Ексміністерка: Путін створив атмосферу для вбивства Нємцова

Рівно 10 років тому, 27 лютого 2015 року, на Великому Москворецькому мосту навпроти Кремля було вбито Бориса Нємцова. Про оцінку тих подій через десятиліття, питання юридичної відповідальності та особисті спогади про Нємцова DW розповіла міністерка юстиції Німеччини в 1992-1996 і 2009-2013 роках Сабіне Лойтгойссер-Шнарренберґер (Sabine Leutheusser-Schnarrenberger). З 2014 року вона працює в керівництві Фонду Фрідріха Наумана, близького до Вільної демократичної партії (ВДП), членкинею якою Лойтгойссер-Шнарренберґер є з 1978 року.

DW: Ви знали особисто Бориса Нємцова, були з ним знайомі?

Сабіне Лойтгойссер-Шнарренберґер: Одного разу я бачила його на одному заході, який Фонд Фрідріха Наумана організував у Росії. У нас із ним не було тісного спілкування, лише випадкова зустріч. Він був дуже вражаючою харизматичною людиною, і до того ж - політиком, який уміє переконувати.

Наприкінці 1990-х Нємцов розглядався як один із можливих наступників Бориса Єльцина. На ваш погляд, чи було це шансом, що це означало б для Росії та Європи?

Це були дуже неспокійні часи. І якби Борис Нємцов став наступником Єльцина, а він був дуже серйозним кандидатом для цього, тоді у Росії був би зовсім інший розвиток. Він відзначився в ліберальних реформах, які він проводив, зокрема, на регіональному рівні. Його вирізняло те, що в нього було бачення Росії, яка відкрита до реформ, іде в напрямку демократії, поважає права людини, дає більше можливостей для розвитку окремих особистостей. Думаю, що тоді, з того моменту, вся історія Росії розвивалася б по-іншому, ніж коли наступником Єльцина став Володимир Путін. А він привів Росію до повної диктатури, де демократичні підходи взагалі неможливі.

Чи можна порівнювати Бориса Нємцова і його вбивство з ким-небудь і чим-небудь з історії Німеччини? Чи були подібні фігури?

Я ніколи не порівнюю будь-які події з історією Німеччини, тому що весь контекст зовсім інший. Але, звісно, були вбивства ліберально налаштованих людей, яких вбивали через їхню релігію або готовність до реформ, зокрема у Веймарській республіці. Але я б не стала проводити паралелі. Це так жахливо, що Нємцов був застрелений у спину на мосту перед Кремлем. До такого я не можу знайти по-справжньому переконливу паралель.

Як ви оцінювали ці події тоді і зараз? Чи було це вбивство поворотним моментом у розвитку Росії?

Якщо говорити про політичний розвиток після вбивства Нємцова з 2015 року до сьогодення, 10 років потому, то вже тоді був початок масового придушення опозиціонерів, інакомислячих, художників. Це додатково показало, що зростає інтенсивність жорстокості проти правозахисників, активістів. Хоча й до цього була цензура.

Я була тоді на похороні і кілька годин простояла біля відкритої труни Бориса Нємцова. Ця картина навіть зараз, 10 років потому, стоїть у мене перед очима. Тоді багато відомих людей були там, зокрема з опозиції. Сьогодні це неможливо уявити, їх би всіх заздалегідь затримали.

Ви були тоді на похороні?

Так, як представниця Фонду Фрідріха Наумана. Я була там із головою фонду Вольфґанґом Ґергардом (Wolfgang Gerhard). Ми отримали можливість сказати кілька слів. Ми провели близько шести годин біля відкритої труни. І один за одним ми говорили промови в пам'ять про Бориса Нємцова. А зовні було безліч людей у масках, поліції, солдатів. Мене особливо вразило, що прийшли всі європейські посли. Щоб показати, що вони не просто беруть участь, а разом засуджують це вбивство і хочуть послати сигнал Путіну.

Тоді на вшанування пам'яті про Нємцова вийшли і десятки тисяч людей...

Так, там було дуже багато людей, які не дозволили залякати себе, адже там була і держбезпека. І це було можливо. А зараз можна отримати кілька років в'язниці, навіть якщо просто покласти квіти, наприклад, у пам'ять про вбивство Олексія Навального... А для мене все те, що сталося з ним у колонії, - це вбивство. 

Як ви вважаєте, тоді ще була надія на інший розвиток Росії? Вам здавалося тоді, що це правило чи виняток?

У мене ніколи не було надії, що це всього лише виняток із правил. На жаль, уже тоді ми бачили багато вбивств. І систематичне переслідування опозиційних журналістів, активістів. Великих надій, що це виняток, у мене не було.

Тому що в суспільстві вже тоді була атмосфера, створена Путіним і його прихильниками в Кремлі, за якої можна скоювати злочини проти таких опозиціонерів. Було розслідування, але замовника ніколи так і не було встановлено. Така атмосфера, коли опозиціонер - це легітимна мета злочину, була і в нас наприкінці Веймарської республіки. Коли вулицями ходили правоналаштовані хулігани. І далі стало тільки гірше. І, на жаль, у Росії теж.

Ви - дипломована юристка, колишня міністерка юстиції. Як Ви з професійного погляду оцінюєте розслідування вбивства, яке виявило п'ятьох злочинців із регіонів Північного Кавказу?

Було зізнання. Один із них сказав, що стріляв. Їх засудили до обмеження волі на великі терміни: понад 10 і навіть 15 років. Але в мене все одно склалося враження, що все було частково формально, інсценовано. Не знаю, скільки саме засуджені провели у в'язниці. Вони всі мають бути ще у в'язниці. Також чітко було показано, що вони з середовища чеченців. А там багато прихильників Путіна, один з яких, можливо, взяв на себе брудну роботу.

Що Ви скажете як юристка про провину Путіна? Чи несе він за це юридичну або моральну відповідальність?

Юридично проти Путіна нічого не може бути доведено. Нічого не відомо про будь-яку вказівку Путіна або його уповноважених у Кремлі. Юридично він не може бути звинувачений. Це було б хибним твердженням.

Тому це потрібно оцінювати з моральної точки зору. Для мене вирішальний фактор - те, що Кремль навмисно створив таку атмосферу, що опозиціонери - це свого роду дикі тварини, яких дозволено відстрілювати. І якщо вчинити проти них злочин, то це нібито щось на користь державних інтересів Росії і політики Кремля. Це має бути морально засуджено.

Останнє запитання - про пам'ять про Нємцова в Німеччині. Чи згадуєте Ви про нього у своїй роботі, чи співпрацюєте з Фондом Бориса Нємцова за свободу? І чи пам'ятають про нього взагалі в німецькій політиці та суспільстві?

Ми як Фонд Фрідріха Наумана постійно в контакті з Фондом Бориса Нємцова і Жанною Нємцовою. Ми разом організовуємо премію імені Нємцова, яка вручається щорічно з 2016 року. Наприклад, 2023 року її вручили мужнім жінкам і чоловікам, які виступають проти війни в Україні або так званої Z-операції. У 2021 році премію отримав Олексій Навальний, тоді він був ще живий. З цією премією завжди пов'язана пам'ять про Бориса Нємцова як про вражаючу особистість. Фонд Бориса Нємцова також організовує заходи та лекції в Празі. У 2023 році вони також запустили там магістерську програму імені Нємцова на філософському факультеті Карлового університету.

Я постійно пам'ятаю про нього. Наш Фонд Наумана нагадує про нього на своїй інтернет-сторінці. Ми проводимо зустрічі з опозиціонерами, які втекли з Росії, які організовують Форум Бориса Нємцова. Там зустрічаються різні діячі, які проти нинішнього розвитку Росії, особливо після вбивства Нємцова. Думаю, у нас хороша і жива пам'ять про Нємцова.

Якщо говорити про все суспільство Німеччини, то, гадаю, про нього пам'ятає лише невелика частина людей, що цікавляться Росією і російською опозицією, наприклад нещодавнім обміном політв'язнів. Але, гадаю, це не широкі верстви суспільства. Сквер і площі Нємцова є в Софії, Празі, Вашингтоні, Лондоні. Це те, над чим ми в Німеччині також маємо працювати, щоб пам'ять про нього була в суспільному просторі. Хоча б у формі пам'ятної дошки. Це те, що ми маємо обговорювати з Жанною Нємцовою і фондом.