Глава Донецької ОВА Філашкін про Костянтинівку і укріплення

Костятинівці - в минулому одному з індустріальних центрів Донбасу та важливому залізничному вузлу - загрожує гуманітарна катастрофа, попереджала Донецька обласна військова адміністрація 25 червня. Через постійні обстріли половина міста залишалась без світла і з украй обмеженим водопосточанням.

Минув тиждень і російським військам, що оточують Костянтинівку з півдня та північного сходу, майже вдалося взяти під вогневий контроль дорогу, яка сполучає місто з Краматорськомна північному заході. DW вже розповідала, як в умовах постійної загрози удару з неба загони поліції "Білий янгол" евакуюють з міста людей.

Чи криється причина російського наступу у невдалому будівництві укріплень? Тимчасова слідча комісія Верховної Ради вже викликала для відповіді на це питання у парламент міністра оборони Рустема Умєрова. Однак депутати мають претензії і до обласних військових адміністрацій (ОВА). На Донбасі ОВА з різних регіонів будували фортифікації за різними проєктами, кошторисами і різними цінами на будівельні матеріали, пояснював DW суть претензій член комісії Дмитро Разумков.

Про ці та інші аспекти оборони Донбасу DW поговорила з очільником Донецької ОВА Вадимом Філашкіним у Краматорську за 25 кілометрів від Костянтинівки.

Читайте також: "А воно все гірше й гірше": евакуація з Костянтинівки

DW: Пане Філашкін, минулого разу ми зустрічалися з вами тут на початку вересня, коли почалася активна фаза евакуації з Покровська. Минуло уже 10 місяців, а в місті досі залишаються люди. Чи відомо вам, скільки їх та в яких умовах вони живуть?

Вадим Філашкін: Зараз у самому Покровськузнаходиться 1700 людей, В Покровській громаді (включає в себе також місто Родинське і ще 39 селищ. - Ред.) - 1900. Нагадаю, до початку повномасштабної війни там було близько 50 тисяч людей.

Зараз ворог майже зруйнував центр міста і околиці. Люди живуть в найскладніших умовах - без газу, води, електропостачання. Питна вода є, але світла, газу, водо- та електропостачання в місті немає взагалі. Це саме стосується міста Мирноград.

Чому люди повертаються до Покровська

Разом з цим від поліції ми чули, що люди туди якимось чином повертаються, об'їжджають блокпости, попри заборону провозять дітей. На вашу думку, чому це стається?

Такі випадки дійсно трапляються. Були такі родини, які ми по декілька разів евакуйовували з Покровська та Мирнограда, але люди окольними шляхами заїжджали в свої міста. Ми з тими людьми працюємо і вкотре їх вивозимо за межі міста.

Ніхто не розуміє, з якої причини, у кожного по-різному. Одні люди говорять: це наші будинки, наші приміщення, ми будемо знаходитися тут. А коли ми їх просимо подбати бодай про безпеку своїх дітей, вони відповідають: це наші діти, ми будемо самі вирішувати.

Але більше 90 відсотків людей з міста Покровськ виїхали. І це дуже добре, тому що щодня ворог авіабомбами, ствольною артилерією, fpv-дронамиобстрілює місто в повному обсязі.

Чи не вважаєте ви, що вивезення комунальних служб, пошти, залізниці з міста минулого вересня було передчасним?

Не вважаю зовсім. Тому що міста майже не існує. Якщо порівняти місто рік тому і зараз, це взагалі два різних міста.

Зараз там працюють комунальні служби, небагато, але декілька співробітників працюють, щоб ховати людей. А якби підприємства не виїхали тоді з міста Покровськ, ворог зруйнував би все.

Це, до речі, стосується не тільки міста Покровськ, а майже всієї області. Кожного дня ворог обстрілює наші об'єкти критичної інфраструктури, наші складські приміщення. Все, що цікавить ворога, знаходиться під щільним обстрілом. Якби люди тоді не виїхали, вони б загинули.

Ми також чули чули від поліції, що у Покровську виникли стихійні кладовища просто у дворах…

Стихійних поховань немає, але є поодинокі випадки, коли люди не звертаються до органів влади, які знаходяться в місті, до наших комунальних служб, не звертаються до підрозділів поліції і самостійно ховають близьких та сусідів.

Чому люди так роблять? Не розумію я. Є органи влади, є контактні телефони, вони знають, де знаходиться поліція. Потім наші комунальні служби викопують і проходить перепоховання.

Читайте також: "Молимось спочатку за перемогу, а потім - за мир". Як живе прифронтове Добропілля

Половина міста окупована РФ, на іншій половині українці саджають картоплю

Ви нещодавно сказали, що Костянтинівка знаходиться на межі гуманітарної катастрофи. Що це означає, де ця межа і що за нею?

Зараз у місті знаходяться трохи більше 7 тисяч людей. Це величезна кількість, врховуючи, що щодня ворог скидає на Костянтинівку не менше 10 авіабомб.

Уже майже тиждень не працюють перевізники. Тому що минулого тижня fpv-дрон влучив у маршрутне таксі, загинув водій, були поранені люди. Ворог зруйнував майже всі об'єкти комунальної власності, зруйнував об'єкти газо-, водо-, електропостачання. І наші енергетики, по можливості, ризикуючи власним життям, майже кожного дня потрапляють під ворожий обстріл. Хлопці поранені, хлопці контужені, але ця робота триває.

Світло є, вода є, але не усюди. Зв'язок часом вдається відновити, там де є електроживлення. Газ в деяких частинах міста теж є. Але у понад половини міста немає нічого - це та частина, яка наближена до міста Торецьк, до міста Часів Яр. Якщо так піде і далі, то ворог нам просто не дасть можливості заїхати, тому повністю контролюватиме пересування по місту Констянтинівка з fpv-дронів.

Що, на вашу думку, зараз зупиняє мешканців таких населених пунктів, як Костянтинівка, від евакуації?

Близько 600 людей залишилось в Бахмуті, близько 500 залишилось в Авдіївці. Зараз близько 140 людей знаходяться в Торецькій громаді під постійним обстрілом. І таких прикладів дуже багато по всій області - там, де половина невеличкого населеного пункта знаходиться під контролем окупанта, люди саджають там картоплю.

Щодня ми з людьми працюємо, разом з гуманітарною допомогою вони отримують інформацію про те, куди зможуть виїхати. Наших людей приймає вся держава, зокрема Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська, Дніпропетровська області. Ми всі розуміємо, що це тимчасово - але для того, щоб зберегти життя, люди повинні виїжджати.

Тимчасово - це на скільки?

Тимчасово - означає, що нове житло не буде приватним. Декілька днів тому ми відкривали вже відремонтований хаб в одній з областей - люди можуть там жити до трьох років після завершення воєнного стану. Області, які нас зараз приймають, надають житло на час воєнного стану.

Читайте також: Доставка на поле бою. Як працює нічний дрон у Часовому Яру

В інших прифронтових областях нам доводилось чути, що чоловіки відмовляються від евакуації через страх перед ТЦК і мобілізацією. У вас тут більшість робітників заброньовані?

Зараз в Донецькій області 2,5-2,8 тисячі чоловіків підлягають мобілізації з близько 270 тисяч мешканців. В основному зараз в області люди похилого віку або маломобільні. Але робітники всіх підприємств, які працюють на території Донецької області, дійсно заброньовані. Ті люди, які не підлягають бронюванню, зазвичай працюють на будівництві фортифікаційних споруд.

Кожну ділянку будівництва фортифікаційних споруд контролюють військові

Ваша військова адміністрація та командування фронтом не погоджує журналістам зйомку будівництва оборонних споруд з безпекових причин, однак в депутатів парламентської ТСК була можливість їх оглянути. Вони обурені тім, що у вашій області, так само як і в Дніпропетровській, будівництвом фортифікаційних споруд одночасно займається кілька обласних військових адміністрацій. Через це виникає неузгодженість у конструкціях та у цінах на матеріали…

Зараз в будівництві фортифікаційний споруд нам допомагає 14 областей - люди приїжджають на ротаційній основі. Але будівництвом фортифікацій обласна влада займається від початку повномасштабної війни, над цим працюють і комунальні служби, і приватні підприємці, і шахтарі - вся Донеччина згуртувалася для того, щоб допомогти у будівництві фортифікаційних споруд нашим військовим.

За кожною ділянкою роботи закріплені військові, і це вони говорять, що будувати і як будувати. Ніяких розгалужень в цьому напрямку немає. Якщо були б розгалуження - не сталося б так, що ось уже четвертий рік ворог не може взяти Донеччину. А ті люди, які говорять, що тут щось не будується, нехай приїдуть особисто і подивляться.

Більше року Покровськ та Мирноград окупант не може захопити. Більше року вони б'ються за ці дуже важливі для них населені пункти, а люди будують там укріплення, ризикуючи власним життям. Дуже величезна кількість техніки зруйнована, величезна кількість людей травмована, контужена, деякі люди, на жаль, загинули. Але взимку жодного дня ніхто не простояв - і в сніг, і в грязь ми будували.

Читайте також: Планування і відповідальність. Що не так із фортифікаційними спорудами

Можливо військові не бачать картину так широко, але з моніторів аеророзвідки нам показували піхотну позицію, яку одна з бригад на Покровському напрямку втратила буквально за два чи три дні після здачі будівельниками. Російська армія її навіть не займає через те, що вона побудована ледь не у відкритому полі і не мала ніякого маскування. Чи підлаштовуєте ви будівництво фортифікації під умови повітряної війни?

З кожним роком війна міняється. Взяти війну на початку 2022 року і зараз - все зовсім інше. Тому будівництво фортифікаційних споруд йде згідно з тим, що вимагають військові. Як будувати, що будувати і в яких місцях будувати. Жодна цивільна група людей не будує самостійно фортифікаційні споруди, за кожною закріплений військовий. І він ставить завдання, згідно наказів ОТУВ, ОСУВ (оперативно-тактичних та оперативно-стнратегічні управління військами. - Ред.) або в деяких випадках Генерального штабу ЗСУ.

Як ви тоді пояснете різні закупівельні ціни на матеріали у різних ОВА?

А ми нічого не закуповуємо зараз. Рік тому була державна програма по оборонному рубежу - в ній нам допомагали п'ять областей, міністерство оборони й агентство з відновлення. Після її завершення ми будуємо з людським ресурсом, який приїжджає сюди з різних областей. І ми їм не платимо за це гроші - це робить влада їх областей. "Ліси України" (держпідприємство, управляє лісами площею 6,6 мільйона гектар в дев'яти регіонах України. - Ред.) нам дають деревину, ми передаєм все військовим. Все обладнання ось уже майже останні півроку постачають самі військові.

Нещодавно у парламенті група депутатів зареєструвала законопроєкт, що передає функції генерального замовника всіх укріплень державній службі спеціального транспорту. Чи готова до цього Донецька область?

В Донецькій області вони працюють вже давно і зараз держслужба спецтранспорту будує певну лінію оборони разом з підрядними організаціями. Я вважаю правильним, аби вони відповідали за оборонний напрямок роботи. Важливо, щоб все знаходилось в одних руках.

Дороги не будуємо, лише відновлюємо

Ми почули від військовослужбовців ще одне зауваження: ті, хто задоволений фортифікаціями, піднімають питання про транспортні шляхи. Ваша адміністрація доволі часто звітує про ремонт основних транспортних артерій в області, однак ці дороги все одно знаходяться в зоні ураження. Чи можливо будувати нові об'їзні шляхи, бодай не асфальтні, але альтернативні логістичні  маршрути для піхотних підрозділів?

Для того, щоб побудувати нову дорогу навіть на простому ґрунті, потрібно проходити багато технологічних процесів. У нас цього часу, на жаль, немає. Тому зараз ми ремонтуємо дорог, а не будуємо. Це евакуаційні шляхи для нашого населення і логістичні шляхи, які затверджені "Хортицею" (оперативно-стратегічне управляння військами "Хортиця", командує обороною Донбасу. - Ред.). Всі ці напрямки роботи ведуться вже не перший рік

Наприклад, основна центральна траса "Покровськ-Дніпро" - під обстрілом ворога, там проїхати вже неможливо. Ми зробили в минулому році іншу дорогу, яка теж зараз під контролем ворога. Ми знаходимо інші шляхи логістичні, і за погодженням з "Хортицею" їх відновлюємо. В першу чергу, це дороги від лінії фронту, евакуаційні маршрути. Дороги до лінії фронту ми не робимо.

Дивіться також: