Хіросіма і Нагасакі - застереження від гонки озброєнь
6 серпня 2025 р.
"У той момент я побачила у вікні блакитно-білий спалах. У наступну мить мені здалося, що я здійнялася в повітря. Нас підкинуло ударною хвилею від вибуху", - так в інтерв'ю DW кілька років тому описала момент вибуху американської атомної бомби "Малюк" над Хіросімою о 8:15 ранку 6 серпня 1945 року активістка боротьби з ядерною зброєю Сецуко Терлоу, якій зараз 93 роки. Від наслідків того удару загинули миттєво або померли пізніше від 90 до 136 тисяч осіб. Сецуко Терлоу була тоді 13-річною школяркою. Вона неодноразово згадувала жах того дня, який змінив все.
"Поступово я змогла розрізнити фігури. Це були люди. Але вони зовсім не були схожі на людей. Вони були вкриті кров'ю. Шкіра і плоть звисали з кісток. Цілі частини тіла були відсутні", - продовжила Терлоу. Її батьки вижили, але сестра і племінниця загинули через кілька днів після вибуху.
Терлоу присвятила своє життя боротьбі з ядерною зброєю, ставши однією з провідних фігур Міжнародної кампанії за ліквідацію ядерної зброї (ICAN). Ця організація, яка домагається повної ліквідації ядерної зброї, була в 2017 році відзначена Нобелівською премією миру.
Оскільки після бомбардування Хіросіми японський уряд не капітулював беззастережно, уряд США скинув другу ядерну бомбу. Спочатку метою було портове місто Кокура. Але через погану погоду 9 серпня американський бомбардувальник розвернувся і завдав удару по Нагасакі. Десятки тисяч людей загинули миттєво.
Незабаром після цього Друга світова війна закінчилася і в Азії. Сотні тисяч тих, хто вижив після двох атомних бомбардувань, отримали опіки, у них виник рак, а також були інші наслідки опромінення. Загальну кількість загиблих і поранених досі складно об'єктивно оцінити.
З 1947 року в Хіросімі 6 серпня о 8:15 ранку лунає "Дзвін миру". Проводиться церемонія поминання загиблих. Чинний мер закликає до знищення ядерної зброї і сприяння миру в усьому світі. У своїй "Конституції миру", ухваленій в 1946 році, Японія зобов'язалася ніколи більше не вести війни. Крім того, в 1967 році країна ухвалила "Без'ядерні принципи", згідно з якими вона відмовилася від володіння ядерною зброєю.
Японія: двічі постраждала від ядерних катастроф
"В Японії продовжують високо цінувати послання миру - це данина пам'яті ядерних бомбардувань. Ніколи більше не має бути війни! Ніколи більше не має бути застосування ядерної зброї! Японія - країна, віддана миру в усьому світі", - розповів в інтерв'ю DW військовий історик і експерт з Японії Такума Мельбер з Гейдельберзького університету. Це позиція держави, яка сповідує пацифізм.
"Японія - країна, приречена на ядерні катастрофи. Атомні бомбардування стоять в одному ряду з катастрофою на АЕС "Фукусіма" в 2011 році. Таким чином Японія - жертва військового і цивільного застосування ядерних технологій", - зазначає історик.
Після війни колишні вороги - Японія і США - знову зблизилися. Однак Вашингтон так і не вибачився за ядерні бомбардування. Японія не входить до жодного багатостороннього військового союзу, наприклад НАТО, але залишається близьким партнером. США, у свою чергу, є для Японії, яка не володіє власною ядерною зброєю, гарантом безпеки, в тому числі ядерної. Сьогодні в країні розміщено близько 54 тисяч американських військовослужбовців. Вони покликані гарантувати безпеку і оборону країни.
"Японія вважає себе прифронтовою державою - з Китаєм, Північною Кореєю та іншими сусідами, - зазначив DW експерт з безпеки Ніко Ланґе (Nico Lange). - У Німеччині ситуація приблизно така: навіть після того, як росіяни вторглися в Україну, багато хто тут все ще вважає, що напад на нас відбудеться дуже нескоро. Гадаю, нам у Німеччині варто повчитися у японців серйозності в подібних питаннях".
Глобальний бум озброєнь
За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), у 2024 році на озброєння в усьому світі було витрачено 2,7 трильйона доларів, що на 9,4 відсотка більше, ніж роком раніше. Це найрізкіше зростання з моменту закінчення холодної війни, причому тенденція до збільшення витрат на оборону спостерігається вже десять років поспіль.
США, Росія і Китай інвестують переважно в модернізацію своїх ядерних арсеналів. Дедалі більше країн розглядають можливість розробки або розгортання ядерної зброї, заявив нещодавно директор SIPRI Ден Сміт в інтерв'ю DW. "Найбільш тривожним щодо ядерних арсеналів є те, що після тривалого періоду скорочення ми починаємо бачити ознаки того, що ця тенденція змінюється на протилежну. Довгострокове ядерне роззброєння добігає кінця", - зазначив він.
Росія володіє найбільшим ядерним арсеналом, що налічує, за даними SIPRI, 5459 боєголовок. При цьому президент Володимир Путін неодноразово погрожував країнам, що підтримують Україну, застосуванням ядерної зброї. Сполучені Штати є другою за величиною ядерною державою - у них є 5177 боєголовок. За ними йдуть Китай, Франція, Великобританія, Індія, Пакистан, Ізраїль і, зі значним відривом, Північна Корея.
Історично склалося так, що між Японією і Німеччиною в питаннях ядерної зброї багато спільного. "Обидві країни об'єднує те, що ми рішуче виступаємо проти неї. Але питання полягає в тому: якщо ви самі не є ядерною державою, чи маєте ви право голосу?" - зауважує Ланґе.
У Німеччині використовується термін "ядерна участь", який дозволяє Берліну, що не володіє власною ядерною зброєю, бути частиною ядерного потенціалу США. За оцінками експертів, на авіабазі в місті Бюхель у землі Рейнланд-Пфальц зберігається 20 американських атомних бомб. Право ухвалення рішень щодо застосування цієї зброї належить чинному президенту США. Однак у цьому випадку ядерна зброя буде доставлена до цілей німецькими бойовими літаками.
Чи треба Європі більше ядерної зброї?
На тлі агресивної війни Росії проти України постійно лунають голоси, які закликають надати Німеччині більш прямий доступ до ядерної зброї. Наприклад, нещодавно з такою вимогою виступив Єнс Шпан (Jens Spahn) - лідер фракції ХДС/ХСС у Бундестазі. "Нам потрібно обговорити участь Німеччини або Європи в ядерному арсеналі Франції або Великобританії, а також, можливо, і нашу власну участь у співпраці з іншими європейськими державами", - заявив він.
В Японії заклик до власної ядерної зброї теж давно перестав бути табу. Загроза з боку Північної Кореї та Китаю викликає занепокоєння у населення. До переосмислення призвела війна РФ проти України. Хоча ухвалені в 1967 році неядерні принципи - не володіти, не виробляти і не імпортувати ядерну зброю - як і раніше актуальні, деякі японські політики заявляють, що, безумовно, можна розглянути можливість невеликого ядерного арсеналу. Однак подібні пропозиції поки що зустрічають сильний опір.
Проте Японія залишається переконаним пацифістським суспільством. "У Японії постійно повторюється мантра: ніколи більше не можна ставати імперіалістичною державою", - каже Такума Мельбер з Гейдельберзького університету. 80 років минуло з дня атомних бомбардувань Хіросіми і Нагасакі. Лише деякі сучасники, яких називають "хібакуся", можуть говорити про це, спираючись на власний досвід, і застерігати, як, наприклад, Сецуко Терлоу.
"У світі досі ще є 16 тисяч одиниць цієї зброї. Це божевілля, навіть злочин. Я не перестану пояснювати людям, що ми живемо в ядерну епоху, і саме тому ми будемо говорити. Тому що політики продовжують створювати дедалі більше ядерної зброї. Замість однієї країни з ядерною зброєю, як було тоді, тепер їх дев'ять. Ми повинні зупинити цей процес!" - каже живий свідок трагедії Хіросіми.