Генерал Террас: Європа здатна допомогти Україні, була б воля

Європейські країни мають значні спроможності для підтримки України, але досі їм не вистачало політичної волі для того, щоб виділяти для цього більший відсоток від національного ВВП. Проте події останніх днів засвідчили, що ця ситуація може змінитися, вважає генерал-лейтенант Ріго Террас, ексголовнокомандувач Силами оборони Естонії, який сьогодні входить до складу Європарламенту від Європейської народної партії. У розмові з DW він також розповів, чи може Європа забезпечити Україну усією необхідною зброєю у разі, якщо США повністю припинять військову допомогу, і яку роль може відіграти коаліція охочих країн у завершенні війни.

Deutsche Welle: Пане Террас, цього тижня з'явилася тривожна новина, що США призупиняють військову допомогу для України. На вашу думку, які наслідки це матиме для оборонних спроможностей України?

Ріго Террас: З тієї інформації, яка доступна, зрозуміло, що президент Трамп повністю зупинив (а не призупинив. - Ред.) допомогу. Звичайно, це дуже напружений момент. І я гадаю, що члени ЄС та інші європейські країни повинні виступити та істотно збільшити військову підтримку  України. Але є одна проблема. Деякі речі Європа не може надати. Розвідувальна інформація, супутникові дані, послуги Starlink, - це речі, які Європа не може передати, навіть маючи гроші. Я гадаю, що найліпшим для України буде, якщо президент Зеленський зможе повернутися до переговорів з США.

Читайте також: Призупинення допомоги США: де виникають прогалини у ЗСУ і чим їх закрити

А як щодо  американських ЗРК Patriot та ракет до них? Чи має Європа альтернативи до цього типу систем?

Так, Європа має певні можливості, але вони істотно обмежені, у порівнянні зі спроможностями США. Тому, як я сказав, важливо знайти шляхи для того, щоб повернутися за стіл переговорів з Вашингтоном. Тим часом Європа повинна застосовувати всі свої запаси, зокрема, ракети для протиповітряних систем оборони, для  Patriot, і передати їх Україні. А також протитанкові засоби, що для Європи зробити простіше,  бо вона має власні різноманітні антитанкові системи.

Учора очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про план переозброєння Європи, який передбачає збільшення витрат ЄС на оборону, що у свою чергу має дозволити надавати більше зброї Україні. На вашу думку, наскільки ефективний може бути цей план?

Те, що оголосила Урсула фон дер Ляєн, є можливостям для країн брати позики. Про жодні додаткові гроші на щось (для допомоги Україні. - Ред.) не йдеться. Тобто все залежатиме від того, що захочуть робити самі країни. Наприклад, суверенний фонд лише однієї Норвегії становить 1,7 трильйона євро. І тому такі країни, як Норвегія, також повинні  активізуватися. Водночас одна лише Данія витратила на допомогу Україні більше, ніж Франція, Іспанія та Португалія разом. Це показує, що є резерви, великі країни мають у своєму розпорядженні засоби протиповітряного та танкового захисту, вони просто повинні почати надавати їх Україні. Рівний розподіл тягаря військової допомоги - це те, чого я очікував би сьогодні від європейських союзників.  

І ви вважаєте, що після останніх заяв Білого дому у Європи з’явилася політична воля витрачати більше для підтримки України?

Я сподіваюся на це. Європа ховалася за спиною США десятиліттями. Настав час самим вступитися, почати надавати підтримку Україні та дбати також про власні спроможності. Це єдина надія. Але принаймні за останні кілька днів ми побачили готовність деяких країн щось робити.

Що ви думаєте про так звану "коаліцію охочих держав"? Яку роль вони могли б відігравати, наскільки реалістичним, наприклад, є те, що ці країни ухвалять рішення про відправку своїх миротворчих сил в Україну?

Мені не подобається ідея відправки будь-яких миротворців в Україну до того, поки не буде чіткого розуміння, що таке мир. І, на мою думку, це просто втрата енергії вести розмови про миротворчі сили, що саме по собі є незрозумілою концепцією. Коли українська армія спроможна захищати свої кордони, нам непотрібна група іноземних солдат на українській землі для того, щоб створити щось на кшталт опосередкованого миру. Що нам треба, так це те, щоб європейські країни, наприклад, взяли під контроль український повітряний простір, щоб забезпечити перевагу в повітрі над Україною. Це те, що європейські союзники можуть зробити разом. Але не надсилати своїх солдат. Я не думаю, що це той мир, на який ми повинні витрачати свій час і зусилля. А коаліція охочих країн вже є. Це "формат Рамштайн" (Контактна група з питань оборони України, діє з весни 2022 року для координації військової допомоги Києву після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. - Ред.). Нехай США вже його не очолює, але, я гадаю, новий німецький канцлер може взяти цю роль на себе. Цей формат варто зберегти.

Як у вашій країні, Естонії, оцінюють ступінь небезпеки для регіону у випадку, якщо США вирішать вивести значну частину свого контингенту НАТО з Європи?

Я не чув нічого такого, що говорить про те, що США виходять з Європи. Я чув якісь окремі висловлювання, але насправді нічого конкретного. Але якщо таке трапиться, то, як я вже казав, європейцям треба буде робити більше. Кожна окрема країна повинна робити більше. Естонія сьогодні вже платить 4 відсотки від ВВП на оборону. Але нам треба ще більше згуртуватися, щоб допомогти Україні та нам самим. Ми, країни-члени ЄС, разом з Великобританією, - це 500 мільйонів людей, це третя найбільша економіка світу. І якщо хтось мені каже, що ми не можемо, вони кажуть неправду. Ми можемо, проте наразі для цього не вистачає волі.

Але як згуртувати волю, як переконати такі країни, як, наприклад, Угорщина та Словаччина, підтримати спільне прагнення ЄС надати Україні військову допомогу?

Ми просто залишимо їх осторонь. Угорщина та Словаччина не рятують Україну. Їй прийшла на допомогу єдність європейських націй, таких великих країн, як Німеччина, Франція, Італія та Великобританія.