Катар погрожує припинити поставки газу до ЄС. У чому справа?
7 серпня 2025 р.
Коли в Німеччині панувала енергетична криза після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, тодішній уряд на чолі з канцлером Олафом Шольцом (Olaf Scholz) уклав угоду з Катаром про імпорт до двох мільйонів тонн скрапленого природного газу (СПГ) на рік.
Угода була частиною широкої стратегії Європи з метою зменшити залежність від російського газу. Утім, нещодавно Катар пригрозив припинити постачання СПГ до Європи наступного року.
За повідомленням інформагентства Reuters, міністр енергетики Катару в листі бельгійському уряду та Єврокомісії поскаржився на жорсткі вимоги директиви ЄС, яка вимагає від бізнесу дотримуватися певних стандартів у сфері захисту клімату, довкілля та прав людини.
Протест Катару проти нових правил ЄС
"Якщо до директиви не буде внесено змін, держава Катар та енергетична компанія QatarEnergy не матимуть іншого вибору, окрім як серйозно розглянути альтернативні ринки для нашого СПГ та інших товарів за межами ЄС, які пропонують стабільне та дружнє бізнес-середовище", - йдеться у листі, який цитує Reuters.
Читайте також: Повна відмова ЄС від російського газу: як це має працювати
Запроваджена торік директива ЄС зобов'язує великі європейські підприємства контролювати свої глобальні ланцюги постачань на предмет проблем у сфері прав людини та екології. І якщо такі проблеми виявляються, компанії зобов'язані їх вирішувати. Крім того, правила зобов'язують підприємства розробити плани щодо захисту клімату, які відповідають Паризькій кліматичній угоді 2015 року.
Після США та Росії Катар є третім за величиною експортером СПГ до Європи. За даними статистичного сервісу Kpler, цей емірат у Перській затоці покривав від 12 до 14 відсотків потреб ЄС у СПГ від початку війни Росії проти України у лютому 2022 року. Загалом катарські поставки скрапленого газу до Євросоюзу за цей період становили 37,1 мільйона тонн.
Загроза санкцій ЄС для Катару
"Катар та деякі інші виробники та експортери нафти поки не почали рухатися до кліматичної нейтральності", - каже Андреас Ґольдтау (Andreas Goldthau), професор університету в німецькому Ерфурті та експерт з енергетичної політики. Тож цим експортерам, за його словами, загрожують санкції ЄС, якщо вони не дотримуватимуться нової директиви.
Згідно з нею, якщо компанії не проводять необхідний контроль, їм загрожують штрафи у розмірі до п'яти відсотків загальної річної виручки. У випадку QatarEnergy, яка в 2024 році мала дохід у розмірі 48,6 мільярда доларів США, це означатиме штраф до 2,43 мільярдів доларів.
Важливе юридичне питання: чи може Брюссель накладати великі штрафи на компанії за межами Євросоюзу, до яких належить QatarEnergy. Експерти вважають, що проштовхнути санкції може бути нелегко - через практичні труднощі та наслідки для торговельної політики.
Якщо ж штрафи все ж буде накладено, то фінансовий тягар може лягти на плечі європейських партнерів катарської компанії. "Від імпортерів у Європі можуть вимагати, аби вони утримували певні суми з переказів QatarEnergy для покриття штрафів", - розмірковує Ґольдтау щодо гіпотетичних сценаріїв.
Нова директива ЄС: два роки відстрочки
Професор Інституту політичних досліджень у Парижі Т'єррі Бро називає погрози з боку Катару на адресу ЄС "самовпевненим підходом". Мовляв, "замість того, аби йти на затяжні переговори", Катар "рано і рішуче" дав зрозуміти, що прагне "повного звільнення" від дії директиви ЄС, каже експерт.
За початковим задумом, держави ЄС повинні були до наступного року імплементувати директиву на національному рівні. Спершу правила мали стосуватися лише компаній із понад 5000 співробітників та виручкою понад 1,5 мільярда євро. До 2029 року до них правила мали поширитися також на менші підприємства з 1000 та більше співробітників.
З огляду на дедалі більший спротив таких країн, як Німеччина, Франція та Італія, а також фінансового та енергетичного секторів економіки, Євросоюз запропонував відтермінувати початок дії нової директиви для компаній на два роки - до червня 2028 року.
Більше газу зі США замість Катару?
У розпал суперечки з Катаром Євросоюз уклав митну угоду зі США. У рамках підписаного 27 липня документа ЄС погодився купувати скраплений газ у США на суму 750 мільярдів доларів. А це суттєво загрожує імпорту СПГ з Катару.
Експерт з енергетики Ґольдтау каже, що для нього "загадка", чому Катар саме зараз погрожує припинити експорт СПГ до ЄС. Адже Трамп щойно уклав із Брюсселем угоду, яка дає йому додатковий аргумент, аби імпортувати більше газу в США
Натомість Бро має іншу думку. Він вважає, що Катар зробив усе у правильний для себе момент. За словами експерта, близькосхідний емірат може отримати вигоду з енергетичної кризи, яку спричинила в Європі війна в Україні.
Попит на СПГ у світі зростає
"Ситуація на ринку скрапленого природного газу надалі напружена і залишатиметься такою, напевно, і протягом наступних трьох років, тож Катар може тиснути (на Євросоюз. - Ред.) саме тоді, коли для цього є підходящий момент", - каже французький експерт.
За прогнозами експертів, світовий попит на СПГ до 2030 року може зрости до понад 600 мільйонів тонн на рік. З огляду на це, нинішнє розширення зони видобутку газу Катаром та довгострокові угоди можуть зробити емірат одним із головних постачальників енергоресурсів до Європи.
Якщо ж законодавчі вимоги ЄС до імпорту СПГ стануть надто обтяжливими, Катар теоретично може швидше переключитися на Азію, де панує високий попит на енергоресурси, а закони вимагають суттєво менших додаткових витрат.