Як в Україні оцінюють гарантії безпеки від "коаліції охочих"
5 вересня 2025 р.
Лідери близько 30 західних союзників України, що увійшли до "коаліції охочих", зустрілися з президентом Володимиром Зеленським 4 вересня в Парижі, щоб обговорити гарантії для України після можливої майбутньої мирної угоди з Росією. Результатом зустрічі стало те, що союзники оголосили про намір постачати Україні далекобійні ракети "для подальшого зміцнення її арсеналу" та офіційно погодилися сформувати сили підтримки, які мають розгорнути в Україні одразу після припинення вогню - внаслідок перемир'я або підписання мирної угоди.
За підсумками засідання "коаліції охочих" президент Франції Еммануель Макрон на брифінгу заявив, що на столі є політична та військова пропозиція від 35 лідерів щодо надання Україні гарантій безпеки. Він також додав, що 26 країн офіційно погодилися надіслати в Україну сили контингенту або певні засоби для підтримки цієї коаліції для забезпечення безпеки на морі чи в небі.
Читайте також: Зеленський: Гарантії безпеки для України повинні почати працювати вже зараз
Зеленський закликав збільшити тиск на Росію
Український президент Володимир Зеленський подякував партнерам за підтримку та заявив, що Україна та її партнери мають однакове бачення: Росія робить усе можливе, щоб затягнути переговори та продовжувати війну. Він наголосив, що потрібно збільшувати підтримку України й посилювати тиск на Росію. Також Зеленський повідомив, що зараз готується 19-й пакет санкцій Євросоюзу щодо РФ і що над санкційними кроками працює також Японія.
Президент України позитивно оцінив результати зустрічі. "Понад 30 країн. Усі об'єднані однаковим прагненням завершити цю війну надійним миром і довготривалою безпекою. Детально обговорили готовність кожної з країн зробити внесок у гарантування безпеки на землі, на морі, у повітрі та в кіберпросторі. Скоординували позиції та обговорили компоненти гарантій безпеки", - прокоментував підсумки зустрічі Володимир Зеленський.
В Україні хочуть від "коаліції охочих" більше дій, а не слів
Утім, опозиційні українські політики та експерти налаштовані не настільки оптимістично. Співголова опозиційної партії "Європейська солідарність" Ірина Геращенко констатує, що в Парижі союзники України дали чимало хороших обіцянок. "Британія, Франція, Нідерланди, Австралія, а також низка нордичних і балтійських держав заявили про готовність розгорнути війська після завершення активних бойових дій. Туреччина відповідатиме за безпеку на морі, Велика Британія та Франція - на суші, а багатонаціональний контингент забезпечить контроль у небі. Польща, за словами дипломатів, не планує відправляти війська, але готова стати логістичним хабом, тоді як Німеччина ще не визначилася через потребу рішення Бундестагу. Залишилася "дрібниця" - примусити Путіна припинити стріляти… (…) Подивимося. Хочеться дій, а не слів", - написала Геращенко в Telegram.
Колишній посол України в США Валерій Чалий вважає, "коаліція охочих" "відображає різні рівні готовності західних країн допомагати Україні. На його думку, у ній є і "бажаючі", і "охочі", і "рішучі", але такий поділ свідчить про глибоку проблему: хоча більшість країн розуміє необхідність допомоги, їм бракує одностайності та рішучості для здійснення сміливих і важких, але безальтернативних кроків. "Неважливо, як ви назвете коаліцію. Головне, щоби вона була готова в рамках колективної самооборони негайно вступити у війну на боці України проти агресора, а потім примусила його до миру. Тобто без участі військ, включно з повітряним, морським, наземним компонентом, обміну розвідданими та повного економічного ембарго й примусу до капітуляції - всі ці "гарантії безпеки" насправді не гарантії, а продовження лінії на допомогу Україні, хоча й масштабовану. Звісно, це вже прогрес", - відзначив Валерій Чалий у Facebook. При цьому він переконаний, що справжня ефективність "коаліції охочих" залежатиме від переходу від слів до реальних дій.
Погрози Путіна можуть зупинити рішучість "коаліції охочих"
На думку експерта аналітичного центру "Українська призма" Олександра Краєва, ініціативи виглядають багатообіцяюче, однак їхня реальна цінність стане зрозумілою лише після конкретних дій. "Те, що було озвучено, це дійсно дуже добре. Однак реально ми зможемо говорити про щось тільки тоді, коли отримаємо перший пакет допомоги або побачимо перший план із розгортання контингенту", - сказав експерт у коментарі DW.
Він відзначає, що зустріч у Парижі була хорошою реакцією Заходу на парад у Пекіні. Утім, на його переконання, результати зустрічі не можна назва доленосними для України. "Наративно все виглядає чудово, оскільки ми бачимо набагато більше держав, готових допомагати. Якщо ще два-три тижні тому говорили про 10 країн, то зараз їх уже 26. Але ж ніхто з них конкретно не уточнює, готові вони давати логістику, зброю, розвідку чи реально готові розміщати тут війська. Ця залученість може бути абсолютно різна", - зауважив експерт. Він відзначає, що обіцянки можуть розбитися об чергові погрози Володимира Путіна, який вже заявив, що іноземні війська у разі розгортання на території України стануть "законними цілями" для РФ.
Читайте також: Путін заявив, що не бачить "великого сенсу" у зустрічі з Зеленським
"Це може зупинити певну частину європейців. Ми розуміємо, що вони досі вірять у шантаж Путіна і бояться ризикувати своїми людьми. Але це той момент, коли Європа має зрозуміти, що їй потрібно ризикнути, щоб зупинити не тільки поточну, а й потенційні майбутні російські агресії. В іншому випадку будь-які гарантії безпеки розіб'ються об заяву Росії: "А в нас є ядерна зброя", - зазначає Краєв.
Гарантії безпеки без США - хороша ідея, яка залишиться на папері?
Головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус відзначає, що хоча ідея коаліції "жива", її реалізація стикається з серйозними перешкодами. Адже одразу після оголошення про можливе відправлення контингентів дехто з партнерів почав заперечувати свою готовність надсилати війська, зазначає експерт. Це, на його думку, свідчить про те, що ідея коаліції поки що формується, а її майбутнє залежить від позиції Сполучених Штатів. "Без гарантій з боку США щодо повітряного прикриття, постачання зброї та розвідувальної інформації коаліція ризикує залишитися лише "гарною ідеєю на папері", - зауважив Ус у коментарі DW.
Він припускає, що США можуть взяти участь у розміщені миротворчого контингенту через варіант, який частково озвучував Дональд Трамп, коли натякав на участь американських приватних військових компаній. "Це може влаштувати багатьох, оскільки такі компанії, як Blackwater, тісно пов'язані з Пентагоном та адміністрацією США. Вони можуть втілювати в життя інтереси Сполучених Штатів, надавати розвідувальну інформацію, але без публічного відношення до уряду. Якщо ж США заявлять, що це "абсолютно без нас", ця коаліція навряд чи зможе зробити суттєвий внесок", - зазначає експерт.
Іван Ус також звертає увагу на ще один аспект: якщо коаліція не матиме підтримки на законодавчому рівні в країнах-учасницях, вона ризикує перетворитися на "другий Будапештський меморандум", тобто на обіцянки, які не мають юридичної сили.