми продовжимо нарощувати тиск проти Росії", - наголосив Мерц після зустрічі на спільній пресконференції з іншими лідерами "коаліції охочих". Зеленський пояснив, що йдеться про посилені санкції проти енергетичного сектора та банківської системи РФ.
Відтак чи не відразу публічно позицію від США щодо пропозиції європейців про 30-денне перемир'я висловив спецпредставник президента США Кіт Келлог. "Всеосяжне (повітряне, наземне, морське, інфраструктурне) припинення вогню на 30 днів покладе початок процесу завершення найбільшої і найтривалішої війни в Європі з часів Другої світової війни. Як президент США неодноразово говорив, зупиніть вбивства - негайно", - написав Келлог у соцмережі Х.
Читайте також: Макрон: Дотримання припинення вогню контролюватимуть США
Росія наполягає на припиненні постачання зброї Україні
Напередодні зустрічі "коаліції охочих" у Києві речник президента Росії Дмитро Пєсков прокоментував пропозицію щодо тривалого припинення вогню, про яке мова іде, власне, ще з 11 березня.
За його словами, президент РФ Володимир Путін нібито підтримав ідею припинення вогню на 30 днів, однак "підняв кілька питань". "Він сказав, що зараз у нас є конкретна динаміка на фронті. Російські війська просуваються і роблять це досить впевнено. Тому якщо ми говоримо про припинення вогню, то що ми робитимемо з поставками зброї, що надходять щодня з США та Європи (Україні. - Ред.)?" - заявив Пєсков.
За його словами, для реалізації тимчасового припинення вогню військову допомогу Україні слід припинити, інакше Київ нібито використає паузу на свою користь. "Україна продовжить повну мобілізацію, перекидатиме нові війська на передову. Україна використає цей час для підготовки нових військовослужбовців і надання відпочинку тим, хто вже воює. То чому ми маємо давати Україні таку перевагу?" - заявив речник Путіна.