Гарантії безпеки: Бундесвер в Україну не поспішає

Чи відправить Німеччина війська в Україну у разі закінчення війни, яку веде Росія? За лічені дні питання, яке раніше навіть близько не стояло на порядку денному Берліна, стало одним з найбільш обговорюваних у місцевих політичних колах. ЗМІ пророкують "гарячі дискусії" в Бундестазі, без згоди якого не обійтися - у Німеччині парламентська армія, участь Бундесверу в операціях за кордоном вимагає затвердження.

"Це викличе жорсткі внутрішні політичні дебати", - зазначила експертка берлінського фонду "Наука і політика" (SWP) Марґарете Кляйн (Margarete Klein) в подкасті DW "Геофактор". На її думку, це може використовувати Росія для спроб вплинути на громадську думку в Німеччині. За даними опитування, проведеного на замовлення телеканалів RTL/ntv, участь Німеччини в європейській "миротворчій місії" в Україні підтримують 49 відсотків опитаних, 45 відсотків - проти. Інше опитування, проведене на замовлення сайту web.de, показало протилежний результат - більшість, 51 відсоток, проти, а підтримали участь солдатів Бундесверу трохи більше третини респондентів - 36 відсотків.

Читайте також: Вадефуль про переговори щодо України: Ми чекаємо згоди Путіна

Як Трамп дав поштовх дискусії в Берліні

Приводом для обговорення стала недавня човникова дипломатія президента США Дональда Трампа - його зустріч на Алясці з главою Кремля Володимиром Путіним 15 серпня, а в понеділок, 18 серпня, у Вашингтоні - з українським президентом Володимиром Зеленським і європейськими лідерами, зокрема канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz). Обговорюється можлива мирна угода між Росією та Україною і те, що учасники зустрічей назвали "гарантіями безпеки" Києву.

Про які гарантії може йтися - подробиць немає. Трамп виключив членство України в НАТО, але на порядку денному гарантії, за зразком статті 5 Договору Альянсу про колективну безпеку. Глава Білого дому пообіцяв, що США приєднаються до таких гарантій, але виключив відправку американських військових до України, зазначивши, що на це готові піти деякі європейські країни, а, мовляв, США можуть їх підтримати. Трамп натякнув, що Росія нібито готова обговорювати гарантії безпеки, про це згадував на Алясці президент Путін, але пізніше представники Москви висловилися проти присутності західних військових в Україні.

Розмови про можливість відправки військ в Україну періодично ведуться в Європі вже більше року з подачі президента Франції Еммануеля Макрона. Про готовність піти на такий крок також нещодавно заявила Великобританія, і, за даними ЗМІ, ще кілька країн з числа створеної Парижем і Лондоном "коаліції охочих". Німеччина теж входить до неї, але досі займала стриману позицію. Реакція Берліна була швидше "ні", ніж "так".

З чим пов'язана стриманість Берліна

Канцлер і голова консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Мерц днями сказав, що питання про участь Бундесверу в місії в Україні передчасне, оскільки війна ще триває. У його партії вже з'явилися як прихильники, так і противники цього. Тезу Мерца підтримав віцеканцлер і співголова соціал-демократів Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil). Опозиційна ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини", яка має другу за чисельністю фракцію в Бундестазі і яка давно виступає проти передачі німецької зброї Києву, виступила проти участі Бундесверу в підтримці післявоєнного миру в Україні.

З чим може бути пов'язана стриманість Німеччини? Оглядачі пояснюють це, з одного боку, вразливістю ФРН, яка не має своєї ядерної зброї і яка досі підтримувала Україну видами озброєнь, які передає головний військовий союзник Берліна - США. На відміну від Франції та Великобританії, Німеччина не передає Україні свої крилаті ракети TAURUS. Інший фактор - обмежені можливості Бундесверу, якому не вистачає персоналу і озброєння, і для якого розміщення на постійній основі танкової бригади чисельністю 5000 військових в Литві вважається геркулесовим завданням, виконання якого очікується в 2027 році.

Експерти вважають проблематичною як саму дискусію в Німеччині про "війська на землі", так і поняття "гарантій безпеки". Так, військовий аналітик і колишній провідний співробітник міноборони ФРН Ніко Ланґе (Nico Lange) в інтерв'ю телеканалу N-tv сказав, що термін "війська на землі" може "лякати", тоді як насправді, на його думку, ідеться, в першу чергу, про посилення української армії. Про це говорить і президент України Зеленський.

Експерти: Німеччина не залишиться осторонь

Клаудія Майор (Claudia Major), одна з провідних експертів з безпеки Німецького фонду Маршалла (German Marshall Fund, GMF), у подкасті репортера газети Bild Пауля Ронцгаймера (Paul Ronzheimer) також зазначила, що поки що йдеться про можливу обмежену місію на заході України з метою посилення української армії, захисту аеропортів і, можливо, морських портів. На більше, за її словами, у європейців, які залежать від військової могутності США, у тому числі німців, немає своїх можливостей.

Експертка також вважає, що поняття "гарантії безпеки" не підходить у випадку України, оскільки досі використовувалося тільки в контексті НАТО і має на увазі готовність захищати. Щодо України Клаудія Майор вважає за краще говорити про "підтримку безпеки", оскільки Київ - не союзник, а партнер НАТО.

Проте більшість німецьких оглядачів і експертів сходяться на думці, що якщо після закінчення війни європейці відправлять своїх військових в Україну, без участі Бундесверу в тій чи іншій формі не обійтися. "Навряд чи Німеччина зможе залишитися осторонь, якщо вона претендує на провідну роль в Європі і, з огляду на її розміри, є найсильнішою країною з точки зору території і чисельності населення, - каже Марґарете Кляйн з SWP. - Питання в тому, яким саме буде обсяг цієї допомоги, і що у кінцевому підсумку буде входити в мандат".

Клаудія Майор з GMF відзначила успішні, на її думку, спроби Берліна взяти на себе лідерство в Європі і навела як приклад організовану канцлером відеоконференцію за особистою участю Зеленського перед зустріччю Трампа і Путіна, а також той факт, що Мерц на зустрічі з Трампом у Вашингтоні публічно вимагав від Росії припинення вогню, хоча президент США відмовився від цієї умови. Якщо після цього Берлін скаже, що не бере участі в місії в Україні, це послабить не тільки Німеччину, але і європейську "коаліцію охочих", вважає Майор. Експерти єдині в одному - місія можлива тільки після закінчення бойових дій, ознак закінчення яких поки немає.

Читайте також: Ексгенсек НАТО за розміщення європейських військ в Україні