Мерц шукає гроші для України

Переможець виборів до Бундестагу Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) обіцяє посилити підтримку України у війні з Росією, аби вона могла вести мирні перемовини "з позиції сили". Такі заяви є важливим політичним сигналом, особливо на тлі загрози повної або часткової зупинки допомоги від США. Якщо Вашингтон зведе допомогу до нуля, це означатиме додаткову потребу у кілька десятків мільярдів євро на рік. Ці кошти на враховують ще й необхідності Німеччини поповнювати резерви Бундесверу та модернізувати армію. За оцінками німецьких військових експертів, Бундесверу потрібні щорічні вливання у 50-100 мільярдів євро до 2030 року, аби залатати найбільш нагальні технологічні дірки. Це означає майже подвоєння видатків на оборону.

"Боргове гальмо" як перепона для України і Бундесверу

Німецькі політики, як показала виборча кампанія, не готові забирати гроші з соціальних програм, щоби інвестувати у зброю. Фрідріх Мерц заявляє про плани скоротити соцвиплати безробітним, які відмовляються від запропонованої праці. Однак це - лише крапля у морі, порівняно з потребами додаткових коштів на оборону. Потенційні партнери по коаліції - СДПН - взагалі відмовляються урізати будь-які соціальні видатки для модернізації Бундесверу та допомоги Україні. І пропонують брати гроші в борг. Проблема лише в тому, що суттєве збільшення держборгу суперечиить Основному закону. З 2011 року діє положення, згідно з яким дефіцит федерального бюджету не має перевищувати 0,35 відсотка від номінального ВВП. У народі його називають "боргове гальмо" (Schuldenbremse).

Соціал-демократи пропонують реформувати законодавство. "На моє переконання, без реформи боргових правил, ми не зможемо підтримувати Україну у потрібних обсягах", - заявив в ефірі телеканалу ZDF канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz), коментуючи результати виборів у неділю, 23 лютого. Цю ідею вже наступного дня підхопили Зелені. Лідери цієї партії, які є найпереконанішими прибічниками військової підтримки Україні й зміцнення Бундесверу на противагу агресивній політиці Росії, Роберт Габек (Robert Habeck) і Анналена Бербок (Annalena Baerbock), запропонували негайно - ще у березні - внести зміни до Основного закону, які дозволили би у вигляді винятку взяти у борг кошти на Бундесвер і підтримку України.

Трюк, аби обійтися без крайніх лівих і правих

Лідер ХДС Фрідріх Мерц сигналізував готовність розглядати зміни до Основного закону, аби створити спецфонд для Бундесверу і підтримки України. За інформацією агенції Bloomberg, ХДС/ХСС і соціал-демократи неформально обговорюють створення спецфонду для України і Бундесверу обсягом у 200 мільярдів євро. Однак вікно можливостей дуже вузьке. Річ у тім, що новий склад Бундестагу має зібратися на перше засідання не пізніше, ніж за 30 днів після виборів. Протягом цього часу треба не лише узгодити всі деталі змін до Основного закону, але й встигнути провести позачергове засідання старого складу Бундестагу, де у Зелених, соціал-демократів і консерваторів є конституційна більшість голосів. У новому парламенті її вже не буде.

А Ліва партія вже сигналізувала, що не погодиться міняти Основний закон заради збільшення військових видатків. "Європейські країни НАТО витрачають на оборону разом 430 мільярдів євро на рік. Росія натомість 300 мільярдів. Мені здається, це пристойне співвідношення", - зазначив в ефірі телеканалу ZDF співголова Лівої партії Ян Ван Акен (Jan van Aken). Більше лідер "лівих" витрачати на зброю не хоче. "Це мертві гроші, мертвий метал. Він не генеруватиме нових податкових надходжень, тому я проти цього", - каже Ван Акен.

Читайте також: Після виборів у Німеччині: як відбуватиметься передача влади

Експерти радять брати позики

Економісти не вбачають проблеми у тому, щоби брати кредити на інвестиції в оборону. Річ у тім, що Німеччина має вдвічі нижчий рівень державного боргу, ніж в інших провідних промислових країн - близько 45 відсотків від ВВП. Це дає простір для маневру і можливість залучати кошти на максимально вигідних умовах, випускаючи державні облігації з найвищим можливим кредитним рейтингом. А кошти потрібні чималі: приміром, щоб досягти рівня витрати на оборону, який Західна Німеччина мала за часів "холодної війни", видатки на армію довелося би подвоїти.

Економісти застерігають від того, щоби підвищувати податки для фінансування оборони. Адже в умовах стагнації фіскальне навантаження, мовляв, треба навпаки знижувати, щоби дати шанс відновити економічне зростання. У середньостроковій перспективі високий рівень оборонних видатків втримати без підвищення податків не вдасться, кажуть експерти. Але адаптація до цього має бути поступовою і відповідати стану економіки. "Заощадження на соціальних видатках у нинішніх умовах призвело би до поляризації суспільства, дестабілізації внутрішньополітичної ситуації і підриву суспільної підтримки допомоги Україні", - застерігають, зокрема, аналітики Кільського інституту світової економіки.

Якщо Фрідріху Мерцу вдасться блисквично проштовхнути реформу Основного закону, це буде хоч і карколомним політичним ходом, але з юридичної точки зору більш надійним, ніж можливий "План Б". Він полягає у тому, щоби взяти кредити, не міняючи Основний закон. Адже "боргове гальмо" передбачає винятки з лімітів, "у випадку природних катастроф або особливих екстрених ситуацій, які перебувають поза межами впливу уряду". Юристи однак висловлюють сумнів, що війна в Україні підпадає під таке визначення. Адже за три роки війни у німецьких політиків вже було більш ніж достатньо часу, аби знайти джерела фінансування допомоги Україні і її не треба, мовляв, шукати в екстреному порядку, немов сталося непередбачуване стихійне лихо.