Преса про зустріч у Лондоні: Лідерську роль має взяти Європа

Британська газета The Independent так коментує підсумки безпекового саміту в Лондоні: "Мирний план, який оформився на конференції, буде представлений Дональдові Трампу від імені України та її європейських союзників - єдиним фронтом. Навіть якщо США припинять підтримку України, Європа та інші робитимуть все можливе, щоби допомогти. За складних обставин рамки для мирного плану, створеного європейцями для європейців, - важлива ініціатива, яка може принести новий імпульс після фіаско в Білому домі в п'ятницю. Цей ганебний спектакль знову дав поштовх до європейської єдності. Йдеться справді про правильну, логічну і практичну пропозицію, підтриману коаліцією, що потенційно простягається від Канади до Туреччини та підтримується НАТО і Європейським Союзом".

Іспанська El País так коментує подію: "Український саміт у Лондоні - це крок у правильному напрямку: формування європейської політичної волі, яка бере ініціативу на себе та приборкує наслідки підcтупних маневрів Трампа. Ситуація серйозна. Необхідно терміново запобігти тому, щоби у безпринципному пакті між (президентом США Дональдом. - Ред.) Трампом і (президентом Росії Володимиром. - Ред.) Путіним Україну не було принесено в жертву. Необхідні негайні дії, щоби перевести переговори в  розумні рамки. Можливо, доведеться прийняти втрату територій Києвом як "менше із зол". Але суверенітет і безпеку неокупованої частини України необхідно зберегти за всяку ціну. Враховуючи повільну реакцію інституцій ЄС, розумно, що група країн на чолі з двома ядерними державами вільної Європи, Великобританії та Франції, перебирає на себе ініціативу на політичному, дипломатичному та військовому рівнях. Завдання складне, але альтернатив не так багато".

Посилення ролі Європи

У швейцарській Tages-Anzeiger вважають, що зустріч у Лондоні стала першим кроком до посилення ролі Європи. "Запевнення із Брюсселю, Берліну, Парижу та Варшави можуть бути лише початком. Тепер Європа повинна взяти на себе лідерську роль. І треба продовжувати працювати зі США, без них цього не зробити. Зустріч з питань безпеки в Лондоні дала поштовх європейському мирному плану - це хороший знак. Крім того, позитивним є й те, що британський прем'єр-міністр Кір Стармер тепер виступає у посередницькій ролі між Зеленським і Трампом. Імпульсивність Трампа є проблемою також і для Росії. Адже це означає, що покластися на нього не можна. Так само Зеленський може продовжувати сподіватися, що зможе відновити стосунки. Незважаючи на всі суперечки, Трамп все ще має економічний інтерес до України, він бачить там можливість видобувати сировину і хоче послабити Китай на світовому ринку. Важко уявити, щоб він повністю здав Україну. Стало лише більш імовірним те, що він наближатиме поразку і змусить українців, переступаючи через уражену гордість, розпочати мирні переговори, які несуть екзистенційну загрозу", - застерігає газета.

Інша швейцарська газета - Neue Zürcher Zeitung - подає такий коментар: "Після скандалу між Трампом і Зеленським у Білому домі Стармер і Кінг Чарльз дуже тепло зустріли українського президента в Лондоні. Вони продемонстрували європейську рішучість не здавати Україну. Водночас Стармер тісно координував дії з Францією і запросив 18 європейських глав урядів і держав до Лондона для створення "коаліції сміливих" для підтримки України. Той факт, що він працює поза інституціями ЄС, щоб бути ефективним, є таким же правильним, як і чітке неприйняття Стармером європейських фантазій про те, аби ображено відвернутися від США. Україну мають зміцнювати її європейські партнери. Це вирішальний сигнал для Трампа, який повинен усвідомити, що диктований Росією мир, який він підтримує, не є легкодосяжним варіантом. Стармер пропонує себе як будівник мостів між Європою та Трампом, і його підтримує король Чарльз, який пропонує Трампу спокусливу перспективу відвідати Віндзорський замок. Паралельно Стармер залицяється і до своїх європейських партнерів, щоби тепер швидкими діями, а не лише словами створити надійний заслон проти планів Трампа та Росії. Успіх цього подвійного чарівного наступу не є гарантований. Але він показує Європі найкращий вихід із досить безвихідної ситуації".

Німецька газета Der Tagesspiegel підсумовує: "Так, у військовому плані Європа поступається, але економічний простір ЄС великий. А впевненість у собі виявляється через солідарність. Ось що зараз важливо. Важливо також показати, що Європа шукає інших партнерів. Можливо, й таких, що не є надто близькими в політичному плані. Якщо початок війни в Україні був переломним моментом, то те, що ми переживаємо зараз, є переломом епохальним. Але це не обов'язково має стати недоліком для Європи. Тому що можливо, що зараз виникла якраз та ситуація, коли вона змушена нарешті скористатися своїми можливостями у світі - також щоб залучити людей, які незабаром почуватимуться у США некомфортно. ЄС має майже стільки ж жителів, скільки США та Росія разом узяті, і є другою за величиною економікою світу. Крім того, треба мати власну обороноздатність, щоб не допустити війни. На кону стоїть багато. Але є й великі можливості".