"Єдність у різноманітті": як у Києві пройшов Марш рівності

Близько 9 ранку суботи, 14 червня, центр української столиці оточили сотні правоохоронців. Поліцейські вишикувалися в колони та пригнали десятки автобусів, створивши щільний "кордон" навколо перетину вулиць Богдана Хмельницького та Євгена Чикаленка. Через нього після перевірки документів та огляду речей з металошукачем до будівлі музею історії Києва одне за одним проходили учасники "КиївПрайду", чимало з яких були яскраво одягнені. Лише потрапивши в оточену зону, вони діставали до того сховані веселкові прапори, стяги України та ЄС, плакати та транспаранти на підтримку ЛГБТ+ спільноти.

Понад 1,5 тисячі учасників

Вдруге під час повномасштабної війни РФ проти України в столиці організували Марш рівності, цьогоріч - під гаслом "Єдність у різноманітті". Попри похмуру погоду та ризики обстрілів з боку РФ, за даними громадської організації "КиївПрайд", захід зібрав понад 1,5 тисячі учасників - значно більше, ніж зареєструвалося. Серед них - як цивільні, так і ЛГБТ+ військові та ветерани, іноземні дипломати та представники українського шоубізнесу. 

"Багато людей просто втомилися боятися та погоджуватися з тим, що права людини є не на часі. Війна затягується й ми намагаємося бути щодня залученими в цю боротьбу. Але один день ми маємо, просимо, навіть не день - годину, щоб озвучити наші права і важливість цих прав", - каже одна з організаторок маршу, голова правління "КиївПрайд" Анна Шаригіна.

З обов'язками, але без прав?

За словами очільника об'єднання "Військові ЛГБТ+" Віктора Пилипенка, на 12-му році війни в Україні досі спостерігається "ганебна ситуація" - представники ЛГБТ+ спільноти виконують військовий обов'язок перед державою, проте й досі не мають рівних прав.

"Нашу колону покосила війна. Хлопці та дівчата повернулись назад на фронт, хтось уже з пораненнями, хтось загинув. Політики постійно відкладають наші права у довгу шухляду, годують обіцянками, виставляють український народ якимось неосвіченим племенем на Заході, не ухвалюючи законів про цивільне партнерство та про посилення відповідальності за злочини на ґрунті нетерпимості", - каже Пилипенко.

Тим часом про важливість прав військових починає скандувати натовп, чергуючи з вигуками "Слава Україні" та гаслами "Наша традиція - це свобода", "Права людини завжди на часі", "Бунтуй, кохай, права не віддавай". На численних плакатах у колоні видніються написи "9103" та "5488", що є номерами законопроєктів, ухвалення яких вимагають учасники маршу.

Читайте також: Дискримінація і юридична невизначеність: з чим стикаються ЛГБТ-військові в Україні

Аби нагадати про законодавчу незахищеність прав ЛГБТ+ людей, вперше на прайд сьогодні прийшов Микола. "Багато людей з квір-спільноти воюють. Вони можуть опинитись в лікарні, де життєві рішення за них не може ухвалити їхній партнер. Одного дня я теж можу стати цією людиною, саме тому я сьогодні тут", - зазначає хлопець.

Вимога - посилити відповідальність за злочини на ґрунті ненависті

На важливості посилення кримінальної відповідальності за злочини на ґрунті ненависті наголошує Рейзор, на плакаті якого - вимога ухвалення вищезгаданих законопроєктів. За його словами, це стосується не лише ЛГБТ+ людей, а й усього суспільства. "Це про ненависть за будь-якими характеристиками: раса, нація, віросповідання. Дуже важливо, щоб кожна людина в Україні могла бути собою і при цьому почуватися вільною і в безпеці", - вказує він.

Під вигуки гучномовців близько 9.40 ранку організована колона зрештою рушає. Як стверджують у "КиївПрайді", аби це сталося, їм довелося пройти через непростий діалог з представниками влади та правоохоронцями, і навіть зіштовхнутися з віктімблеймінгом. За їхніми словами, їм закидали, що проведенням заходу вони нібито провокують представників ультраправих сил на насильство. А замість запропонованого маршруту тривалістю в пів години, учасники не встигають пройти і 200 метрів від будівлі музею вулицею Чикаленка, як колону розвертають на 180 градусів.

Однак, схоже, це не значно впливає на настрій активістів. Ніколь, яка прийшла зі своєю мамою на прайд вдруге, вказує, що захід цього року став більш відкритим. "Сьогодні більше людей і мене це дуже радує. Ми як демократична країна, яка бореться за свободу, маємо просувати такі цінності і права. Страху як такого в мене нема, бо я бачу, що досить безпечно: нас багато поліції охороняє", - зазначає дівчина.

Про прогрес в питанні толерантності суспільства до ЛГБТ+ говорить і Маргарита. На її думку, цьому сприяє курс України на Європу та їхні цінності, які також "є нашими". Проте все ж дівчина зізнається, що побоювалася можливих провокацій та сутичок, а після новини про тимчасове закриття станції метро "Театральна" взагалі сумнівалася, чи варто їхати. "Але якщо я не буду ходити на такі події, то я не виборю свої права", - переконана Маргарита.

Хода опонентів - "на захист сім'ї, дітей та України"

Після повернення колони до місця старту організатори маршу закликають зняти веселкову символіку та оперативно роз'їхатися метрополітеном, висловлюючи сподівання, що колись у Києві не доведеться ховатися.

Правоохоронці також підганяють учасників: до кордону поліції з боку Хрещатика вже підібралася акція опонентів - колона прихильників так званих "традиційних цінностей". За кілька хвилин від учасників "КиївПрайду" на перехресті не лишається й сліду.

Поліцейські відкривають "кордон" та кілька сотень активістів ходи "на захист сім’ї, дітей та України" сунуть на Хмельницького. На відміну від Маршу рівності, їхній рух центром Києва чомусь не обмежують - хода проходить повз Володимирську аж до Майдану Незалежності. Її учасники помітно менш прихильні до спілкування з пресою, а ті, з ким вдалося поспілкуватися DW, мотивують свою участь в акції захистом християнських цінностей та особистою огидою до ЛГБТ+. Обидві акції минулися без сутичок.