Імпорт газу з Азербайджану: що це значить для України?
29 липня 2025 р.Україна вперше почала отримувати азербайджанський газ через Трансбалканський магістральний газопровід (Трансбалканський коридор), яким проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини. Угоду про закупівлю газу уклали Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та компанія SOCAR Energy Ukrainе, яка є дочірньою компанією азербайджанської державної нафтогазової корпорації SOCAR. Як повідомив у понеділок, 28 липня, голова правління "Нафтогазу" Сергій Корецький, постачання невелике за обсягом, але стратегічно важливе. "Відкриває шлях до довгострокової співпраці. А також ще один приклад диверсифікації джерел постачання та зміцнення енергетичної безпеки України", - написав він у Facebook.
"Пілотна тестова партія" газу з Азербайджану
Деталей щодо обсягу й терміну постачання у "Нафтогазі" не розкривають, однак у відповідь на запит DW зазначили, що це "пілотна тестова партія газу за новим маршрутом". Початок закупівлі розпочався в суботу, 26 липня, додали в компанії.
Опитані DW експерти наголошують, що ще упродовж кількох років Азербайджан не зможе поставляти значні обсяги газу Україні. "Основні експортні обсяги Азербайджаном законтрактовані, плюс у них власне споживання достатньо велике. Тобто основні об'єми азербайджанського газу розписані на 10-15 років наперед. І експортні контракти синхронізовані з планами газовидобутку", - пояснює DW директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Україна, за оцінками експерта, може отримувати з Азербайджану не більше п'яти мільйонів кубічних метрів на добу. "Можливо, навіть менше", - зазначає Омельченко. Для порівняння - загалом Україна імпортує щодоби приблизно 26 мільйонів кубічних метрів газу з таких країн, як Польща, Угорщина та Словаччина.
Експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар також не розраховує на те, що "Азербайджан стане газовим клондайком для України". "Вони працюють над тим, щоб збільшити газовий видобуток, але це буде в перспективі до 2030 року. Я думаю, що Азербайджан цьогоріч може продати Україні максимум кілька сотень мільйонів кубів газу", - сказав він у розмові з DW.
Підготовка до опалювального сезону
Попри невеликі обсяги постачання газу з Азербайджану, вони мають стратегічне значення, зазначила міністерка енергетики України Світлана Гринчук. За її словами, це відкриває перспективу співпраці між державами та дає змогу диверсифікувати джерела енергопостачання - "надважливого чинника для надійної підготовки до опалювального сезону та його стабільного проходження". "Для України Трансбалканський трубопровід - це доступ до нових джерел газу: скрапленого газу, що надходить з усього світу до грецьких та турецьких LNG-терміналів; азербайджанського газу, що транспортується газопроводом TAP; румунського та потенційно болгарського шельфового видобутку", - написала міністерка у Facebook.
Володимир Омельченко з Центру Разумкова наголошує на важливості диверсифікації імпорту з огляду на позитивний вплив конкуренції. "Це створює конкуренцію між постачальниками газу в Україні. Чим більше постачальників, тим краща ціна, можливості вибору, менше ризиків", - зазначає він.
Своєю чергою Михайло Гончар вказує, що Україна нині залежна від імпорту газу через удари РФ останніх місяців по українській газовидобувній інфраструктурі. "Це призвело до деякого зниження видобутку, за різними оцінками, на 30-40 відсотків обсягів. Тому імпорт додаткових обсягів газу є підстраховкою на зимовий період, якщо буде чи дуже холодно, чи, наприклад, Росія завдасть додаткових ушкоджень нашій газовидобувній інфраструктурі", - пояснює експерт.
Упродовж позаминулого й минулого зимових сезонів Україна обходилась газом внутрішнього видобутку, нагадує Гончар. "Хоча це і відбулось внаслідок скорочення споживання газу великими промисловими споживачами. Адже газомістку й енергомістку індустрію або знищено в ході російської агресії, або вона не функціонує", - каже він. Нині, за даними "Нафтогазу", валовий видобуток газу в Україні складає 19,125 мільярда кубічних метрів, а загальне споживання - 21,5 мільярда кубічних метрів.
Посилення енергобезпеки України
Поява азербайджанського газу на додачу до імпорту з Польщі, Угорщини та Словаччини посилює енергобезпеку України, впевнені співрозмовники DW. "Хоча я не думаю, що це стане комерційним трендом, адже логістика з Азербайджану довша, ніж, наприклад, з території Польщі чи Угорщини. Але важливо, що такий варіант матиме місце", - наголошує Михайло Гончар.
При цьому важливо, що постачається саме азербайджанський газ, а не російський під виглядом азербайджанського, зауважує експерт. "Торік, коли закінчувався договір між "Нафтогазом" і "Газпромом" про транзит газу, українській стороні пропонувалося підписати нову угоду, щоб транзитувати так званий азербайджанський газ, а практично той же російський під виглядом азербайджанського. По тому ж самому маршруту - з Росії через Україну, через Суджу, далі до Ужгорода і Словаччиною в Європу", - зазначає Гончар.
Зближення Києва й Баку на тлі роздратування Москви
Постачання азербайджанського газу Україні важливе не так з енергетичної, як із політичної точки зору, вказують опитані DW експерти. "Баку і Київ демонструють акт енергетичної солідарності. Це, звичайно, не може не дратувати Москву. Але зробити вона нічого не може", - вказує Михайло Гончар.
Контракт з Україною став можливий тільки внаслідок того, що Азербайджан за останній час зміцнив свої політичні позиції, додає Володимир Омельченко. "Він здатен проводити самостійну політику на Кавказі. РФ не подобається така політика й самостійність Азербайджану. І це черговий сигнал того, що Азербайджан стає самостійним регіональним гравцем і що він вже не є залежним від Росії. Це теж дуже гарний чинник в азербайджансько-українських відносинах загалом", - резюмує він.