Директор НАДЦ про допінгові скандали з українськими атлетами

Лише за останні кілька днів через порушення антидопінгових правил було дискваліфіковано низку українських спортсменів. Зокрема, відому українську легкоатлетку Марину Бех-Романчук, легкоатлетку Аліну Ярошину та молодого боксера Максима Зіневича. Боротьбою з допінгом у спорті в Україні опікується Національний антидопінговий центр (НАДЦ). DW поговорила з директором НАДЦ Сергієм Попиком про проблеми вживання допінгу в Україні та наслідки для іміджу українського спорту у світі.

DW: Справу дискваліфікації Марини Бех-Романчук через допінг обговорює вся спортивна спільнота. Як можете прокоментувати цей випадок?

Попик: Як директор Центру я можу детально коментувати ті справи, які порушуються і розслідуються нами. Є атлети двох рівнів - міжнародного та національного. Щодо перших антидопінгову роботу здійснює Міжнародна федерація відповідного виду спорту. А щодо спортсменів національного рівня, які в меншій мірі беруть участь в міжнародних змаганнях, антидопінговий контроль здійснює Національний антидопінговий центр. Цей розподіл погоджений за рівнем залученості спортсмена в міжнародних змаганнях. Бех-Романчук переважно бере участь у міжнародних змаганнях, тому з нею працює Міжнародна федерація з легкої атлетики. Вони інформують нас, що Марина Бех-Романчук включена до тестувальних пулів міжнародної федерації, і просять не тестувати її на національному рівні. Це зроблено, щоб не було тиску на спортсменку чи спортсмена і щоб не витрачати зайвий ресурс на тестувальну програму. Тому ми знаємо лише те, що повідомляється публічно. Точно така ж сама історія з футболістом Михайлом Мудриком, антидопінговою роботою щодо якого займалася Федерація футболу Великобританії.

Чому, на вашу думку, така досвідчена спортсменка як Бех-Романчук потрапила в цю ситуацію?

Ні ми, ні міжнародна федерація не тестує випадково спортсмена, який приїхав на змагання. Як правило, спортсмени повинні бути в так званих тестувальних пулах офіційного повідомлення і щоквартально заповнювати спеціальну електронну форму -  ADAMS. В ній треба повідомити про своє місце перебування, щоб спортсмена могли в певний момент протестувати. Тому зазвичай для спортсмена не може бути сюрпризом тестування. А ось якщо спортсмен виграє на змаганнях перше або друге місце, то можуть зробити тестування без попередження. Важливо зазначити, що у разі виявлення забороненої речовини спортсмен вже винен. Я не знаю випадків, де людина може довести, що до допінгу взагалі не причетна. Залишається лише аргументувати причини появи цієї речовини.

Ви сказали, що НАДЦ не тестує спортсменів міжнародного рівня. Це цікаво з огляду на допінговий скандал у 2021 році. Тоді Всесвітня антидопінгова агенція (WADA) оприлюднила попередні результати розслідування, які вказували на те, що НАДЦ багато років порушував правила - наперед повідомляв спортсменів про допінг-проби. З тих пір вдалося відновити репутацію? 

Власне, тому в НАДЦ і помінялося чимало людей, в тому числі керівництво. Ми повинні були відновити репутацію центру. Якщо б ми не виправили ситуацію, то українські спортсмени б виступали без національного прапора, не могли б проводити в Україні міжнародні змагання. Більше того, український міністр молоді і спорту вперше включений до виконкому WADA. Тому можна сказати, що ситуацію владнали.

А чому спортсмени взагалі вживають допінг? Чи можуть їх підштовхувати до цього заради досягнення результату?

Є види спорту, де роль тренера ключова. Тобто тренер отримує молодого атлета і веде все його спортивне життя, обіцяючи йому і батькам досягти олімпійського чемпіонства. Але є ж і недобросовісні тренери, які хочуть результату, успіху будь-якою ціною. На нашому сайті є список відсторонених спортсменів і тренерів. Серед них є один тренер у важкій атлетиці, який відсторонений пожиттєво. Таке покарання застосовується за провокацію неповнолітнього атлета на використання допінгу. Є порушення, коли люди вживають очевидний допінг, який покращує роботу м'язів, сприяє результату - це стероїдна група. А є заборонені речовини, які містяться в ліках, і спортсмени, на жаль, не знають, що в цьому препараті є заборонена речовина. Тому це може бути колективна вина оточення навколо спортсмена. Тренер, лікар, масажист, керівник федерації, батьки і сам спортсмен повинні знати правила поведінки. Наприклад, під час хвороби спортсмен має прийняти ліки тільки ті, які погодив лікар. А лікар повинен призначати цей препарат тільки після перевірки на предмет заборонених речовин.

Скільки загалом препаратів є забороненими, і чи можуть спортсмени їх прийняти випадково?

Їх дуже багато. Щороку Всесвітнє антидопінгове агентство в кінці жовтня затверджує новий список. Додаються нові препарати, оскільки розвивається наука. Вони діляться на кілька груп. Є 100-відсотковий допінг, наприклад, стероїди. А є випадки, коли ліки є забороненими саме для спорту. Наприклад, препарат "Предуктал",  який стимулює роботу серця. Тому одним з напрямків нашої роботи - пояснювати необхідність перевірки препаратів.

Чи існує в Україні система освітніх програм для молодих спортсменів щодо ризиків допінгу, аби запобігати ненавмисному порушенню правил?

Ми підготували інформаційні матеріали для спортсменів про те, як здати кров, сечу, як отримати дозвіл на терапевтичне використання, заборонений список препаратів. Все це ми поширюємо на спортивних базах, передаємо федераціям. Але ми побачили, що спортсмени не охоче це читають, і тому зробили опитування тренерів і спортсменів: на які теми їм не вистачає інформації, як саме хотіли б отримувати ці знання. Зрештою ми залучили 15 відомих українських спортсменів з різних видів спорту, з якими створили серію освітніх відео, які поширюємо у соцмережах. Окремо ми проводимо перед великими змаганнями навчання спортсменів, які будуть брати у них участь. Наприклад, зараз маємо від міністерства молоді і спорту розширений список кандидатів, які поїдуть на Зимові олімпійські ігри в Італії, які розпочинаються в лютому 2026-го року. Для цих спортсменів ми готуємо освітні заходи як онлайн, так і офлайн. При цьому після лекцій потрібно буде пройти тестування щодо засвоєння матеріалу. Крім того, ми проводимо системне навчання щодо антидопінгових процедур для лікарів всіх штатних збірних. Насправді, кваліфікований лікар - це 90 відсотків гарантії, що у спортсмена ніколи не буде проблем з допінгом. 10 відсотків залишаємо на самого спортсмена, який може щось заборонене вжити.

Як спортивні федерації працюють над тим, щоб дискваліфікацій через допінг ставало менше?

Всі національні спортивні федерації в Україні, як і в світі мають зобов'язання в антидопінговій сфері, щоб брати участь у міжнародних заходах. Починаючи з 2023 року ми укладаємо меморандуми про взаємодію з національними спортивними федераціями, де прописано, як можемо їм допомагати у розвитку чистоти спорту. Нині я не знаю про випадки, коли федерації свідомо провокують спортсмена чи тренера на використання допінгу. Практично всі федерації, які з нами співпрацюють, активно стали на шлях очищення. За підсумками цієї роботи стало очевидно, що запобігати допінгу повинен не тільки НАДЦ, а держава загалом. Тому торік Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, що національні спортивні федерації мають розробити свої власні антидопінгові програми, які передбачатимуть заходи боротьби з допінгом. Федерація знає, які в них є спортсмени, яку треба дати освіту, як спланувати їхню підготовку, як контролювати.

І наскільки ефективні всі ці заходи боротьби з допінгом?

В порівнянні з попередніми періодами зменшилась кількість порушень, а натомість збільшилась кількість обізнаності. Для прикладу, на Олімпійських іграх в Парижі у 2024 році в нашій команді не було жодної позитивної проби на допінг. Загалом гарним результатом вважається, коли в країні рівень порушення антидопінгових правил від кількості відібраних проб складає менше 1,5 відсотка. У 2024 році порівняно з попереднім роком цей показник зменшився на 0,6 відсоткового пункту - до 0,9 відсотка. 

Скільки українських спортсменів було дискваліфіковано через допінг за останній рік?

У 2024 році НАДЦ дискваліфікував 27 спортсменів, з яких 21 - за заборонену речовину, а шестеро - за поведінку. Адже уникнення тестування або відсутність повідомлення про своє місце знаходження теж є порушенням. Ми відібрали 2500 тестів. За сім місяців поточного року в Україні відсторонено 17 атлетів, 10 з яких за заборонену речовину виявлено, а сім - за дисципліну.

А в яких видах спорту найбільше порушень допінгових правил?

Легка атлетика та бодібілдінг. За ними йдуть біатлон і боротьба. Тобто всі види спорту, де потрібна сила і швидкість. Наприклад, для стрибків у воду не треба ні сила, ні швидкість. І в цьому виді спорту порушення є рідко.

А як резонансні випадки із порушенням допінгових правил впливають на імідж України? Це не стимулює міжнародні органи контролю більш прискіпливо дивитися на українських спортсменів?

Кожен позитивний тест у спорті - це, звичайно, іміджева історія. Передусім для спортсмена, але також для федерації. Ці всі історії, звичайно, привертають увагу. Є, наприклад, група країн, де найбільше випадків допінгу саме у легкій та важкій атлетиці. Тому спортсмени із цих країн мають бути тричі протестовані для того, щоб взяти участь в Олімпійських іграх. Наші українські спортсмени у легкій атлетиці мали бути тричі протестовані в позазмагальний період. Тоді як американці не мали такого зобов'язання. Тобто чим більше випадків порушень антидопінгових правил на міжнародному і національному рівнях, тим більша увага і контроль до цього виду спорту чи дисципліни.