Дозвіл на виїзд юнаків до 22 років: ризики чи переваги?

В Україні можуть дозволити юнакам до 22 років безперешкодно виїжджати за кордон. Таку ініціативу днями озвучив президент Володимир Зеленський. Він пропонує відкрити кордон для тих, кому виповнилося 18, але ще немає 22 років та доручив уряду та військовому командуванню опрацювати можливість спрощення перетину державного кордону для цієї категорії молодих людей.

"На цей час є обмеження до 18 років, я пропоную підвищити до 22 років, щоб не було обмежень при перетині (кордону. - Ред.). Я вважаю, що це позитивна історія, яка допоможе багатьом молодим українцям підтримувати зв'язки з Україною та реалізуватись в навчанні в Україні", - сказав Зеленський під час зустрічі з учасниками Українського молодіжного форуму. Відповідне відео поширив телеканал "Ми-Україна".

Ініціатива не нова. Ще в липні спікер парламенту Руслан Стефанчук повідомляв, що Верховна Рада України розглядає питання дозволу виїзду за кордон чоловікам до 25 років.

"Ми втрачаємо молоде покоління, яке могло би повернутися в Україну"

Від лютого 2022 року в зв'язку з дією воєнного стану та загальною мобілізацією в Україні чоловікам від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон. Це стало проблемою для юнаків, які навчалися на той момент за кордоном і не змогли продовжити своє навчання. Хоча мобілізація поширюється на чоловіків віком від 25 років, 18-річні теж уже не можуть виїхати за межі України.

Разом з тим виникла й інша проблема - батьки почали відправляти дітей за кордон ще до повноліття, аби молоді люди змогли вступити там в університети, а також аби мінімізувати свої ризики від зміни мобілізаційних правил. І це стало серйозною проблемою, адже країна почала втрачати молодь, зауважують критики.

"Ми людей не мобілізуємо до 25 років, а не давати їм можливість виїхати чи повернутися додому, якщо вони навчаються за кордоном, то неправильно, бо ми втрачаємо фактично молоде покоління, яке могло би повернутися в Україну. А так молодь боїться повертатися, тому що не може потім виїхати", - сказав в коментарі DW народний депутат України від фракції "Слуга народу", член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Уряд уже розробляє постанову про спрощений перетин державного кордону для молоді віком 18-22 років. Але Веніславський вважає, що цього недостатньо, й закликає ухвалити відповідний закон. "Це має бути закон, тому що законом обмежено виїзд громадян України під час воєнного стану, а постанова регулює лише порядок перетину державного кордону. Не можна постановою визначати преференції для одних людей, а для інших таких преференцій не давати. Ми до цього ще дійдемо", - каже Веніславський. За його словами, він уже розробив такий законопроєкт, але не встиг його зареєструвати. 

Кожна п'ята молода людина не проти виїхати за кордон назавжди

Але чи не спровокує це іншу проблему - коли молоді хлопці, які увесь цей час перебували в Україні, захочуть скористатися ініціативою президента та виїхати за кордон назавжди? Адже як свідчать соціологічні опитування, кожна п'ята молода людина в Україні хотіла б виїхати за кордон на постійне проживання. За даними закритого соціологічного дослідження, проведеного влітку цього року соціологічною групою "Рейтинг", найвищий відсоток тих, хто хотів би виїхати за кордон на постійне місце проживання, саме серед молоді віком 18-29 років.

"Якщо в цілому по Україні близько 10% українців кажуть, що вони хотіли би виїхати за кордон на постійне місце проживання, то серед молодих людей 18-29 років цей відсоток становить близько 20%. Тобто кожна п'ята молода людина не проти виїхати за кордон на постійне місце проживання. Це достатньо багато", - констатує керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.

Відповідаючи на запитання DW, він наголосив, що тенденція стала, але при цьому він не вбачає в цьому великої проблеми. "Зрозуміло, що основними бажаючими виїхати за кордон будуть молоді хлопці через питання майбутньої мобілізації після 25 років. Але давайте відверто, на четвертий рік війни уже всі батьки, які хотіли своїх молодих дітей вивезти чи направити на навчання за кордон, вони це вже зробили. Відповідно це не вплине критично на демографічну чи будь-яку іншу ситуацію в країні", - каже Антипович.

Федір Веніславський такої ж думки і вважає, що ті, хто боїться мобілізації знаходять способи виїхати за кордон, у тому числі й нелегальні. Втім, на його переконання, маючи свободу вибору місця навчання, молодь не залишатиме Україну ще до настання повноліття й вступитиме в українські, а не іноземні виші. "Коли людина хоче виїхати, бо незрозуміла ситуація зі завершенням війни, і вона намагається убезпечити себе на майбутнє, вона буде шукати можливості виїхати за кордон, в тому числі через порушення законодавства. А так вона може навчатися в українських вишах", - прокоментував депутат.

Чи вплине ініціатива на обороноздатність країни?

Веніславський не вбачає ризиків і для національної безпеки та оборони, оскільки до 22 років ця молодь все одно не задіяна в цьому секторі.

Але як бути з пропозицією для молоді записуватися до війська на контракт для 18-24 річних? Чи може ініціатива президента з відкриття кордону для юнаків поставити хрест на цій ініціативі? Виконавчий директор Центр оборонних стратегій Олександр Хара вважає, що це два різних треки для молоді, і кожен вибирає свій. "Я не думаю, що воно негативним чином вплине на бажання і кількість цих людей, які йдуть служити чи воювати. Це паралельні речі. Є молодь пасіонарна, яка готова воювати і для цього ще є заохочення, в тому числі матеріальні, а є молодь, яка не заохочена, то такі молоді люди не підуть в армію навіть за гроші", - зауважує Хара.

Експерт визнає, що однією з причин заборони на виїзд молоді був її потенційний мобілізаційний резерв. Однак президент Зеленський поки не хоче задіювати цей резерв. "Ми побачили небажання Зеленського і його команди наражатися на суспільний спротив, для того, щоби поповнити сили оборони такою молоддю. І це правильно, бо молодь має бути майбутнім країни, а не просто "затикати дірки" на фронті через недоліки в управлінні та недостатнє забезпечення технікою", - сказав Олександр Хара у розмові з DW.