Фонд надії чи пастка інвестицій: що несе угода зі США?

Угода про рідкісноземельні метали, про надра, про природні ресурси, про корисні копалини, мінеральна угода, економічна угода - як тільки не називали угоду, яку США та Україна домовились підписати після інавгурації Дональда Трампа президентом Сполучених Штатів. Через три місяці після кількох спроб і змін підходів угода між США та Україною підписана.

У Вашингтоні 30 квітня від України її підписала перша віцепрем'єр-міністерка, міністерка економіки Юлія Свириденко. Відповідно до оприлюдненого на сайті уряду тексту, тепер офіційно вона називається Угода про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.

Про що йдеться в угоді та як її сприйняли в Україні?

Ключові положення угоди

Угода лаконічна. Вона викладена всього на 10 аркушах, і ще є дві сторінки додатків. Після підписання Свириденко повідомила, що згідно з документом, спільно зі США Україна створить Інвестиційний фонд з відбудови, який залучатиме глобальні інвестиції в країну. 

Повна власність і контроль залишаються за Україною. Всі ресурси на українській території та в територіальних водах належать Україні. Саме українська держава визначає, де і що видобувати. Надра залишаються в українській власності - це закріплено угодою.

Фонд створюється 50/50. Управління ним Україна здійснюватиме спільно зі США. Жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу, і це відображатиме рівноправне партнерство між Україною та США.

Угода не передбачає змін у процесах приватизації або в управлінні державними компаніями - вони і далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт "Укрнафти" чи "Енергоатому" залишаються у власності держави. Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов'язання України перед США, відповідає українській Конституції та не змінює євроінтеграційний курс.

Як працюватиме Фонд

Свириденко пояснила, що США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою - наприклад, системами протиповітряної оборони для України. Україна вносить 50 відсотків доходів державного бюджету від нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки.

Україна також може робити додаткові внески, крім цього базового, якщо вважатиме за необхідне.

Йдеться про 50 відсотків коштів від нових ліцензій на проєкти в сфері критичних матеріалів і нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до Фонду. Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні в США, ні в Україні, щоб інвестування дало якнайбільші результати.

Далі Фонд інвестує у проєкти з видобутку корисних копалин і нафти й газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Фонд може інвестувати виключно в Україну.

"Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну - у нові проєкти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково", - повідомила міністерка.

Читайте також: ЗМІ: В угоді про копалини йдеться про 57 мінералів і зброю для України

Опозиція хоче долучення до процесу

Угода потребує ратифікації у Верховній Раді. Втім фракція опозиційної партії "Європейська Солідарність" незадоволена, що депутати не були долучені до переговорів по цій угоді та вимагає від президента Володимира Зеленського провести зустріч із представниками парламентських фракцій і груп для обговорення.

У заяві партії "Євросолідарність" депутати вимагають долучення парламентарів до укладання урядом таких угод і прозорості, публічного контролю та підзвітності в цьому процесі. "Усі рішення щодо реалізації угоди повинні ухвалюватися прозоро, з обов'язковим інформуванням народу України та парламенту, а також із залученням незалежного аудиту щодо використання інвестицій та ресурсів", - йдеться у ній.

Інвестиції це не швидко, але реально

Втім, на думку керівника аналітичного напряму "Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Іллі Несходовського, зараз угода зі США є необхідністю для України. "Ми платимо, віддаємо частину доходів від наших ресурсів, але взамін отримуємо військову і фінансову допомогу та американські інвестиції. Розуміючи, що є американський контроль над тим, як здійснюються інвестиції, розраховують, що американці будуть більше хотіти інвестувати в українську економіку", - зазначає він.

Але інвестиції прийдуть не відразу. Експерти вважають, що на це можна розраховувати лише після закінчення гарячої фази війни, замороження конфлікту чи підписання мирної угоди.

"Нові проєкти зараз під час війни неможливі. Я не вірю, що це може технічно бути раніше середини наступного року. Бо навіть ті компанії, які хочуть в Україну інвестувати, - або в ресурси, або у видобуток, або в переробку, - вони мають це закласти в цей бюджет на наступний рік", - сказав DW cпівзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін. Він переконаний, що у найкращому випадку американські інвестиції прийдуть в Україну у 2027-2028 роках. "Америка зберігає мотивацію нам допомагати, але наступна допомога буде йти як борг, який буде накопичуватися в цьому фонді. Адже наш внесок у фонд це видобуток, а він не може бути швидко", - каже Амелін.

Військова допомога США відновиться?

Разом з тим експерти відзначають, що політично угода вигідна Україні для продовження співпраці зі США, та прогнозують інтенсифікацію американської військової допомоги.

"Це величезна політична і дипломатична перемога для України. Вона дає Трампу внутрішню політичну перемогу, і через це більш позитивне ставлення до України. Україна змогла захистити свої інтереси в цій угоді. Всі драконівські бажання іншої сторони, попри шалений тиск, який собі складно уявити, були скасовані. І угода виглядає справедливою. Вона також відкриває можливість для нової військової допомоги Україні від США", - написав президент Київської школи економіки, колишній міністр економіки України Тимофій Милованов у Facebook.

Експерти вказують, що одразу після підписання угоди в ЗМІ з'явилася інформація, що Трамп уперше за своєї другої каденції погодився продати Україні зброю на суму від 50 мільйонів доларів.

Зеленський хотів гарантій безпеки, але так їх і не отримав?

Водночас аналітики зауважують, що в підписаній угоді відсутні будь-які гарантії безпеки для України з боку США. Хоча саме цю ідею просував Зеленський, ініціюючи підписання угоди, зокрема в обмін на доступ до українських надр.

"Угода є більше політичною, і це теж треба розуміти. Це спроба відновити відносини зі США. Але ж в ній немає безпекових гарантій, і це дійсно проблема для України", - вважає директор Інституту світової політики Євген Магда. У коментарі DW він сказав, що Україна підписала вже понад три десятки безпекових угод з міжнародними партнерами, які є більш корисними щодо безпекових питань, ніж угода зі США про створення інвестиційного фонду відбудови.

Доцент кафедри міжнародних відносин і директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. Мечникова Володимир Дубовик скептично оцінює угоду в цілому та заяви Білого дому, мовляв американські інвестиції є найкращою гарантією безпеки для України. "Напевно, про гарантії безпеки ніхто не хоче поки що у Вашингтоні говорити. А відтак і нема перспектив на найближчий час на поставки нової зброї, військової чи навіть гуманітарної допомоги. Тому серйозно розглядати цю угоду як гарантію безпеки для України не можна", - сказав він DW.