Енергетичне перемир'я між Україною та Росією - є чи нема?

Результатом перемовин США із Україною та США стала низка заяв про перемир'я. Однак сторони називали різні дати його початку і звинувачують у порушенні домовленостей. DW розбиралася, коли почалося перемир'я? І чи почалося воно взагалі?

Перша домовленості про перемир'я?

Після телефонної розмови президента США Дональда Трамп і російського президента Володимира Путіна 18 березня у Кремлі повідомили про відмову РФ від ударів на 30 днів по об'єктах енергетичної інфраструктури. "Путін позитивно відгукнувся на цю ініціативу і одразу дав російським військовим відповідну команду", - стверджується в повідомленні Кремля. Міноборони РФ відразу опублікувало заяву, що нібито збило сім власних безпілотників, які були націлені на енергооб'єкти України, щоб виконати наказ Путіна. Перевірити цю інформацію неможливо, але принаймні спецпредставник президента США Стів Віткофф у це повірив.

Після цього Трамп поговорив із президентом України Володимиром Зеленським, який заявив, що Україна погодилась на припинення атак по енергетичній інфраструктурі, за умови згоди РФ. "Одним із перших кроків до повного припинення війни може стати припинення ударів по енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі. Я підтримав цей крок, і Україна підтвердила, що ми готові його реалізувати", - написав Зеленський у X. Втім, про підписання офіційних документів не повідомлялося. 

Перелік енергетичних об'єктів

Попри публічну згоду не обстрілювати енергооб'єкти, США, РФ та Україна 25 березня за результатом переговорів у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді повідомили про нові домовленості не бити по енергетиці. Після цього Росія опублікувала список російських та українських об’єктів, які не можна обстрілювати впродовж 30-денного перемир’я. У список входять: нафтопереробні підприємства; нафто-, газопроводи та сховища, включно з насосними станціями; інфраструктура, що виробляє та передає електрику, зокрема електростанції, підстанції, трансформатори та розподільники; атомні електростанції та дамби гідроелектростанцій.

Втім, міненерго України, як повідомила "Європейська правда", звернуло увагу на те, що у цьому переліку відсутні українські об’єкти нафто- й газовидобування, які погоджені зі США.

Звинувачення у порушенні перемир'я

Майже відразу після заяв про енергетичне перемир'я почали лунати обопільні закиди сторін щодо його порушення. Так, ще 21 березня стало відомо про пожежу на газовимірювальній станції "Суджа" в Курській області РФ, звідки українські сили вийшли напередодні. РФ звинуватила Україну в обстрілі, генштаб ЗСУ назвав ці звинувачення "безпідставними", зазначивши, що станцію неодноразово обстрілювали самі росіяни, і в той день вдарили по ній з артилерії.

Після цього міноборони РФ продовжило звинувачення, стверджуючи, що 25-26 березня українські сили нібито атакували енергетичні об'єкти в Брянській та Курській областях, а також начебто намагалися атакувати наземне обладнання Глібівського підземного газосховища у Криму. Генштаб ЗСУ спростував і ці заяви.

Своєю чергою Україна звинувачує Росію в продовженні обстрілів українських енергетичних об'єктів. За словами Дмитра Литвина, радника президента України, весь цей час Росія не припиняла ударів по енергетичній інфраструктурі, поціливши за тиждень у вісім об'єктів. Згодом вже сам Зеленський заявив, що вдень 27 березня Росія зірвала "енергетичне перемир'я", вдаривши по об'єктах енергетики в Херсоні. Він наголосив, що на порушення домовленостей має відреагувати США. "Ми очікуємо на реакцію США, оскільки вони нам говорили, що вони будуть на порушення реагувати", - сказав Зеленський на пресконференції у Парижі.

Різні заяви щодо досягнутих домовленостей

За підсумками переговорів з Україною та РФ у Ер-Ріяді Білий дім оприлюднив дві заяви, в яких вказав, що сторони домовилися забезпечити безпеку судноплавство в Чорному морі, привітали дії третіх країн, "спрямовані на підтримку імплементації енергетичних та морських угод" та погодилися разом зі США "продовжувати працювати над досягненням міцного і тривалого миру".

Однак не всі пункти в цих двох документах ідентичні. Так, у заяві за підсумками переговорів з українською делегацією йдеться про сприяння обміну полоненими та поверненню українських дітей. У заяві за підсумками переговорів з РФ цей пункт відсутній, натомість там говориться про те, що США пообіцяли "допомогти відновити доступ РФ до світового ринку для експорту сільськогосподарської продукції та добрив, знизити видатки на морське страхування, а також розширити доступ до портів і платіжних систем для таких транзакцій".

Пізніше в Москві  уточнили, що хочуть, зокрема, скасування санкційних обмежень щодо "Россельхозбанку" та "інших фінансових організацій", задіяних у забезпеченні операцій з міжнародної торгівлі продовольством і добривами, та їхнього підключення до SWIFT. Без виконання цих вимог РФ відмовляється погоджувати припинення вогню в Чорному морі. США пообіцяли розглянути ці вимоги, але ЄС вже заявив, що не скасує санкції проти Росії, поки її війська залишаються на території України.

Умови РФ щодо припинення вогню в Чорному морі очевидно виявилися несподіванкою для учасників перемовин, принаймні для України. Адже, за словами Зеленського, українська делегація запитувала в американської про те, чи запрацює часткове перемир'я одразу, без підписання офіційних документів. "Вони сказали: так, ми чекаємо на сигнал від офіційного Вашингтона, але ми вважаємо, що після того, як Вашингтон офіційно виходить з двома стейтментами, (…) то тиша на воді і тиша щодо енергетики має працювати. Має працювати, на їхню думку", - сказав він. Стейтменти Білого дому були оприлюднені 25 березня.

DW направила запити до міненерго, мінобророни, Офісу президента та МЗС України з проханням повідомити дату, коли Україна вважає початком перемир'я в енергетиці та морі. Але відповіді на момент публікації матеріалу не отримала.

Потрібно формалізувати домовленості

Порушення енергетичного перемир'я, про яке заявляють сторони, було неминуче, вважає політолог, директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. "В цьому і полягає вразливість неформальних угод, які були в Ер-Ріяді. Дехто взагалі вважає, що сенс цих домовленостей у тому, щоб потім звинуватити протилежну сторону, що вона їх не виконує. Можливо, такі мотиви теж були", - каже він у розмові з DW.

Втім, на думку Фесенка, переговори не втратили сенс. "Просто треба виправити помилки. Зокрема, має бути юридично зафіксована домовленість, підписана офіційними особами Росії та України. Можливо навіть підписи можна ставити на окремих документах, в яких гарантом будуть США. Щоб не було різночитань, має бути однаковий текст. На нього можна посилатися, і це вже юридичний факт", - зауважує політолог.

При цьому потрібна угода про повне припинення вогню в повітрі, додає Фесенко. "Якщо цього не буде, то навіть випадкові порушення часткового перемир'я неминучі, а може і не випадково, ніхто не може довести. Але заборону на удари з повітря буде легко контролювати, зокрема американцям через інструменти супутникової розвідки. Звідки полетіли шахеди тощо. Інше питання наскільки вагомо будуть США впливати на це? Як взагалі будуть реагувати на порушення?", - резюмує політолог.