Гольфстрім не зупинився, але тішитись не доводиться

Науковці мають дві новини для тих, хто хоче зрозуміти, яке майбутнє чекає на підводні океанічні течії в Атлантичному океані та як це вплине на клімат у Європі, який суттєво від них залежить. Хороша новина: життєво важлива для нашого клімату Атлантична меридіональна циркуляція (AMOC) виявилася стійкішою, ніж вважалося раніше. Згідно з модельними розрахунками, навіть за екстремальних кліматичних умов вона не зазнає повного колапсу. Нове дослідження показує, що система підтримується завдяки компенсаторним процесам в інших частинах Світового океану.

Але є і погана новина: згідно з тим самим дослідженням, AMOC, частиною якої є Гольфстрім і Північноатлантична течія, значно ослабне до кінця століття. Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) також вважає, що серйозне уповільнення Атлантичної циркуляції в XXI столітті є дуже ймовірним. Навіть без повного колапсу це матиме значний вплив на світовий клімат і розподіл опадів.

Особливо в Європі можливий різкий температурний спад. За даними Німецького федерального агентства з охорони довкілля, середні температури тут можуть знижуватися більш ніж на три градуси за Цельсієм за десятиліття, а в Північній Європі - від п'яти до 15 градусів за такий самий період. 

Як працює Атлантична циркуляція?

AMOC є частиною глобальної океанічної циркуляції, завдяки якій відбувається обмін енергію між океанами. Цей механізм також відомий як "глобальний конвеєр" (ocean conveyor belt). У Атлантичному океані тепла вода на поверхні з Мексиканської затоки рухається вздовж східного узбережжя Північної Америки у напрямку Північної Атлантики. Під час цього процесу вода поступово охолоджується, а через випаровування її солоність зростає. У результаті щільніша, холодніша та солоніша вода опускається в глибоководні шари поблизу Гренландії, а потім повертається на південь як глибинна течія.

Ця циркуляція є важливим фактором, що визначає помірний клімат у Західній та Центральній Європі, а також у частинах Північної Європи. 

Наскільки стабільна AMOC?

У новому дослідженні вчені змоделювали розвиток Атлантичної циркуляції до кінця XXI століття за екстремальних умов, зокрема при чотирикратному збільшенні вмісту CO₂ в атмосфері та значному припливі талої води. Модель також враховувала зміни в Південному та Індійському океанах.

Результати показали, що у всіх сценаріях циркуляція води значно слабшала, але не припинялася повністю. У модельних розрахунках дослідників повного колапсу вдалося уникнути завдяки підняттю глибинних вод з Північної Атлантики у Південному океані, викликаному вітровими процесами.

Результати дослідження були опубліковані в науковому журналі Nature.

Як наукова спільнота оцінює ці висновки?

Багато кліматологів позитивно оцінили модельний підхід, який застосували дослідники - передусім оскільки він враховує не тільки процеси в Атлантичному океані, а й взаємодію з іншими океанами.

Директор відділу кліматичної мінливості Інституту метеорології Макса Планка, професор Йохем Мароцке (Jochem Marotzke) вважає, що дослідження є "корисним контрастом до надто спрощених катастрофічних прогнозів щодо AMOC".

Проте професор океанографії Потсдамського університету Штефан Рамсторф (Stefan Rahmstorf) дотримується іншої думки. Він вважає, що нове дослідження "нічого не змінює в оцінці ризиків і наслідків змін AMOC у відповідь на глобальне потепління, спричинене діяльністю людини". 

Кліматолог Ніклас Берс (Niklas Boers) із Потсдамського інституту досліджень наслідків зміни клімату попереджає, що навіть без повного колапсу AMOC може ослабнути більш ніж на 80 відсотків. Це, за його словами, матиме "катастрофічні наслідки для клімату планети та може призвести до похолодання в Європі, змін у тропічних опадах і серйозних зрушень мусонних систем у Південній Америці, Африці та Азії".

Федеральне агентство з охорони довкілля Німеччини прогнозує, що в Європі можливий різкий температурний спад. Особливо в Північній Європі температури можуть в цьому разі впасти на 5-15 градусів за десятиліття.

Провідний науковий співробітник з клімату та екологічної фізики Бернського університету доктор Єнс Тергаар (Jens Terhaar) зазначає, що навіть якщо AMOC не зникне повністю, її значне ослаблення матиме екстремальні наслідки. "Обидва сценарії - і колапс, і сильне ослаблення - матимуть дуже серйозні наслідки, і ми повинні зробити все можливе, щоб цього уникнути", - підкреслює він.

На його думку, єдиним способом стабілізувати AMOC є припинення глобального потепління, викликаного діяльністю людини. "Лише якщо ми зупинимо зростання температури, модельні розрахунки показують можливість повернення AMOC до її попередньої сили", - підсумовує Тергаар.