Гарантії безпеки: Євросоюзу для України чи навпаки?

"Ми, європейці, повинні брати на себе набагато більше відповідальності за нашу обороноздатність. Нас у Європі - 450 мільйонів, і ми благаємо 340 мільйонів американців захистити нас від 140 мільйонів росіян, які за три з гаком роки війни не змогли здолати 38 мільйонів українців. Треба зрозуміти, що ми здатні самі набагато ефективніше організувати нашу оборону".

Так єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс закінчив свій виступ на міжнародній конференції в Берліні "Україна і ми. Що далі?", організованій 21 березня берлінським “Центром ліберальної сучасності” (Zentrum Liberale Moderne, LibMod).

Єврокомісар: Росія може напасти на країну ЄС у найближчі п'ять років

Конференція проходила наступного дня після саміту ЄС у Брюсселі, на якому йшлося про заходи, покликані у прискореному порядку підвищити обороноздатність Європи, які було викладено в так званій "Білій книзі" - інформаційному документі щодо оперативної готовності європейської оборони на період до 2030 року. А днем раніше Євросоюз намітив план переозброєння, згідно з яким в оборону Європи планується інвестувати до 800 мільярдів євро у найближчі три роки.

"Нам не вистачає тисяч танків, бронемашин, артилерійських установок, інноваційних бойових засобів, - перелічував Кубілюс на конференції в Берліні. - Потрібні літаки стратегічної авіації, літаки-заправники, необхідний щит протиповітряної та протиракетної оборони, а також зміцнення північно-східних рубежів. Пріоритетом залишається і нарощування військової допомоги Україні".

Наступна фаза - реалізація ухвалених рішень, сказав він. Причому, швидка. За його даними, Росія витрачає на воєнні цілі суму, еквівалентну дев'яти відсоткам ВВП країни. В той час як країни ЄС - у середньому менше двох відсотків. А в поточному 2025 році, за підрахунками єврокомісара, воєнний бюджет Росії буде більшим, ніж видатки на оборону всіх країн ЄС разом узятих.

"Можу повторити те, що кажуть німецькі та, зокрема, данські спецслужби, - заявив Кубілюс, - а саме, є ймовірність того, що протягом найближчих п'яти років Росія здійснить напад на одну з країн Західної Європи, протестує п'яту статтю договору НАТО". Якщо Європа хоче уникнути війни, додав він, то їй слід до війни підготуватися.

Читайте також: "Нова норма" в Брюсселі: ЄС - окремо, Орбан - окремо

Німецька допомога Києву: із солідарності чи у своїх інтересах?

Приклад оперативних дій, за його словами, подає Німеччина, яка щойно скасувала "боргове гальмо" на військові видатки. Рішення Бундестагу щодо цього підтримав і Бундесрат - палата федеральних земель ФРН.

Марілуїзе Бек (Marieluise Beck) з "Центру ліберальної сучасності" (вона багато років була депутаткою Бундестагу від партії "Союз-90"/"Зелені") інакше оцінює роль Німеччини. Вона критично відгукується про курс канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), який намагається, насамперед, уникнути ескалації воєнних дій в Україні, щоб в них не опинилися втягнутими країни НАТО.

Проте й військова допомога, яку Німеччина надає Києву, вважає Бек, продиктована, скоріше, почуттям солідарності з країною, що зазнала агресії, а не страхом перед імовірним нападом Росії на Німеччину. Тим часом безпека Німеччини забезпечується і в Україні, заявила Бек, перефразувавши слова колишнього міністра оборони Петера Штрука (Peter Struck), який говорив так про роль Бундесверу в Афганістані.

Читайте також: Комітет Бундестагу схвалив допомогу для України на 11 млрд євро

А ось у Латвії добре розуміють загрозу, яку становить Росія. Виступаючи на конференції в Берліні, посолка Латвії в Німеччині Алда Ванага заявила, що її країна цілком усвідомлює свою відповідальність за забезпечення безпеки своєї та Європи.

"Латвія багато інвестує у свою оборону - якщо бути точним, 3,5 відсотка ВВП, цьогоріч уряд ухвалив рішення виділити чотири відсотки, а в наступному році це будуть, ймовірно, вже п'ять відсотків, - розповіла Ванага. - Це показує, що Латвія думає про свою оборону". Про це, за її словами, також свідчить повернення в країні до загального військового обов'язку та заходи, які вживаються у сфері цивільної оборони: "Кожна людина в Латвії знає, що треба робити, щоб вижити в перші 72 години в разі виникнення кризи".

"Україна - хребет європейської безпеки"

Судячи з виступу Андрюса Кубілюса на конференції в Берліні, значні надії на забезпечення безпеки в Європі в Єврокомісії покладають і на саму Україну, її військово-промисловий комплекс, який у майбутньому має бути інтегрований у європейський.

У 2022 році підприємства українського ВПК випустили продукції на один мільярд євро, у 2024 році - вже на 35 мільярдів, нагадав Кубілюс і закликав європейців брати приклад з України, котра, додав єврокомісар, навчилася робити зброю, яка не лише відповідає європейським стандартам якості, а й є кращою. Особливо в тому, що стосується дронів і засобів електронної боротьби.

Тож інтеграція підприємств українського ВПК у європейські структури відповідає інтересам обох сторін, зазначив Кубілюс. Він дійшов такого висновку, оцінюючи перспективи забезпечення європейської безпеки на тлі геополітичної ситуації, що змінилася через політику президента США Дональда Трампа, і воєнної могутності Китаю, що зросла: "Я абсолютно переконаний у тому, що Україна залишиться найсильнішою на європейському континенті демократичною воєнною державою. А це, своєю чергою, послужить інтересам загальноєвропейської безпеки".

А директор "Центру ліберальної сучасності" Ральф Фюкс (Ralf Füchs) назвав Україну "хребтом системи європейської безпеки - і сьогодні, і в майбутньому".