Двох полонених вояків КНДР не віддали під час обміну
27 травня 2025 р.Двоє північнокорейських полонених, які нині утримуються в Україні, не потрапили до переліку осіб, яких українська сторона передала під час нещодавно проведеного обміну військовополоненими з Росією. Про це повідомила в вівторок, 27 травня, південнокорейська інформагенція Yonhap з посиланням на члена парламенту Південної Кореї Ю Йон Вона.
За даними південнокорейського політика, Київ не зробив цього на прохання влади Південної Кореї, оскільки Сеул готовий прийняти цих двох північнокорейських військових, прізвища яких Рі та Баек, у разі якщо вони самі погодяться на це. Рі уже висловлював намір опинитися в Південній Кореї. Як пояснив південнокорейський депутат, Рі побоюється, що як його, так і його батьків стратять після його повернення до КНДР.
Нагадаємо, обидва північнокорейських військові були взяті в полон Силам оборони України під час операції ЗСУ на території Курської області РФ.
Північна Корея відправила в Росію близько 15 тисяч військових
За оцінками Національної розвідувальної служби Південної Кореї (NIS), Північна Корея загалом відправила до Росії близько 15 тисяч військових. Загальні втрати серед них оцінюються у близько 4 700 військових, серед яких - близько 600 загиблих.
У відповідь на перекидання військ та постачання озброєння Росії, за даними розвідки, Північна Корея отримала стартовий майданчик для запуску шпигунських супутників, безпілотники, обладнання для ведення радіоелектронної боротьби та зенітно-ракетні комплекси типу SA-22 (Панцирь-С1). Також між країнами тривають переговори щодо модернізації промисловості у 14 секторах, зокрема в авіації, енергетиці та туризмі.
Лише в кінці квітня 2025 року Північна Корея офіційно підтвердила, що відправила в Росію військовослужбовців. Президент Росії Володимир Путін теж підтвердив участь солдатів з КНДР у бойових діях проти України. При цьому він подякував особисто лідеру Північної Кореї Кім Чен Ину, "всьому керівництву та народу КНДР", а також теж заявив, що це відбулося нібито у "відповідності до міжнародного права".