Хто в ЄC хоче продовжити обговорення конфіскації активів РФ

На підставі дискусії в Європейській Раді не можна зробити висновок, що тема про конфіскацію російських активів остаточно знята з порядку денного, заявила DW європейська дипломатка в кулуарах саміту Європейського Союзу пізно ввечері в четвер, 20 березня, коментуючи висновки засідання.

"Дійсно, у цьому питанні існує статус-кво, і низка країн-членів ЄС активно лобіюють проти цього заходу. Однак деякі держави-члени, включно з, наприклад, країнами Балтії та Північної Європи, продовжують шукати юридичні можливості для конфіскації заморожених активів Росії", - сказала вона.

Серед лідерів ЄС на підтримку вилучення заморожених активів РФ раніше висловлювалися верховна представниця з закордонної та безпекової політики Кая Каллас, а також єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс.

Дипломат: Найближчим часом ми не побачимо розморожування активів РФ

Інший дипломат ЄС пояснив DW, що мета Євроради - продемонструвати в своєму комюніке, що російські активи залишаться в нинішньому стані на тлі поточних обговорень між президентом США Дональдом Трампом і президентом РФ Володимиром Путіним умов можливого припинення вогню в Україні.

"Я думаю, що це сигнал про те, що найближчим часом ми не побачимо розморожування цих активів. А дискусія про те, що з ним робити, триватиме. Зараз у питанні їхньої конфіскації консенсусу немає", - сказав він.

У висновках саміту ЄС від 20 березня зазначається, що "відповідно до законодавства ЄС, російські активи мають залишатися без руху доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України і не компенсує їй збитки, завдані цією війною".

Прем'єр Бельгії: Конфіскація російських активів - це акт війни

В ЄС заморожені російські активи на понад 250 мільярдів євро, левова частка - в Бельгії, на рахунках міжнародного депозитарію Euroclear. Бельгія - одна з країн, які відкрито виступають проти конфіскації.

"Вилучення заморожених активів, їхня конфіскація - це акт війни, - відповів на запитання DW новий прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер. - Це не дрібна деталь. Ми говоримо про це так, немов це дуже проста річ. Але ми живемо не у світі фантазій. Це реальний світ. Якщо ви вилучите 200 мільярдів, це загрожує наслідками. Росіяни розлютяться, і в них є засоби для реагування".

На пресконференції після саміту він підкреслив делікатність теми заморожених активів РФ. За його словами, він був радий, що на засіданні Євроради ніхто не порушив заново питання про заморожені російські активи. Висновки саміту були узгоджені дипломатами заздалегідь і прийняті без змін.

"Я просив попередню Єврораду не представляти активи як скарбничку Путіна, яку можна просто розбити молотком і витратити гроші на що завгодно. Усе не так просто, - сказав Де Вевер. - Я попросив міністра закордонних справ здійснити дипломатичне турне, щоб пояснити всім європейським партнерам усі тонкощі та нюанси. Сьогодні про це ніхто не говорив, і я хотів би, щоб так було і надалі".

Інші аргументи противників конфіскації

На юридичних ризиках конфіскації наголошує і глава Європейського центрального банку Крістін Лагард, хоча вона визнає, що роль ЄЦБ - лише консультативна, а рішення про статус заморожених активів мають ухвалювати уряди країн-членів ЄС.

"Аргумент законності - це ключовий елемент. Ми не можемо дозволити собі рухатися в тому напрямку, в якому рухаються вороги нашої системи. А в рамках наявного законодавства конфіскація неможлива", - пояснив раніше ще один європейський дипломат.

За його словами, такий крок поставив би на карту фінансові відносини ЄС з рештою світу, що вплинуло б на конкурентоспроможність на ринку фінансових послуг. Дехто в ЄвС побоюється, що країни за його межами спробують створити компанії, аналогічні бельгійській Euroclear, позиціонуючи свої депозитарії як надійніші.

Ще один контраргумент противників конфіскації: заморожені активи - це "дуже важлива карта" для України та її президента Володимира Зеленського, "оскільки наближаються мирні переговори". Крім того, "якщо не буде активів, не буде і прибутку з них", який ЄС передає Україні. "Війна повинна в якийсь момент закінчитися. Будуть мирні переговори, буде обговорюватися питання відновлення, і Росія повинна буде заплатити за завдані збитки, і ці гроші можуть бути використані в той момент. Якщо ми вилучимо їх сьогодні, їх більше не буде", - підсумував дипломат.

Водночас у Брюсселі не приховують, що невідомо, чи розпочнуться ці мирні переговори в найближчі місяці або роки. Інший дипломат у розмові з DW не виключив, що до питання статусу цих активів країни ЄС можуть повернутися, однак за інших юридичних обставин - наприклад, якщо на це буде міжнародний мандат у рамках майбутнього мирного процесу.

Україні продовжує надходити допомога в рахунок активів РФ

Раніше того самого дня, 20 березня, Європейська Комісія виділила Україні новий транш у розмірі мільярда євро з кредиту макрофінансової допомоги, який буде погашений за рахунок продажу активів РФ. Загальний обсяг кредитів, наданих Єврокомісією Україні в рамках цієї програми, сягнув чотирьох мільярдів євро з початку року, тривають переговори про нові транші.

У Брюсселі підкреслюють, що від України не очікують прямого погашення кредиту з власних коштів: його виплатять з надзвичайних доходів від заморожених російських активів, "що є чітким сигналом про те, що тягар відновлення України ляже на плечі тих, хто несе відповідальність за її руйнування".