У якому стані перебуває Світовий океан і як його захистити?

Світовий океан є домівкою для понад 250 000 видів - від крихітного планктону до величезних коралових рифів і синього кита, найбільшої тварини на планеті. Для понад мільярда людей у світі море є найважливішим джерелом забезпечення себе їжею.

Щоб захистити океани, міжнародна спільнота зібралася на Лазурному узбережжі у французькій Ніцці на Конференцію ООН з питань океану. Які теми зараз є найбільш важливими?

Тепліші моря - менше морської флори і фауни

Значна частина підводного життя перебуває під загрозою через глобальне потепління. З підвищенням температури корали знебарвлюються і гинуть. Зараз це стосується 84 відсотків усіх рифів у світі. Якщо Світовий океан потеплішає на 1,5°C порівняно з доіндустріальною епохою, більшість рифів загине. "Від 2°C руйнування буде неминучим", - каже Катя Маттес (Katja Matthes), яка очолює дослідницький центр GEOMAR в Кілі.

Оскільки у теплій воді знижується рівень кисню, багато морських істот опиняться під загрозою.

Нові дослідження показують, що зараз море прогрівається навіть на глибині дві тисячі метрів. "Внаслідок цього планктон, риба та морські ссавці відчувають нестачу кисню. Ми бачимо мертві зони, як-от у Балтійському морі в Німеччині, де практично не може існувати життя", - пояснює експертка.

Читайте також: Зниження рівня кисню у водоймах загрожує життю на всій планеті

Надмірний вилов риби призводить до стресу морської системи

Морській екосистемі загрожує і надмірний і нерегульований вилов риби. За оцінками природоохоронної організації WWF, за останні 50 років кількість видів риб, які виловлюються понаднормово, потроїлася. Це означає, що при занадто великому вилову риби вона не відновлюється достатньою мірою.

Проблема особливо очевидна в Середземному морі. Понад половина тамтешніх запасів вважається надмірно виловленою. Оселедець, сардини та анчоуси потрапляють до рибальських сіток особливо часто.

"Це порушує харчовий ланцюг великих морських ссавців, а отже й усю екосистему", - пояснює Меттес. Водночас це загрожує й самій людині: риба є найважливішим джерелом білка для понад мільярда людей.

Близько 600 мільйонів людей по всьому світу - переважно в Китаї, Індонезії та Індії - економічно залежать від моря.

До 2050 року в океані буде більше пластику, ніж риби

За прогнозами, до 2050 року сукупну вагу всієї риби перевищать пластикові відходи в океані. За оцінками Інституту світових ресурсів, щороку у світовому океані з'являється від 8 до 10 мільйонів тонн нових пластикових відходів. Для розкладання їхніх компонентів часом потрібні сотні років.

Довгоживучі відходи та мікропластикові частинки створюють дедалі більше проблем для морського життя.

Температура океану також впливає на погоду

Температура морів і океанів також впливає на погоду і температуру повітря. Наприклад, періоди мусонів у Південній Америці та Азії або відносно м'яка погода в Європі значною мірою залежать від глобальних океанічних течій.

Гольфстрім, наприклад, приносить теплу воду з тропіків у північну частину Атлантичного океану в рамках Атлантичної меридіональної циркуляції. Це  впливає на зазвичай м'яку температуру повітря і, відповідно, високу врожайність сільськогосподарських культур в Європі.

На думку дослідників, підвищення температури може змінити систему океанічних течій.

Уже є ознаки того, що Гольфстрім сповільнюється. Без нього на півночі Європи було б на 5-15 градусів холодніше, згідно з розрахунками Німецького агентства з охорони навколишнього середовища.

Читайте також: Гольфстрім не зупинився, але тішитись не доводиться

Союзник у боротьбі зі зміною клімату

У 2023 і 2024 роках температура поверхні Світового океану встановила нові рекорди, згідно з останнім звітом програми спостережень за Землею "Коперник". І чим теплішою стає вода, тим більше вона розширюється, що і є головною причиною того, чому рівень моря продовжує підвищуватися.

Море теплішає, бо поглинає вуглець та інші парникові гази - майже третину антропогенних викидів. Наразі це і стабілізує клімат. "Без цієї накопичувальної функції температура в атмосфері вже була б нестерпною", - пояснює Карлос Дуарте. Він досліджує морські проблеми в Університеті короля Абдалли в Саудівській Аравії.

"Океан - наш союзник у боротьбі зі зміною клімату, - пояснює Маттес, - але тільки доти, доки ми зберігаємо його функцію". Адже з підвищенням температури води він може зберігати дедалі менше і менше CO2.

А оскільки вміст вуглецю збільшується, Океан стає дедалі більш кислим,  "що призводить до загибелі мідій і коралів", зазначає Маттес. Багатьом істотам важко адаптуватися до дедалі більш кислотних умов. Як наслідок, їм бракує енергії на інші потреби - наприклад, на ріст і розмноження.

Як зараз захищають Світовий океан?

Для протидії цим небезпекам держави створюють морські заповідні зони. Найбільша з них розташована на узбережжі американського штату Гаваї.

Характер такого захисту відрізняється від країни до країни. Там часто заборонено будувати вітрові електростанції або рибалити. Зараз заповідні зони існують у менш ніж дев'яти відсотках Світового океану, але риболовля заборонена лише у трьох відсотках з них.

Мета одна: менше пластику в морях і океанах

"Ми не можемо вирішити всі проблеми за допомогою морських природоохоронних зон. Цим зонам байдуже до зміни клімату чи пластику, що плаває в морі", - наголошує Дуарте. ООН уже багато років прагне ухвалити міжнародну угоду про обмеження забруднення Світового океану пластиковими відходами. Переговори про це, які нещодавно провалилися через опір великих нафтових держав, як-от Саудівської Аравії та Росії, продовжаться у Швейцарії в серпні 2025 року.

Також тривають дослідження альтернатив звичайному пластику. Японські дослідники розробили матеріал, який має розчинятися в солоній воді океанів протягом кількох годин. Але такі підходи ще не є вирішенням проблеми величезних островів пластикових відходів.

Хто має право експлуатувати ресурси Світового океану?

Трохи менше 40 відсотків морських просторів регулюються національним законодавством. Це райони територіальних вод, за якими починається відкрите море. Воно належить усім і тому часто називається "спільною спадщиною людства".

Тривалий час ця сфера взагалі не регулювалася. "Внаслідок цього багато ресурсів Світового океану було розграбовано, і ніхто не поніс за це відповідальності", - каже Дуарте. Захищеним є лише один відсоток відкритого моря - Антарктика. І заповнити цю прогалину має Міжнародна конвенція про захист Світового океану.  

Після 15 років переговорів у 2023 році її підписали більшість країн світу, однак вони ще не мають за нею зобов'язань. Для цього її мають ратифікувати щонайменше 60 держав - наразі це зробила лише 31, серед яких багато малих держав, але також Бангладеш і Франція. Німеччини і США серед них немає.

Міжнародна спільнота також погодилася з тим, що захищеним має бути й біорізноманіття.

До 2030 року, тобто лише за п'ять років, 30 відсотків Світового океану має опинитися під захистом. Амбітна мета, "знадобиться час, щоб наші сьогоднішні дії мали вплив у майбутньому", каже Дуарте.

Тим не менш, він налаштований оптимістично. "Якщо ми домовимося про цей захист зараз, ми зможемо залишити нашим дітям і онукам у 2050 році океан, який буде більш-менш схожий на той, який знали наші дідусі і бабусі", - переконаний він.