Допомога Україні від ЄС: що ще можуть зробити європейці?
24 лютого 2025 р.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну три роки тому Європа переймається питанням, як вона може підтримати Україну. Від початкових сміховинних 5 000 касок для України від Німеччини, до остраху стати стороною у війні, обіцянки ЄС поставити мільйон артилерійських снарядів і німецької відмови надати ракети Taurus - ця тема продовжує хвилювати європейців.
За даними Кільського інституту світової економіки, загалом, фінансовий обсяг допомоги з Європи перевищив обсяг допомоги з боку США. Країни ЄС, а також Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Велика Британія надали загалом 70 мільярдів євро фінансової та гуманітарної допомоги та 62 мільярди євро військової допомоги. США, своєю чергою, надали 64 мільярди євро військової допомоги і 50 мільярдів євро фінансової та гуманітарної допомоги.
З огляду на економічні показники, США, Німеччина та Велика Британія інвестували у допомогу Україні менше 0,2 відсотка свого валового внутрішнього продукту. Для інших країн, таких як Франція, Італія та Іспанія, ця цифра становить близько 0,1 відсотка.
Військова допомога ЄС Україні
Більшість військової допомоги, насамперед постачання боєприпасів та зброї, надають Україні країнами-членами ЄС. Однак Європейський Союз також мобілізував 6,1 мільярда євро на військову допомогу в межах так званого Європейського фонду миру. Серед іншого, він слугує для відшкодування країнам-членам ЄС витрат на постачання військових товарів і дає можливість здійснювати спільні закупівлі боєприпасів. Наразі Угорщина блокує виплати Україні. За даними ЄС, у рамках Місії військової допомоги Україні (EUMAM) підготовано понад 70 000 українських солдатів.
Подальша фінансова допомога
Досі ЄС надав Україні 19,6 мільярда євро у вигляді кредитів та доплат у рамках так званого Фонду допомоги Україні. Також ЄС надав Україні ще 28,2 мільярда євро макрофінансової допомоги. Ці виплати є своєрідною надзвичайною допомогою, яка дозволяє країні покривати поточні витрати і підтримує її на шляху до ЄС.
Ці кошти були життєво важливими для України, каже Олена Прокопенко, експертка аналітичного центру "Німецький фонд Маршалла" (GMF). Без цих грошей Україна не була б спроможна виконувати свої зобов'язання як держава. Допомога була використана для оплати поточних витрат країни, таких як заробітна плата та соціальні виплати.
Технічна допомога також була дуже важливою, розповіла Прокопенко в інтерв'ю DW. Зокрема, ЄС допоміг забезпечувати функціонування енергетичної інфраструктури, яка була в загрозливому стані внаслідок атак російських безпілотників.
Крім того, Брюссель уже розблокував перші 1,5 мільярда євро із заморожених в ЄС російських активів, які мають бути опосередковано використані на оборону, а також на відбудову України. Також надходження від російських активів мають слугувати гарантійною заставою для отримання 50-мільярдного кредиту від країн Великої сімки.
Інша підтримка
ЄС надав Україні багато іншої, негрошової, підтримки. Наприклад, у березні 2022 року було створено спеціальний статус для українських біженців, який надає їм тимчасовий захист. За останніми даними, в ЄС з цим статусом перебуває майже 4,5 мільйона українців. З довгим переліком прикладів підтримки можна ознайомитися на сайті Європейської Комісії. Там також перераховані пакети санкцій проти Росії. ЄС нещодавно схвалив шістнадцятий з цих пакетів, який набув чинності в третю річницю російського вторгнення в Україну 24 лютого. Санкції мають на меті завдати удару по російській економіці та позбавити Росію коштів на війну. На російських чиновників, які ухвалюють рішення, також поширюватимуться заборони на в'їзд та активи.
Олена Прокопенко, яка в GMF спеціалізується на питанні відновлення України, не вважає санкції особливо ефективним інструментом. Адже, на її думку, все ще залишаються лазівки.
В інтерв'ю DW політологиня наголошує на важливості європейської підтримки громадянського суспільства та незалежних ЗМІ в Україні, адже громадянське суспільство є рушійною силою процесів реформ і підтримує оборонні зусилля країни.
Великі сподівання на членство в ЄС
За кілька днів після початку повномасштабного вторгнення РФ Україна подала заявку на членство в ЄС. Майже двома роками пізніше ЄС розпочав початкові переговори про вступ з Україною. Невідомо, як довго ці переговори можуть тривати.
В Україні пов'язують багато надій з перспективою членства в ЄС, зазначає Прокопенко. "На додачу до економічних переваг і возз'єднання з Європою, яка поділяє ті ж цінності, що і ми, це також було б дуже сильною гарантією безпеки", - каже експертка. На її думку, останній розвиток подій нічого в цьому не змінює. Президент США Дональд Трамп провів прямі переговори з російським правителем Володимиром Путіним - без долучення ЄС чи України. У ЄС це вважають неприйнятним і вказують на те, що не повинно бути жодних переговорів про Україну без України, а також жодних переговорів про європейську безпеку без Європи.
Читайте також: Саміт у Парижі: Європа шукає відповіді на діалог США та Росії
Наразі європейські країни розділилися в питанні відправлення миротворчих військ в Україну в разі укладення угоди про припинення вогню. Водночас європейці наполягають на тому, аби бути залученими до переговорів про майбутнє України. Саме про це йтиметься під час візиту до США президента Франції Еммануеля Макрона та прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера .
Водночас ЄС стає дедалі складніше знаходити гроші - в тому числі на збільшення власних оборонних витрат. У Європі є велике занепокоєння, що американська допомога Україні в перспективі повністю припиниться. Чи Європа взагалі буде в змозі компенсувати дефіцит коштів такого обсягу - видається сумнівним.