Футбол і вибори у ФРН: як політика впливає на вболівальників

Крен суспільних настроїв вправо в Німеччині наклав певний відбиток і на національний вид спорту номер один - футбол. За останній рік багато німецьких футбольних клубів і об'єднань вболівальників провели демонстрації проти ультраправих - як на стадіонах у дні матчів, так і на вулицях міст. Керівництво кількох відомих клубів із першої та другої Бундесліг, включно з Werder Bremen, VfL Bochum, FSV Mainz 05, 1. FC Köln і Hannover 96, закликало своїх уболівальників протистояти правому екстремізму.

Успіх ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (АдН), схоже, загострив і в навколофутбольному середовищі увагу до дострокових виборів до Бундестагу, які відбудуться 23 лютого. На нещодавній домашній грі гамбурзького "Санкт-Паулі", клубу з давніми й сильними антифашистськими традиціями, його вболівальники відкрито заявили про свої політичні вподобання, скандуючи: "Весь Гамбург ненавидить АдН!". Вони також відзначили День пам'яті жертв Голокосту, вивісивши банер із гаслом: "Хто бореться з нацистами, не може покладатися на державу".

Політика серед німецьких футбольних фанатів

Але таке вираження своєї позиції - далеко не загальне в Німеччині. Деякі політично активні футбольні фанати вважають, що останніми роками в середовищі вболівальників навпаки спостерігається тенденція до відмови від явних проявів своїх політичних переконань.

"Я б хотів, щоб демонструвалося більше сміливості", - ділиться Ріко Ноак (Rico Noack), голова організації Gesellschaftsspiele, що об'єднує любителів футболу і сприяє розвитку інклюзивного суспільства. Занадто часто, за словами Ноака, він бачив, як "угруповання фанатів ведуть переговори і зрештою вирішують, що є "надмірно політичним", і потім доходять до мінімально можливого консенсусу або взагалі ніяк не висловлюються".

Це парадоксально, бо гостре протистояння з питань культурної політики в Німеччині часто сфокусоване на футболі - найпопулярнішому виді спорту, який посідає важливе місце в житті німецького суспільства. Наприклад, Чемпіонат світу з футболу, що проходив 2022 року в Катарі, частково набув політичного забарвлення, коли воротар збірної Німеччини Мануель Ноєр (Manuel Neuer) заявив про намір вийти на поле з капітанською пов'язкою у веселкових кольорах і з написом "Одне кохання" - на знак протесту проти катарського законодавства, що обмежує права представників ЛГБТК-спільноти.

Аналогічним чином 2024 року, коли Німеччина приймала фінальну частину Чемпіонату Європи, АдН скористалася цією можливістю, щоб почати вже свою атаку на те, що вважала проявом у футболі так званої "культури пробудження". Максиміліан Кра (Maximilian Krah), провідний кандидат від німецьких ультраправих на виборах до Європарламенту, що відбулися влітку минулого року, у ролику на TikTok назвав збірну Німеччини, в складі якої не бракує й футболістів із міграційним корінням, "політкоректним загоном найманців". "Це райдужна команда, команда гей-прайду, - сказав він, маючи на увазі захист гравцями збірної прав ЛГБТК. - Ми можемо ігнорувати її".

"Футбол зараз як ніколи політизований", - констатує в інтерв'ю DW Ріко Ноак. На його думку, зсув управо в політичній культурі Німеччини відбивається і на всьому, що пов'язано з футболом, хоча "не схоже, що в уболівальників на трибунах ви бачите справжні банери правої спрямованості". Але Ріко Ноак і журналіст Ронні Блашке (Ronny Blaschke), який нещодавно опублікував книгу про расизм у футболі, вважають, що расизм став менш табуйованим на стадіонах Німеччини.

"Особливо після так званої кризи з припливом біженців у 2015 році ми можемо спостерігати зрушення вправо в настроях на трибунах, де відбувається дедалі більше расистських інцидентів, спрямованих проти темношкірих футболістів, - повідомив Блашке в розмові з DW. - У нас є великомасштабний расизм і соціальні медіа, тому щоразу, коли в молодіжних командах або в збірній Німеччини з'являються темношкірі гравці, ви можете зазирнути в розділи коментарів у соцмережах і знайти там безліч расистських висловлювань".

Політично заангажовані футбольні фанати в Німеччині

Культура німецьких футбольних фанатів строката і складна. Деякі клуби, такі як вищезгаданий "Санкт-Паулі", вже давно дотримуються відверто лівих поглядів. Інші, наприклад "Алеманія" з Ахена, вважаються пов'язаними з ультраправими, хоча сам клуб це заперечує.

Багато інших команд підтримуються як лівими, так і правими угрупованнями фанатів. Для деяких із них, додає Ріко Ноак із Gesellschaftsspiele, власна ідеологічна ідентичність стає менш важливою в день матчу, коли на перший план виходить просто відданість рідному клубу.

Ноак скептично ставиться до того, що політичні уподобання завзятих футбольних уболівальників можуть чинити якийсь вплив на німецьке суспільство. Однак він виходить з того, що фанати володіють особливою силою впливу: коли вони організовують протести, в таких акціях присутній конфронтаційний, бунтарський дух - у поєднанні з проявом єдності та почуттям гумору, якого часом бракує звичайним демонстраціям проти АдН.

"Я думаю, що ви могли б багато чому навчитися в організованих фанатських угруповань: пристрасні любителі футболу часто дуже креативні, добре знають, що їм потрібно робити, щоб створити образи, які запам'ятовуються у ЗМІ, - продовжує глава Gesellschaftsspiele. - Класичним прикладом є використання піротехніки та димових шашок - такі фото завжди потрапляють у пресу. Звісно, інші демонстранти могли б тут чогось навчитися".

Час для німецьких футбольних фанатів заявити про свою позицію

Сюзанне Франке (Susanne Franke) - членкиня правління Schalker Fan Initiative. Антирасистської організації вболівальників "Шальке" з Гельзенкірхена, заснованої 1992 року, коли агресивно налаштовані хулігани правого спрямування були звичайним явищем на німецьких стадіонах.

Розташований у Рурській області Гельзенкірхен у минулому є важливим промисловим центром Німеччини і оплотом лівоцентристської Соціал-демократичної партії (СДПН). Закриття колись процвітаючих заводів і фабрик боляче вдарило по регіону, Гельзенкірхен перетворився на одне з найбідніших міст країни, а ультраправа АдН посилила в ньому свої позиції. Сусід і вічний принциповий суперник "Шальке", дортмундська "Боруссія", також має серед своїх фанатів неонацистськи налаштований контингент, відомий ще з 1970-х років.

Сюзанне Франке стурбована тим, що культура футбольних уболівальників у Німеччині повертається до тих часів. "Спочатку стало краще, а тепер знову стає гіршим. У багатьох місцях фанати борються за контроль над панівним наративом", - зізналася в розмові з DW членкиня правління Schalker Fan Initiative.

Рішення лідера консервативного Християнсько-демократичного союзу Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) провести через Бундестаг резолюцію з питань міграції за допомогою голосів депутатів від AдН зробило для Франке роботу її організації ще актуальнішою. "Для мене це схоже на останній бій за демократію в Німеччині. Футбольний ви фанат чи ні, дуже важливо, щоб ви поставилися до події дуже серйозно", - наголошує Франке.

Хоча немає жодних очевидних доказів того, що футбольні фанати більшою чи меншою мірою політично активні, ніж хтось інший у Німеччині, важливість футболу для німецького суспільства часто робить їх помітнішими, коли саме вони висловлюють ті чи інші політичні погляди. "У футболу величезні можливості та охоплення. Він широко представлений - у новинах, соцмережах, загалом у нас у країні. Тому я щиро сподіваюся, що вболівальники займуть чесну позицію і якось висловляться", - підсумувала Франке.