Допомога Україні: міністрів ФРН розпитували в Бундестазі

Під час візиту президента України Володимира Зеленського до Берліна 28 травня 2025 року Німеччина оголосила про військову допомогу Києву на п'ять мільярдів євро, до того ж із коштів, уже схвалених Бундестагом. Із цих грошей планується серед іншого фінансувати виробництво в Україні "далекобійної зброї", про що домовилися міністри оборони під час візиту Зеленського. Здавалося б, усе вирішено. Однак, як засвідчила дискусія в німецькому парламенті в середу, 4 червня, в опозиції є питання до фінансування.

Зелені чекають на звернення до Бундестагу щодо допомоги Києву

Представники Зелених поцікавилися в Бундестазі в міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля (Johann Wadephul), чому уряд канцлера Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) не поспішає вносити запит на додаткове фінансування в комітет із бюджету. Вадефуль, сам донедавна депутат Бундестагу від правлячого тепер консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), сказав, що не зрозумів питання. Депутати від Зелених пояснили, що, мовляв, Німеччина живе з тимчасовим бюджетом на поточний рік, ухвалення постійного очікується вже після літніх канікул. До цього допомога Україні, яка не передбачена в тимчасовому бюджеті, вважається "позаплановими витратами". Їх має схвалити Бундестаг, а звернення до бюджетного комітету поки що не було. Зелені впевнені, що в парламенті є більшість, готова проголосувати за необхідні кошти.

Глава МЗС Вадефуль незворушно запевнив, що з фінансуванням допомоги Києву проблем немає, але пообіцяв вивчити питання: "Якщо це не так, ми перевіримо". Загалом, за його словами, "Україна може розраховувати на Європу", і назвав західну допомогу "життєвою страховкою" для Києва. На вже традиційне запитання про давно запитані Києвом німецькі крилаті ракети TAURUS міністр не відповів. Уряд Мерца засекретив дані про окремі види озброєнь, що поставляються Україні, і дав зрозуміти, що питання з ракетами може бути вирішене пізніше.

Німеччина готова збільшити витрати на оборону

Не дізналися депутати і подробиць щодо конкретних планів федерального уряду на конференції з відновлення України, яка відбудеться в середині липня в Римі. Профільний міністр економічного співробітництва та розвитку Рем Алабалі-Радован (Reem Alabali-Radovan) розповіла, що особисто туди поїде, і наголосила, що в підтримці України Німеччина робить ставку на три стовпи - зовнішню та оборонну політику, а також політику економічної та гуманітарної допомоги.

Деякі депутати, зазначали, що з урахуванням невійськової допомоги, зокрема у сфері енергетики та медицини, Німеччина - на лідерських позиціях серед партнерів Києва.

Серед інших питань, які цікавили депутатів, - майбутній червневий саміт НАТО в Гаазі та очікуване збільшення витрат на оборону. Глава МЗС Вадефуль сказав, що Німеччина підтримує пропозицію глави альянсу Марка Рютте та адміністрації США встановити ці витрати на рівні 5 відсотків ВВП.

"Я виходжу з того, що це рішення буде ухвалено", - сказав глава німецької дипломатії. Поки що діє ухвалена на саміті НАТО у Вельсі в 2014 році двохвідсоткова норма. Берлін пропонує збільшити свої військові витрати до 3,5 відсотків ВВП, а ще півтора відсоткових пункти покрити завдяки інвестиціям в інфраструктуру - дороги і мости, мотивуючи це тим, що вони відіграють важливу роль при перекиданні військ у разі нападу Росії на одну з країн на східному фланзі альянсу. У рамках запобігання такому сценарію Німеччина створює в Литві танкову бригаду. Вадефуль назвав це "сміливим" рішенням міністра оборони Бориса Пісторіуса (Boris Pistorius). Литовці дуже вдячні, дав зрозуміти міністр.

Говорячи про сусідню Польщу, міністра запитали, як уряд Німеччини збирається розвивати відносини з Варшавою, де на нещодавніх президентських виборах переміг кандидат від націонал-консерваторів Кароль Навроцький, який скептично висловлювався щодо вступу України до ЄС і НАТО. Вадефуль уникнув прямої відповіді, але зазначив, що проєвропейський уряд залишається при владі в Польщі. Питання подальшої підтримки Києва міністр збирався, зокрема, обговорити одразу після виступу в Бундестазі зі своїм польським колегою Радославом Сікорським, зокрема в рамках німецько-польського форуму.

Крики "Свободу Палестині" в Бундестазі

Загалом же складалося враження, що війна Росії проти України під час півторагодинної дискусії з міністрами в Бундестазі відійшла на другий план. Більшість запитань стосувалися операції Ізраїлю в Cекторі Газа і того, як на неї реагує уряд Мерца. "Я вважаю, що ФРН несе чітку відповідальність за безпеку і право Ізраїлю на існування", - сказав Вадефуль, додавши, що це не виключає критику "серед друзів". Канцлер Мерц нещодавно незвично жорстко висловлювався про дії Ізраїлю.

Виступ міністрів у Бундестазі в середу було перервано криками "Свободу Палестині!" із глядацької трибуни. Ту, що кричала, вивели із залу парламенту.