Європа нагрівається швидше, ніж інші континенти - доповідь

На жодному іншому земному континенті потепління не відбувається так швидко, як на європейському. Про це свідчить опублікована у вівторок,15 квітня, доповідь "Стан європейського клімату 2024". Згідно з нею, торік було перевищено численні граничні показники температури та встановлено негативні рекорди.

Автори доповіді - близько 100 вчених зі Служби зі спостереження за зміною клімату Copernicus Європейської Комісії та Всесвітньої метеорологічної організації. У середньому, з моменту початку індустріалізації температура повітря на всій Землі зросла приблизно на 1,3 градуса. У Європі цей показник становить 2,4 градуса. За винятком Ісландії, де було прохолодніше, ніж зазвичай, торік у Європі повсюдно було зафіксовано температури, вищі за багаторічні середні значення.

"Температура океану була винятково високою, рівень моря продовжував зростати, льодовики продовжували танути, - пояснює Саманта Берджесс, одна із провідних авторів доповіді. У глобальному масштабі минулий рік також став найтеплішим за весь час ведення метеорологічних спостережень.

"І це при тому, що концентрація парникових газів у атмосфері продовжувала зростати, знову досягнувши рекордного рівня 2024 року. З 1980-х років температура в Європі зростала удвічі швидше, ніж у середньому по світу", - продовжила Берджесс.

Читайте також: Гольфстрім не зупинився, але тішитись не доводиться

Повені та спека ставлять під загрозу життя людей та інфраструктуру

Це має далекосяжні наслідки. Антропогенна зміна клімату - "це не тільки середні глобальні показники. Вони мають наслідки на регіональному та місцевому рівні", сказала журналістам професорка, генеральна директорка Європейського центру середньострокових прогнозів погоди Флоранс Раб'є.

Повені, спека, паводки, шторми або посухи - на життя понад 750 мільйонів жителів Європи дедалі більше впливають екстремальні погодні умови, спричинені глобальною зміною клімату.

У Валенсії в жовтні та листопаді минулого року внаслідок повеней загинуло понад 220 людей. Злива за кілька годин побила всі попередні рекорди і знищила автомобілі, будинки та інфраструктуру. Розміри збитків сягнули понад 16 мільярдів євро.

До цього на вісім країн Східної Європи обрушився шторм "Борис", спричинивши численні повені.

За оцінками, торік від штормів і повеней у Європі постраждали 413 тисяч осіб, загинули щонайменше 335 осіб.

Кількість днів з екстремальною спекою у 2024 році була другою за величиною з початку ведення метеообліку. Особливо спекотно і сухо було у Східній Європі. На півдні континенту знову спостерігалися сильні посухи, навіть узимку.

У Західній Європі, навпаки, випало більше опадів, ніж у будь-який інший рік, починаючи з 1950 року. Поєднання посухи та сильних дощів значно підвищує ризик повеней, оскільки твердий, пересохлий ґрунт не може увібрати великий об'єм води за короткий проміжок часу, що призводить до швидкого утворення потенційно небезпечних потоків.

Читайте також: Як рекордна посуха в Україні вплинула на врожай

Міста потребують більшого захисту

"Кожна додаткова частка градуса підвищення температури має значення, оскільки збільшує ризики для планети, економіки та нашого життя. До цього необхідно адаптуватися", - сказала генеральна секретарка Всесвітньої метеорологічної організації професорка Селеста Сауло на презентації доповіді.

Викиди CO2, які призводять до зміни клімату, продовжують зростати в усьому світі. Але є й хороші новини: 2024 року Європа виробила за допомогою екологічно чистих відновлювальних джерел енергії - сонячних батарей, вітру та біомаси - більше енергії, ніж будь-коли раніше. Згідно з оцінками, таким чином було згенеровано 45 відсотків електроенергії.

Однак дослідники настійливо попереджають, що країни повинні якомога швидше вжити запобіжних заходів і скорегувати заходи, особливо щодо захисту від повеней і високих температур.

За словами Берджесс, довгострокове глобальне потепління на понад 1,5 градуса може призвести до 30 тисяч додаткових смертей у Європі через екстремальну спеку.

Як позитивний фактор дослідники відзначають, що більше половини європейських міст наразі розробляють плани з адаптації до екстремальних погодних умов і більш ефективного захисту своїх жителів.

Лідируючі позиції в Європі посідають Париж, Мілан, Нідерланди та Глазго. Там значно просунулися у створенні споруд для захисту клімату, розширенні зелених зон для охолодження міст і вжитті заходів щодо захисту від повеней.