Ескалація з Іраном та зусилля щодо України: які перспективи?

Лідери країн Великої сімки збираються у понеділок, 16 червня, у Канаді. Туди ж для участі у саміті G7 прибуває і президент України Володимир Зеленський. Очікувалося, що навіть на тлі щільного порядку денного, чільне місце на зустрічі буде відведено обговоренням перспектив врегулювання війни РФ проти України. Однак всі "карти" сплутала атака Ізраїлю проти Ірану, що розпочалася у ніч на п'ятницю, 13 червня. Як це може вплинути на дипломатичні зусилля на українському напрямку?

Короткострокові ризики

Серйозне загострення ситуації на Близькому Сході, попри географічну віддаленість, може мати прямі наслідки на подальший перебіг як на дипломатичні зусилля щодо врегулювання війни РФ проти України, так і на сам перебіг бойових дій, вважають аналітики.

У короткостроковій перспективі серед факторів і ризиків для Києва, які можуть мати прямий вплив, називають зміщення фокусу уваги на Близький Схід зі сходу України, де армія РФ вже кілька тижнів посилює наступ, стрибки цін на нафту, а також і потенційне ускладнення отримання Україною американської військової допомоги через можливу зміну пріоритетів Пентагону.

Вже наступного дня після початку ізраїльської операції "Народ як лев" проти іранської ядерної програми, міністр оборони США Піт Гегсет в ефірі Fox News підтвердив, що США завчасно перекинули на Близький Схід системи для боротьби з дронами, які були призначені Україні. "Я весь тиждень був на слуханнях у Конгресі. І мене запитали: Ви справді перекинули системи протидії БПЛА з України на Близький Схід? Я відповів: Так, перекинули", - сказав він.

Виходячи з цього, заступник директора київського Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов припускає, що тепер "Україні буде важче закуповувати зброю у США, оскільки очікується, що Вашингтон збільшить військову допомогу Ізраїлю", - сказав він у коментарі газеті Kyiv Independent.

Президент України Володимир Зеленський розповів, що йому не було відомо про плани США скоротити військову допомогу для України. Це питання він прагне обговорити з президентом Трампом на зустрічі G7. Одночасно він нагадав про тісну співпрацю, яка пов'язує Тегеран та Москву. "Іран, режим, він фактично бореться проти нас, передаючи зброю росіянам. Зброю, технології, ще щось - я не знаю. І тому вони дуже небезпечні", - зазначив він 14 червня в інтерв'ю американському телеканалу Newsmax.

Оглядач DW з дипломатичних питань Стівен Бердслі, який висвітлює саміт Великої Сімки у Канаді, очікує, що український президент тепер обов'язково порушить і питання посилення тиску на Росію. "Він чітко про це заявив. Він хоче, щоб США зайняли тверду позицію на підтримку України та заявили, що Росії потрібно сісти за стіл переговорів через запровадження більших фінансових санкцій, шляхом посилення тиску з боку США. А Трамп поки що не показував готовність цього робити", - нагадує Бердслі.

Довгострокові вигоди

Німецький історик та експерт з питань Близького Сходу Рене Вільданґель (René Wildangel) у розмові з DW застеріг від потенціалу некерованої ескалації, у яку може перерости зіткнення Ізраїлю та Ісламської республіки. "Гадаю, нам треба повернутися до ситуації, коли ми можемо це обговорювати на рівні дипломатії, разом з європейцями, і не будучи залежними від мінливого підходу Трампа, який одного дня каже, що ми маємо вести переговори, а наступного дає "зелене світло" прем'єр-міністрові Нетаньяху на атаку на Іран", - зазначив науковець.

Але на противагу ризикам, багато оглядачів не вважають, що ставка на дипломатію у випадку Ірану, ще може бути результативною. Натомість з ізраїльським ударом по фундаменталістському режиму аятол у Тегерані, який плекає теплі відносини з Кремлем, відкриваються інші можливості. Не далі, як у січні цього року Іран та Росія уклали всеосяжну стратегічну угоду, де окремо згадується військова співпраця між сторонами. Тепер же послаблення ірансько-російської осі та каналів експорту зброї та технологій може почати розхитувати й позиції господаря Кремля, припускають оглядачі.

Так, запрошений дослідник у Кільському інституті політики безпеки (ISPK) Максиміліан Тергалле (Maximilian Terhalle) в інтерв'ю газеті Die Welt наголосив, що удар Ізраїлю по Ірану позбавляє президента Росії Володимира Путіна його ключового інструменту в контактах щодо України з президентом США Дональдом Трампом.

Експерт пояснює: Путін неодноразово намагався продемонструвати Трампу, що Москва має вплив на Іран і тому, мовляв, за формулою "послуга за послугу", могла б вирішити проблему іранської ядерної програми в інтересах США, натомість відсуваючи дипломатію щодо України на другий план. "З ізраїльським ударом росіяни значною мірою втратили цю свободу дій, яку Путін хотів розіграти перед Трампом. Домовленості на кшталт: "Я вирішу вашу іранську проблему, а ви зробите мені великі поступки в Україні" тепер втратили актуальність. І це добре для Європи, добре для України", - коментує Тергалле.

Він додає, що у Берліні багато років заплющували очі на зв'язки між Іраном і Росією. Тепер же, на думку Тергалле, рішення Ізраїлю діяти військовими методами проти іранської загрози, є правильним, і так його має оцінювати й федеральний уряд у Берліні. "Я переконаний, що це правильне рішення. Для Ізраїлю, але також і для європейської безпеки", - наголошує Тергалле.

Уже в перші 48 годин після початку війни, ізраїльська авіація здобула перевагу в повітрі над західною частиною країни, включаючи Тегеран, пише The Wall Street Journal. Було завдано болючого удару і серйозних збитків іранському військово-промисловому комплексу, який обслуговує в тому числі й збройні та технологічні інтереси Москви.

Зокрема, за даними ізраїльських ЗМІ, серед іншого, були атаковані потужності з виробництва балістичних ракет у Ширазі та завод із виробництва дронів типу Shahed в Ісфахані - тих самих, які ще з 2022 року Іран передає Росії для примноження ударної сили в ході її регулярних атак по Україні. Збройна співпраця Ірану та Росії, вочевидь, не обмежувалася постачанням дронів: торік у вересні Сполучені Штати Америки, посилаючись на розвіддані, заявили про те, що Іран поставив Росії балістичні ракети для війни в Україні. Вашингтон негайно запровадив санкції проти кораблів і компаній, які були причетні до передачі зброї. Відтак і у ЄС підтвердили, що мають "достовірну інформацію" про передачу іранських балістичних ракет Росії. У традиційній для іранської дипломатії манері, там спростовували та заперечували передачу РФ озброєнь. 

Тепер же ще на початку ізраїльських ударів були ліквідовані чільні іранські військові Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), в тому числі й ті, хто відповідав за зарубіжні контакти, обмін розвідданими та експорт іранської зброї. У списку ліквідованих опинився командир військово-повітряних сил Ірану Амір Алі Хаджізаде, який особисто курирував передачу дронів Shahed Росії і з цієї причини у 2022-у році потрапив під санкції ЄС.

Саме його підлеглі, як вказують ЗМІ, у січні 2020 року помилково збили український пасажирський літак Міжнародних авіаліній України (МАУ) в небі над Тегераном після ліквідації генерала Касема Сулеймані, якого США вважали чільним терористом та координатором військової співпраці з Росією та іранськими проксі на Близькому Сході. Режим у Тегерані тоді в перші дні приховував та заперечував свою відповідальність за загибель 176 пасажирів та членів екіпажу унаслідок збиття українського лайнера. Тегерану також закидали навмисне затягування і саботаж розслідування катастрофи та виплат компенсацій.

Про те, як тісно переплетені конфлікти та війни у сучасному світі, свідчить і те, що вже на другий день війни з Іраном, у ході масової атаки балістичними ракетами, у передмісті Тель-Авіва, в Бат-Ямі, внаслідок влучання ракети у житловий будинок в ніч на 14 червня загинуло п'ятеро громадян України. Серед загиблих, за попередньою інформацією посольства України в Ізраїлі, також троє дітей. Зараз українськими дипломатами вирішується питання про організацію доправлення тіл загиблих для похорону в Україні.