Рано чи пізно це мало статися. Проліт маси російських дронів над територією Польщі був, без сумніву, запланованою провокацією Кремля. Один дрон може втратити орієнтацію й залетіти "не туди, куди треба". Десяток, а то й більше дронів - не може.
Трамп ставить питання, Орбан кличе на переговори
Мета цієї акції - передусім не військова, а політична: не тільки і не стільки перевірити на міцність систему ППО Польщі, скільки оцінити на практиці рішучість союзників по НАТО підтримати поляків. Якщо виходити з цього, то результат для путінського режиму - непоганий. Дональд Трамп видав у своїй соцмережі Truth Social дивний пост: "Що там з Росією, яка порушує повітряний простір Польщі дронами? Поїхали!", або в іншому варіанті: "Почалося!"
Віктор Орбан написав у соцмережі X, що повністю підтримує Польщу і вважає порушення її повітряного простору "неприйнятним". Але наступні фрази угорського прем'єра нівелюють першу: "Цей інцидент доводить, що наша політика заклику до миру в російсько-українському конфлікті є розумною і раціональною. Життя в тіні війни сповнене ризиків та небезпек. Час покласти цьому край! У зв'язку з цим ми підтримуємо зусилля президента Трампа, спрямовані на досягнення миру". Не "провокація", а "інцидент", не "російське вторгнення", а "російсько-український конфлікт", ніби у війні винні обидві сторони.
Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо - інший європейський політик, який любить критикувати Україну і розмовляти з Путіним, - промовчав. Його міністр закордонних справ Юрай Бланаж підтримав Польщу. Але при цьому теж закликав до мирних переговорів заради закінчення війни.
Три країни НАТО підтримали Польщу з застереженнями
Тобто цілих три держави Північноатлантичного альянсу, включаючи "союзника номер один" - США, - підтримали Варшаву з застереженнями або, по суті, не підтримали взагалі, як президент Трамп. Тому що досить дивно для "лідера вільного світу" на четвертому році повномасштабної російської агресії проти України задаватися риторичними питаннями щодо намірів Москви.
А що саме, можна запитати, "почалося"? Це не підтримка союзника, а затягування часу, за яким ховається постійне небажання називати речі своїми іменами: агресію - агресією, її жертву - жертвою, а агресора - агресором.
Німеччина, яку багато хто досі не без підстав вважав недостатньо підготовленою до протистояння з Росією як у військово-технічному, так і в моральному сенсі, діяла цілком однозначно. Канцлер Фрідріх Мерц назвав наліт російського безпілотника "безрозсудними діями". Міністри оборони та закордонних справ Німеччини засудили Москву та підтримали знищення російських безпілотників польською ППО.
Читайте також: Російські безпілотники в Польщі: як відреагували в Берліні?
Хто і чому не хоче розуміти Путіна?
Звичайно, необхідно дочекатися консультацій союзників, про які Польща запросила відповідно до четвертої статті Північноатлантичного договору. Але результат першої доби після провокації, на жаль, однозначний: НАТО не змогло виступити єдиним фронтом проти Путіна, продемонструвати стовідсоткову солідарність. Причина - нерозуміння, а точніше свідоме небажання розуміти, що цілі російської диктатури в цьому протистоянні не військові, а політичні: морально зруйнувати Альянс, продемонструвати його непослідовність, довести всьому світу, що стаття 5 Північноатлантичного договору - це не що інше, як застаріле вправляння в грізній риториці епохи "холодної війни".
Так само, як і в Україні, мета не стільки захопити якомога більше території, скільки змусити уряд Володимира Зеленського капітулювати та встановити маріонетковий режим умовного "Януковича номер два" у Києві.
Безпілотники запускали у повітряний простір Польщі та інших країн східного флангу НАТО й раніше, як з боку Росії, так і з території її союзної Білорусі. Реакція НАТО, включно з Варшавою та столицями країн Балтії, на це перед нальотом дронів на Польщу була стриманою. Давалася взнаки мантра "Не піддавайтеся на провокації і не йдіть на ескалацію!", яку повторюють переважно західноєвропейські союзники.
В основі цього лежить хибна ідея про те, що путінська Росія - це раціональний гравець, якого можна втихомирити і напоумити. Цю ідею з різних причин, по суті, просуває Угорщина Орбана, Словаччина Фіцо і, власне, Америка Трампа.
Читайте також: Російські дрони в Польщі: як відреагували у НАТО і Євросоюзі
Не схоже, що в НАТО намагаються зрозуміти суть російської стратегії
Після подій у ніч на 10 вересня всім має стати зрозуміло, що втихомирити і напоумити не вийде. Такого висновку, схоже, вже дійшли поляки, які знищили російські безпілотники, а також країни Балтії та Фінляндія. Ці держави виходять з міжнародної конвенції про протипіхотні міни і незабаром почнуть повністю мінувати свої кордони з Росією, а, можливо, і з Білоруссю.
Чи зрозуміють, і, що важливіше, чи спробують зрозуміти суть російської політичної стратегії в усіх без винятку країнах НАТО? Поки що, схоже, ні. А значить, Кремль уже почав планувати нові і, ймовірно, більш масштабні випробування військово-політичної єдності Альянсу. Причому в не такому вже й далекому майбутньому.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.