ЄС вирішив тиснути на Путіна сильніше, швидше і креативніше

У Брюсселі відбулась міністерська зустріч у максі- або "джамбо", як його називають в кулуарах, форматі: міністри закордонних справ і міністри оборони країн Європейського Союзу зібралися на Раду ЄС в один день - у вівторок, 20 травня. Головною темою обох зустрічей був мир в Україні.

"Нашим основним пріоритетом залишається безумовне припинення вогню", - наголосила на підсумковій пресконференції верховна представниця ЄС із закордонної та безпекової політики Кая Каллас. Вона сама та учасники зустрічей говорили про необхідність змусити президента РФ Володимира Путіна сісти за стіл переговорів і погодитися припинити вогонь в Україні. Раз Путін у цьому поки що, очевидно, не зацікавлений, треба посилювати тиск, вирішили міністри, щоб у нього з'явилися мотиви.

Вони, як і очікувалося, затвердили максі-, як і сама зустріч, пакет санкцій проти Росії, у рамках чотирьох різних режимів, і одразу ж взялися обговорювати нові санкції. Причому, за словами Каллас, усі країни ЄС наполягають, що їх потрібно розробити якомога швидше.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) закликав під час обговорення нових санкцій "у думках ні в чому собі не відмовляти". "Я за те, щоб ми продовжували розглядати всі варіанти і дозволяли собі мислити нестандартно", - сказав він. Міністр переконаний, що Європа має надіслати "чіткий сигнал" Путіну, що від того тепер очікують конкретних кроків.

Як низько впаде стеля цін на нафту?

Відомо, що як один з обмежувальних заходів ЄС має намір знизити стелю цін на нафту, яка поки що перебуває на рівні 60 доларів за барель. У нинішньому вигляді експерти вважають її неефективною, оскільки зараз ціна на російську нафту і так нижча. Багато міністрів, зокрема й глава МЗС України Андрій Сибіга, який прибув до Брюсселя, зазначили, що знизити верхню межу ціни на нафту - найефективніший захід щодо РФ.

Але думки про "правильну" цінову межу серед учасників цієї дискусії поки сильно розходяться: Україна пропонує радикально опустити її до 30 доларів за барель, а ЄС, якщо вірити неофіційним джерелам, готовий тільки до 50, адже для цього кроку необхідна одноголосна підтримка всіх членів, а також скоординоване її введення на рівні країн Групи семи (G7).

Як зазначила Каллас, усі члени "сімки" розуміють, що за своєю суттю стеля має бути нижчою за актуальну ціну на нафту, але минув час, а Захід не вніс належних корективів.

За її інформацією, до масштабного санкційного пакета, підготовленого Сенатом США, цей захід також входить. ЄС наполягатиме на зниженні граничної ціни вже на зустрічі міністрів фінансів країн G7 20-22 травня в Канаді.

"Коаліція охочих майже досягла мети"

Паралельно з необхідністю продовжувати переговори, посилюючи при цьому тиск на Кремль, міністри обговорювали гарантії безпеки для України. Каллас не стала вдаватися до подробиць змісту цієї дискусії, а ось міністр оборони Бельгії Тео Франкен розповів журналістам про так звану "коаліцію охочих" під егідою Великобританії та Франції.

За його словами, начальники штабів країн-учасниць коаліції розробляють план і вже "майже досягли мети". Франкен позитивно оцінив цю стратегію, і навіть не виключив, що Бельгія долучиться до коаліції на території України: "Щойно настане перемир'я, ми одразу ж зможемо діяти разом із "коаліцією охочих" на українській землі". Міністр підкреслив, що Україна може розраховувати на своїх європейських партнерів.

Де Україні взяти 15 мільярдів євро на "оборонку"?

Паралельно Європа робить ставку на навчання і подальше забезпечення української армії озброєннями, а також на розвиток і нарощування потенціалу української оборонної промисловості. Деякі країни наполягають: головна гарантія безпеки для України - це потужна армія.

Міністр оборони Швеції Пол Юнсон заявив, що, оскільки з російського боку не спостерігається серйозного наміру брати участь у переговорах, то Європа лише зміцнюється в думці, що українській стороні необхідно надавати якомога більше військової допомоги - "щоб вона змогла вести переговори з позиції сили і забезпечити собі справедливий і міцний мир".

Юнсон та інші його колеги за посадою з захопленням відгукувалися про досягнення української оборонної промисловості, але наголошували, що для нарощування виробництва озброєнь на належному рівні, їй потрібні інвестиції.

Пізніше того ж дня Сибіга повідомив міністрам, а потім і журналістам, що українському оборонпрому, "щоб задіяти всі потужності", бракує 15 мільярдів євро. DW запитала в міністра оборони Швеції, де ЄС може швидко знайти такі кошти, на що він відповів: серед заморожених російських активів, причому не лише у вигляді відсотків від них, які й так уже використовуються для підтримки України. Утім, єдності в цьому питанні серед членів Євросоюзу, як і раніше, немає.