Хто та як вербує громадян Казахстану на війну в Україні

За інформацією українського державного проєкту "Хочу жити", опублікованій 25 липня, лише з початку 2025 року контракти із Збройними силами РФ для участі у війні проти України підписали щонайменше 529 казахстанців. Скільки громадян Казахстану воює на боці України - немає навіть приблизної інформації. З'ясувати точну кількість всіх громадян Казахстану, які вирушили воювати в Україну, також не є можливим. Про свою участь у воєнних діях поза Казахстаном ніхто намагається не говорити. Будь-яка згадка про цей факт загрожує кримінальним переслідуванням та неминучим покаранням.

"Вахтовиків" відправляють на війну?

Тим часом журналіст казахстанського видання Elmedia Аян Шаріпбаєв, який провів власне розслідування про специфіку відправлення казахстанців на роботу до Росії за вахтовим методом, не виключає, що чимала частина з них підпише контракти з міністерством оборони РФ. У розмові з DW він розповів, що редакція видання, в якому працює, вперше звернула увагу на активізацію російських вербувальників у казахстанському інформаційному просторі ще восени торік.

"Ми вважаємо, що ця налагоджена схема відправки казахстанців на війну в Україну діє з середини 2023 року і зараз стала особливо помітною. Це видно за зростанням кількості оголошень в соціальних мережах, hh (сайт пошуку роботу. - Ред.) і OLX (сервіс оголошень. - Ред.). З'явилися й спеціальні сайти, де прямо зазначаються умови підписання контрактів для участі у війні на території України", - зауважив у розмові з DW Аян Шаріпбаєв.

За словами Шаріпбаєва, проведене ними розслідування дозволило точно встановити місця постійного відправлення "вахтовиків" до Росії. "Оскільки наша редакція працює в Алмати і в південних областях Казахстану, про ситуацію в інших регіонах країни щось говорити не можу. Але в Алмати щотижневе відправлення ведеться з автовокзалу "Сайран", а в Шимкенті - з території залізничного вокзалу. Наші кореспонденти їздили туди, розмовляли з людьми, які стояли в черзі перед автобусами з затемненими шибками. У нас є фотографії та відео. Дехто не заперечував, що Омськ, Оренбург чи Челябінськ є для них перевалочними пунктами перед подальшою поїздкою на захід", - зазначив Аян Шаріпбаєв.

Він звернув увагу і на етнічний склад громадян Казахстану, які вирушають на роботу в Росію. "Відсотків двадцять, можливо тридцять - з азіатською зовнішністю. Решта - це люди європейських національностей", - зауважив журналіст.

Хто і як вербує найманців

У спеціально створених для громадян Казахстану оголошеннях з Росії, які легко знайти в інтернеті, все гранично прагматично. Гарантується одноразова виплата у вигляді 4 мільйонів рублів (близько 43 тисяч євро у перерахунку. - Ред.), щомісячна оплата 210 тисяч рублів, списання боргів і кредитів у сумі до 10 мільйонів рублів. Є обіцянка про страхові виплати від міністерства оборони Росії родичам у 12,4 мільйона рублів, прейскурант цін за знищення техніки противника, а також відгуки про проходження служби у складі російських підрозділів від різних Нурланів, Маратів, Єрболів та Арманів. Для розуміння ситуації - за даними Бюро Національної статистики від 12 серпня, середня заробітна плата в Казахстані у другому кварталі 2025 року становила 448 620 тенге (приблизно 714 євро. - Ред.).

Водночас роботу з вербування казахстанців проводять і українці. Але роблять це переважно через адресні розсилки в месенджерах або через волонтерів, які працюють в Україні. Зрідка застосовується розклеювання оголошень у громадських місцях. Можливо, саме одним з таких каналів отримав запрошення піти воювати з ідеологічних міркувань за Україну 19-річний житель Алмати Туран Устюгов. У жовтні торік його було затримано в анексованому РФ Криму, а в червні 2025 року засуджено російським судом до 12 років позбавлення волі.

На всіх найманців чекає покарання

"Нас сильно турбує активізація вербувальників з боку, як Росії, так і України. Не знято з порядку денного питання і про вербування наших громадян до Афганістану і Сирії. Тому створені у нас спеціальні центри в цілодобовому режимі моніторять усі соціальні мережі та засоби масової інформації щодо виявлення найманців та учасників збройних конфліктів за межами країни. Казахстан не потерпить проживання таких людей на своїй території. На всіх їх чекає обов'язкове покарання у вигляді тривалих термінів перебування в ув'язненні", - зауважив у розмові з DW співробітник однієї зі спецслужб Казахстану, який попросив публічно не називати його ім'я.

Також, за його словами, казахстанські спецслужби виявляють та блокують сайти, де розміщуються оголошення для найманців, приймають сигнали від громадян, які підтримують політику нейтрального Казахстану. Крім того, спецслужби сподіваються і на допомогу від податкових органів, які виявлять несподівано розбагатілих людей після поїздки до Росії та України.

За навмисну участь у збройних конфліктах за межами країни закон у Казахстані передбачає від п'яти до дев'яти років позбавлення волі. А якщо доведено факт найманства, то набирає чинності ще жорсткіша стаття кримінального кодексу. За нею передбачається позбавлення волі від семи до 12 років з конфіскацією майна, а за доведених фактів загибелі людей та інших тяжких наслідків дій найманця - до 20 років з конфіскацією майна та позбавлення громадянства Республіки Казахстан. Загалом, за офіційними даними, з 2022 року до серпня 2025 року в Казахстані було порушено 92 кримінальні справи за статтею про навмисну участь у збройних конфліктах та п'ять справ - за статтею про найманство.

Втім, до судових процесів із подальшим покаранням за цими статтями у 2025 році було доведено лише три справи. У січні до чотирьох років та шести місяців позбавлення волі за участь у війні а Україні у складі російської ПВК "Вагнер" було засуджено мешканця міста Сатпаєва. У травні п'ять років позбавлення волі отримав житель Алмати. У серпні знову за цією ж статтею за підписаний контракт із міністерством оборони Росії до п'яти років за ґратами засуджено жителя Атирау. Статтю Кримінального кодексу Казахстану про найманство поки що не застосовували.