Діти-мігранти у школах Німеччини - що шкодить інтеграції?
15 квітня 2025 р.
Шкільні класи не можуть досягти соціальної згуртованості, якщо в них навчаються дві приблизно рівні групи підлітків, при цьому одна - з міграційним корінням, а інша - без нього.
Це показало масштабне дослідження міжнародної групи вчених, проведене в німецьких школах. Його результати опубліковані в журналі Ifo Schnelldienst. Аналіз провели п'ять професорів з Інституту економічних досліджень ім. Лейбніца при університеті Мюнхена (ifo), а також з університетів Лондону, Сан-Дієго, Констанцу й Потсдаму.
Німеччина поступається за кількістю мігрантів лише США
Випереджаючи результати свого дослідження, вчені зазначили, що приплив мігрантів до Північної Америки та Європи за останні 20 років значно зріс, і, згідно з прогнозами, тенденція посилиться. Серед країн, що входять до складу Організації європейського економічного співробітництва та розвитку (OECD), Німеччина посідає друге місце за кількістю мігрантів і поступається лише США. Демографічні зміни сильно впливають на будь-яке суспільство - і Німеччина не виняток.
Дослідники зазначають, зокрема, що міграція сприяє зростанню добробуту суспільства та культурним змінам, однак, з іншого боку, спричиняє проблеми з інтеграцією та веде до зростання соціальної напруженості. У цій ситуації особливу роль відіграють освітні заклади - особливо школи. Йдеться про необхідність цілеспрямованої підтримки взаємодії та формування довіри між молодими людьми різного походження, наголошують автори дослідження.
Успіх інтеграції залежить від складу класу
Роль індикатора культурних відмінностей для авторів дослідження відігравала релігійна приналежність. Зокрема, вивчали взаємодію школярів-мусульман і немусульман.
Школи можуть сприяти створенню атмосфери взаєморозуміння між представниками різних культур, однак, як показало дослідження, для цього потрібно правильно оцінювати обстановку в конкретному класі. "Чи може культурне різноманіття посилити соціальну згуртованість, вирішальним чином залежить від форми розмаїття", - зазначає професор Гельмут Райнер (Helmut Rainer), який очолює Центр економіки ринку праці та населення в інституті ifo.
Згідно з результатами дослідження, встановлення атмосфери довіри і прояв готовності взаємодіяти сильно залежить від складу шкільного класу. Найкращих результатів здатні досягти ті колективи, в яких переважна більшість не має міграційного коріння. Або ті класи, в яких німецькі школярі, а також вихідці з родин мігрантів-мусульман і немусульман утворюють три приблизно рівні групи.
Найгірші показники взаємодії зафіксовано в класах, де половина дітей - з німецьких родин, а інша половина - вихідці з родин мігрантів-мусульман. "Для соціальної взаємодії вирішальним є той факт, щоб у класі не виникало двох рівних і різних за своєю культурою таборів", - вважає професор Райнер. Поляризація, що виникає при цьому, часто веде до ізоляції кожної з груп. Такі класи рідше можуть сформувати якусь спільну ідентичність, зазначають автори дослідження.
Читайте також: Чи готувати школярів до війни? У ФРН розгорнулась дискусія
В основі - гра в довіру
Дані вчених засновані на результатах спостереження за поведінкою 4214 учнів дев'ятих і десятих класів, тобто тих, хто закінчує обов'язкову шкільну освіту в Німеччині. Здебільшого це були підлітки віком 15-16 років. Як повідомив DW професор Гельмут Райнер, 57 німецьких шкіл, які брали участь у дослідженні, розташовані у федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн, а також у містах Дуйсбург і Вупперталь у землі Північний Рейн - Вестфалія.
Інноваційний експеримент був заснований на так званій "грі в довіру", яка активно використовується в дослідженнях поведінки. У рамках гри учасники діляться на так званих "інвесторів" і "позичальників". "Інвестор" отримує у своє розпорядження певну грошову суму, яку - в тому числі частково - може передати "позичальнику". Сума, отримана "позичальником", потроюється організатором експерименту. Після цього "позичальник" має вирішити, скільки грошей він хоче повернути "інвестору".
У проведеному серед школярів Німеччини дослідженні, кожному учаснику експерименту потрібно було вирішити, як він вчинить, якщо його партнером буде школяр з німецької сім'ї і з сім'ї з міграційним корінням. Партнер залишався анонімним - з іншої школи, і його ім'я не повідомляли. Було відомо тільки про його походження. У такий спосіб учені вимірювали рівень довіри підлітків до школярів із німецької сім'ї та сім'ї мігрантів. Крім цього учні мали відповісти на докладні запитання дослідників. За їхніми даними, 46 відсотків підлітків мали міграційне коріння. Загалом в опитуванні взяли участь вихідці з 95 країн, а трійку лідерів склали Туреччина, Польща і Росія.
Умови для успішної інтеграції в класі
На думку авторів дослідження, необхідно вживати цілеспрямованих заходів, спрямованих на зниження поляризації в класах, де існують дві приблизно рівні групи з сильними культурними відмінностями. Зокрема, йдеться про активніше застосування інклюзивної освіти для інтеграції дітей мігрантів. Крім того, школи можуть сприяти формуванню міжкультурної компетенції.
Читайте також: Інтеграція мігрантів у Німеччині: клімат дещо погіршується
Автори дослідження рекомендують вчителям довільно розсаджувати учнів у подібних класах, щоб вплинути на сформовану структуру. Навіть цей маленький крок може сприяти формуванню дружби між підлітками з двох різних груп.
Крім того, автори проведеного дослідження рекомендують владі звернути увагу на те, що під час розподілу біженців слід враховувати не лише інфраструктурні та економічні чинники. На їхню думку, виключення культурної поляризації призведе до формування довіри між різними групами і зможе сприяти успішнішій довгостроковій інтеграції.