Допомога Україні: США - вже не друг, а ФРН - не лідер у ЄС?

У четвер, 5 березня, чинний глава німецького уряду Олаф Шольц (Olaf Scholz) очікує на свого ймовірного наступника Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) у Відомстві федерального канцлера для обговорення подальших кроків щодо війни в Україні та у політиці безпеки. Зустріч політиків передує спеціальному саміту ЄС, присвяченому Україні та оборонним питанням, запланованому на четвер, 6 березня.

Політики в Німеччині шоковані подіями минулих днів, які, як ніколи раніше, показали, як швидко і кардинально змінюється геополітична ситуація. Тепер у Берліні гарячково намагаються знайти відповіді на нові виклики: насамперед, чіткіше позиціонувати себе щодо США і Росії та забезпечити німецьку і європейську безпеку. 

"США не будуть надійним парнером Європи" 

Після скандалу в Білому домі між Зеленським і Трампом стало зрозуміло, що США "в осяжному майбутньому не будуть надійним партнером Європи в тому, що стосується цінностей та інтересів", заявив у понеділок, 3 березня, професор Університету Бундесверу в Мюнхені Карло Масала (Carlo Masala) в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk.

За словами політолога, останні події показують, що Трамп, спрощено кажучи, переходить у "команду Путіна", а "не намагається зайняти рівновіддалену позицію" щодо Європи, Росії та інших. У разі "рівновіддаленості" Трамп "не пропонував би Росії масштабного економічного співробітництва та повернення в міжнародну систему", а також не обіцяв би росіянам, що у війні проти України "вони отримають усе, що бажають".

Для Німеччини це означає, що її "найважливіший союзник більше не поводиться як союзник, а стає загрозою безпеці", сказала експертка із питань безпеки берлінського фонду "Наука і політика" Клаудіа Майор (Claudia Major) в інтерв'ю телеканалу ZDF.

Зустріч у Лондоні: Шольц у тіні Стармера і Макрона

Усе це відбувається тоді, коли в Німеччині тривають лише попередні переговори про створення правлячої коаліції після виборів до Бундестагу. Новий уряд, найімовірніше, очолить лідер ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz).

На зустрічі в Лондоні 2 березня тон задавав не чинний канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz), а президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Вони підтримали Володимира Зеленського і зробили пропозицію про припинення вогню між Росією та Україною. Щоправда, вже наступного дня спростували інформацію про те, що на цій зустрічі був розроблений проєкт мирної угоди.

Для стриманості Шольца в Лондоні є свої причини. Після виборів до Бундестагу він, як і раніше, виконуватиме обов'язки канцлера, поки не буде обрано його наступника. Однак у Німеччині заведено, що чинний глава уряду утримується від ухвалення важливих і довгострокових політичних рішень і заяв. А все, що може бути сказано про Росію, Україну та США, має далекосяжні наслідки.

Проте лідер соціал-демократів Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) заявив 3 березня, що Німеччина не стоїть осторонь у ці неспокійні часи, адже Шольц був присутній на зустрічі із Зеленським у Лондоні. За його словами, новий федеральний уряд "нестиме велику відповідальність за європейську політику. Разом із Польщею та Францією цим трьом країнам ЄС належить забезпечити стабільність у Європі". Клінґбайль, якого в Берліні вважають кандидатом на посаду міністра закордонних справ, назвав скандал у Вашингтоні "тривожним дзвінком".

На армію і безпеку готові витрачати до 400 мільярдів євро

Політичний Берлін уже прокинувся. Раптом заходи, які ще недавно здавалися немислимими, стали відкрито обговорюватися. Йдеться про нові масштабні програми вартістю в мільярди доларів, спрямовані на те, щоб Бундесвер міг захищати країну без США, самостійно або у співпраці з іншими європейськими країнами.

Масштабна підтримка України в її боротьбі проти російської агресії з боку США може бути повністю припинена. Уже зараз президент Дональд Трамп призупинив надання Україні озброєння. Називаються суми до 400 мільярдів євро, які знадобляться у випадку остаточного припинення американської допомоги, аби продовжити забезпечення України озброєнням. Ще минулого тижня йшлося про 200 мільярдів євро. Гроші, які Німеччина, якою б не була остаточна сума, не може виділити зі свого бюджету, а має взяти в борг. Йдеться про новий "спеціальний фонд".

Два тижні на ухвалення рішення про "спецфонд" Бундесверу

Рішення про створення такого фонду доведеться винести Бундестагу, обраному 2021 року, більшістю у дві третини голосів. У новому парламенті не буде такої більшості через велику кількість депутатів правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) і Лівої партії, які, як вважають, не підтримають пропозицію потенційних коаліційних партнерів ХДС/ХСС та СДПН. До ухвалення рішення залишилася лише пара тижнів: 24 березня новий Бундестаг збереться вперше.

Фрідріх Мерц планує сформувати новий уряд до кінця квітня. Наразі Мерц веде переговори з СДПН про створення коаліції. У вівторок, 4 березня, стало відомо, що верхівки партій домовилися про зміни до Основного закону країни, аби дозволити уряду брати кредити на фінансування оборонних видатків. Аби їхні плани втілились у життя, партіям потрібно заручитися підтримкою інших політсил у нинішньому складі Бундестагу - Вільної демократичної партії або Зелених. І ті, й інші поки що стримано відреагували на плани.