Насильство під час протестів у Сербії: як реагує ЄС?

Ситуація в Сербії, де кілька місяців не вщухають масові акції протесту, лишається напруженою. Мало не щодня надходять нові повідомлення про застосування поліцією насильства щодо демонстрантів і нові затримання, а також лунають звинувачення в тому, що сербський уряд використовує проти громадських активістів кримінальні угруповання.

Антиурядові масові акції протесту в Сербії тривають з листопада 2024 року. Приводом для них став обвал даху вокзалу в місті Нові-Сад, в результаті якого загинули 16 осіб. Довгий час протести проходили мирно, однак ось уже кілька днів на вулицях Белграда та інших сербських міст спостерігається ескалація - відбуваються спалахи насильства. Президент країни, правий популіст Александар Вучич, має намір придушувати вуличні акції ще жорсткіше.

Читайте також: У Сербії зростає градус напруги: влада погрожує мітингарям

Реакція ЄС на протести в Сербії

Як на ескалацію в Сербії, що є країною-кандидаткою на вступ до ЄС, реагують у Брюсселі? У Європейській Комісії, яка дотримується чіткої позиції щодо Сербії, у відповідь на запит DW повідомили, що уважно стежать за ситуацією в цій країні. "Право на мирні демонстрації та свободу зібрань необхідно поважати, а влада зобов'язана захищати учасників протестів від завдавання шкоди або насильства", - заявив прессекретар Єврокомісії Гійом Мерсьє. Однак багато політиків і спостерігачів вважають, що однієї цієї заяви недостатньо. Вони вже кілька місяців вимагають більш жорсткого курсу ЄС щодо сербського уряду і президента Вучича.

Тим часом посол ЄС у Белграді Андреас фон Бекерат (Andreas von Beckerath) закликав "усі сторони до деескалації ситуації". За його словами, кожен випадок, коли поліцію підозрюють у надмірному застосуванні сили проти протестувальників, має бути ретельно розслідувано.

У Брюсселі одним із критиків сербського уряду є депутат Європарламенту, хорватський соціал-демократ Тоніно Піцула. Як доповідач щодо Сербії, він активно займається питаннями, пов'язаними з цією країною. В інтерв'ю телеканалу N1, що мовить на всі країни Західних Балкан, Піцула заявив, що Брюссель не демонструє достатньо єдиної і критичної позиції щодо Сербії. "У ЄС зараз немає ані мотивації, ані можливостей поводитися інакше щодо режиму Александара Вучича. На відміну від ситуації з Україною, щодо Сербії відсутня єдність, необхідна для здійснення тиску", - сказав Піцула.

На думку експертів, у цьому можуть відігравати роль стратегічні інтереси як Брюсселя, так і Белграда: у 2024 році Євросоюз підписав з Сербією угоду, забезпечивши собі доступ до сербських запасів літію. Крім того, Сербія у відносинах з ЄС вміло використовувала свої дружні зв'язки з Росією, зазначає Антігона Імері з брюссельського аналітичного Центру європейських політичних досліджень (Centre for European Policy Studies). За її словами, через побоювання зближення Белграда з режимом російського президента Володимира Путіна ЄС проявив надмірну поблажливість: "Ця стратегія умиротворення провалилася, ЄС терміново повинен змінити тон".

Читайте також: Видобуток літію зблизить Сербію з ЄС і віддалить від Китаю та Росії

Лише 40 відсотків сербів - за вступ до ЄС

Попри недавню ескалацію насильства під час протестів у сербських містах, Брюссель продовжує вести справи з Белградом у режимі "Business as usual" і досі не поклав відповідальність за те, що відбувається, на сербський уряд. "З геополітичної точки зору це можна зрозуміти. Але якщо виникає враження, що це відбувається всупереч основним цінностям ЄС, це стає проблемою", - вважає Імері.

Таке враження підриває довіру до Євросоюзу, яка у багатьох сербів і без того досить слабка: так, згідно з опитуванням Міжнародного республіканського інституту, проведеного навесні 2025 року, лише 40 відсотків респондентів заявили, що проголосували б за вступ Сербії до ЄС. Більше половини опитаних більше не вірять, що Брюссель справді зацікавлений у членстві в Євросоюзі країн Західних Балкан.

Однак не всі експерти вважають стратегію Брюсселя щодо Белграда проблематичною. "Я думаю, що поки що зарано оцінювати позицію ЄС з цього питання", - зазначає Ніна Вуянович з брюссельського аналітичного центру Bruegel. Євросоюз дав зрозуміти, що стежить за ситуацією і повинен продовжувати це робити, продовжує вона.

Замість тиску Брюссель повинен робити ставку на економічні стимули - тоді й ризик відштовхнути Сербію і спрямувати її в бік Росії буде мінімальним. "У Сербії набагато більше економічних причин втілювати реформи відповідно до вимог ЄС, ніж зближуватися з Росією", - вважає Вуянович. Країна вже давно тісно пов'язана з ЄС в економічному сенсі: понад 60 відсотків сербського експорту йде до ЄС, і понад 60 відсотків прямих іноземних інвестицій надходить до Сербії з країн Євросоюзу.

Який важіль впливу на Сербію має Брюссель?

На Вучича та його режим можна чинити тиск за допомогою економічних інструментів, вважають експерти. До 2027 року ЄС пообіцяв Сербії 1,6 мільярда євро, проте надання цих коштів залежить від проведення реформ у країні. "ЄС може скоротити ці кошти або затримати їх надання, якщо встановить, що Сербія не виконує свої зобов'язання", - пояснює Ніна Вуянович.

На даний момент Сербія, яка є кандидаткою на вступ до ЄС з 2012 року, далека від втілення необхідних реформ. В опублікованому в липні звіті ЄС про верховенство права в Сербії зазначається, що на судову систему і представників громадянського суспільства продовжують здійснювати сильний політичний тиск. Окрім того, за даними звіту, дедалі більше занепокоєння викликають питання безпеки журналісток і журналістів у країні.

Саме проти цього студенти та багато інших громадян країни вже кілька місяців поспіль виходять на вулиці, попри ризик бути затриманими або пораненими з боку поліції. Якщо насильство під час протестів не припиниться, ЄС може бути змушений зайняти більш чітку позицію щодо Белграда.

Читайте також: Студентські протести в Сербії: невдовзі кульмінація?