Євродепутат: Лише закону про незалежність НАБУ недостатньо

Голова міжфракційної робочої групи Європарламенту з боротьби з корупцією німецький євродепутат Даніель Фройнд (Daniel Freund) 22 липня з невеликою делегацією своїх колег був у Києві - того ж дня Верховна Рада підтримала поправки до законопроєкту, що скасовує незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а президент України Володимир Зеленський підписав закон. Після протестів в українських містах і бурхливої реакції Євросоюзу Київ, схоже, дав задній хід. Які висновки ЄС зробить з цієї історії, DW запитала у Даніеля Фройнда.

Отже, після всього, що сталося за останні дні, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який повинен повернути незалежність НАБУ і САП. Як ви думаєте, ця історія закінчилася?

Усе закінчиться, коли закон буде прийнятий і набере чинності, а антикорупційні органи знову набудуть незалежності. Але в кінцевому рахунку це лише частина процесу боротьби з корупцією, і в Україні ще багато чого належить зробити. Під час поїздки нашої делегації до України у нас склалося враження, що в останні місяці реформаторський ентузіазм там дещо зменшився, і, звичайно, важливо, щоб боротьба з корупцією тривала, щоб реформи просувалися.

І які кроки Київ повинен тепер зробити в даній конкретній ситуації, крім нового закону?

Є два важливих процеси, в яких зацікавлені як Європейський Союз, так і, звичайно, Україна. Перший - це процес вступу до ЄС, в рамках якого ми хочемо якомога швидше відкрити перші переговорні блоки і справді запустити процес вступу. І на цьому терені потрібно зробити ще дуже багато: закони Євросоюзу, тобто все, чого ми досягли в ЄС за останні 70 років, має бути перенесено в українське законодавство. Другий - це фінансова допомога. Євросоюз - найбільший фінансовий донор України, ми оплачуємо 40 відсотків державного бюджету країни. А для отримання коштів з Фонду України їй необхідно регулярно виконувати певні умови, щоб ці гроші справді надходили туди, куди слід. Щоб лікарні й школи продовжували функціонувати, а гроші не були розтрачені, використані не за призначенням або вкрадені.

Є певні показники, яких Україна повинна досягати на регулярній основі. В останні місяці ми вперше зіткнулися з тим, що український уряд не виконав цілі за окремими показниками. В результаті цього були затримані певні виплати з Фонду України. І я вважаю, що це не в інтересах ні українського уряду, ні Європейського Союзу. Адже ми хочемо надати підтримку, але для цього необхідно досягти проміжних цілей, розпочати конкретні реформи. 

Ви були в Україні, спілкувалися з політиками, членами уряду. Чому, на вашу думку, реформи сповільнилися? Це пов'язано з війною, з якимись внутрішніми процесами в Україні? Або з тим, що ЄС розчарував Україну, оскільки вже кінець липня, а перший блок переговорів ще не відкритий? Чи вважаєте ви, що це теж зіграло свою роль, що Євросоюз щось упустив?

Справді, ЄС теж повинен виконувати свою частину роботи. І ми відчули на зустрічах з представниками уряду в Україні певну фрустрацію через те, що перші переговорні блоки все ще не відкриті, тому що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокує все своїм вето. Вирішити цю проблему - одне із завдань Євросоюзу. Ми повинні бути надійним партнером для України. Але, звичайно, Україна теж повинна бути надійним партнером і має виконати свою частину списку завдань. Якщо зараз раптом відбудеться відкат назад, то це нікому не буде на руку, крім ворогів України, таких як Віктор Орбан і Володимир Путін.

Обґрунтуванням для прийняття спірного закону українським урядом була боротьба з російським впливом. І ми всі зацікавлені в тому, щоб в Україні та інших країнах не було російського впливу. Але мені не здається правдоподібним, що йшлося про боротьбу з російським впливом. Адже останнім часом на цій підставі проводилися розслідування і навіть арешти в антикорупційному середовищі. Навіть те, що стосовно певних осіб ведеться розслідування, було сприйнято українським громадянським суспільством досить критично. Але це в жодному разі не може бути виправданням для ліквідації незалежності цілих інститутів. Навіть якщо зараз ведеться розслідування щодо окремих осіб, це не виправдовує такі інституційні зміни. І тому мені здається, що те, що відбувається зараз, швидше є приводом.

Чи відбувається консолідація влади навколо Володимира Зеленського?

На даний момент і після такого короткого перебування в Україні я не можу дати остаточну оцінку. І в цілому ситуація залишається напруженою, саме через те, що американці припинили фінансову підтримку, а військова ситуація в даний час також залишається дуже нестабільною, це правда. Часи непрості, ми це теж розуміємо. Ми всі розуміємо, що проведення реформ в умовах воєнного стану і сотень атак безпілотниками щодня - це непрості умови. Але це не виправдовує спроб у терміновому порядку скасувати досягнення України останніх років, в тому числі в боротьбі з корупцією.

Що повинен зробити особисто Володимир Зеленський, щоб якомога коректніше вийти з цієї ситуації?

Скасувати те, що було вирішено 22 липня, а потім знову рішуче приступити до реальних реформ, які були узгоджені між Європейським Союзом і українським урядом.

Який урок можна винести з усієї цієї історії? Усе відбувалось дуже стрімко. Ви говорили, що були здивовані, тому що під час вашого візиту ніщо не віщувало прийняття такого закону. Потім ми побачили протести в багатьох містах України і за кордоном, бурхливу реакцію Європейського Союзу. Тепер ми бачимо новий законопроєкт. Чи можна вже сказати, що ця історія нас чомусь навчила?

Це ми побачимо в найближчі дні й тижні. Якщо ця атака на антикорупційні інститути швидко припиниться і Україна повернеться на шлях позитивних реформ, то, озираючись назад, це можна буде назвати невеликим збоєм.

Але якщо це ознака того, що в Україні справи розвиваються в неправильному напрямку, що навколо Зеленського занадто сильна концентрація влади і що проти всіх, хто висловлює критику або в разі сумнівів проводить розслідування у справах про корупцію, вживаються жорсткі заходи, то це не буде хорошим розвитком подій. Ні для України, ні для процесу її зближення з Європейським Союзом.

Дуже дякую. Чи хочете ви додати щось важливе, про що я, можливо, не згадала?

Мене особливо вражає в Україні її громадянське суспільство. Ми поспілкувалися з представниками НУО, з журналістами-розслідувачами та іншими людьми. Мене вражають люди, які щоночі піддаються бомбардуванням, а вдень, як зазвичай, йдуть на роботу і розслідують корупцію в цих складних зовнішніх умовах. Сила, якою володіють ці люди, дійсно вражає. Саме вони просувають демократизацію, боротьбу з корупцією та інтеграцію України в ЄС.

І це люди, які вийшли на вулиці, щоб показати, що вони не згодні з тим, що сталося так швидко і несподівано.

Приємно бачити, що люди виходять на вулиці і дають чіткий сигнал. Тепер я сподіваюся, що Зеленський і депутати Ради ясно почули цей сигнал і зможуть відповідним чином скоригувати свій курс.