День України в Європарламенті: про людей, перемогу і Путіна

У Європейському парламенті в Брюсселі в середу, 9 квітня, пройшов "Український день" - серія заходів за участю євродепутатів, експертів, чиновників, правозахисників та активістів. Від ранку і до самого вечора в різних форматах вони обговорювали теми оборони і безпеки України, її повоєнної відбудови та євроінтеграції, а також звільнення тисяч українців, які перебувають в ув'язненні в Росії.

"Перш за все - люди"

Однією з головних подій дня стала презентація міжнародної кампанії "Перш за все - люди". Її мета - домогтися того, щоб першим питанням на майбутніх мирних переговорах стала доля багатьох тисяч українських цивільних осіб, які утримуються російською державою, українських і російських військовополонених, утримуваних обома сторонами, українських дітей, депортованих до РФ, і сотень російських політв'язнів, позбавлених волі за протести проти війни.

Цю ініціативу в Європарламенті представили депутати Пятрас Ауштрявічюс (Литва) та Андрій Ковачов (Болгарія), спецдоповідачка ООН з прав людини в РФ Маріана Кацарова, а також українські та російські правозахисники з Центру громадянських свобод та "Меморіалу", які спільно проводять цю кампанію. "Дві громадянські спільноти працюють разом за часів роз'єднання і ненависті, вбивств, що тривають в Україні, та тюремних ув'язнень, що тривають у Росії. Для нас дуже важливо допомагати їм і підтримувати їх", - сказала Кацарова на пресконференції.

Директор Харківської правозахисної групи, яка входить до цієї ініціативи, Євген Захаров, сказав DW, що першим кроком до мети кампанії "Перш за все - люди" може стати допомога Європейського Союзу та його країн-членів у пошуку та ідентифікації українців, які перебувають в ув'язненні в Росії. "Необхідно знати, живі вони чи ні. Нам невідомо, скільки з них уже померли в російських в'язницях", - констатував він.

Наразі правозахисникам достовірно відомо про 1800 цивільних осіб з України, ув'язнених у російські тюрми, але вони знають, що загалом таких людей десятки тисяч. Оскільки ЄС і його країни мають диппредставництва в РФ, вони могли б допомогти знайти українців, життя і права яких терміново необхідно захистити, підкреслюють правозахисники. Наприклад, домогтися доступу до українських в'язнів для міжнародних гуманітарних організацій.

Українські журналісти, яких Росія позбавила свободи

Того ж дня в Європарламенті відкрилася виставка "Свобода за ґратами", присвячена українським журналістам, яких незаконно утримує російська влада. Правозахисним організаціям відомо більш ніж про 30 українських журналістів, позбавлених свободи за журналістські розслідування, часто без належного захисту, які перебувають в ізоляції або піддаються тортурам.

Виставка розповідаєісторії Вікторії Рощиної, Дмитра Хилюка, Ірини Данилович, Марка Каліуша, Марлена Асанова та ще 26 працівників ЗМІ, які опинилися в російській в'язниці. Організатори - українські активісти в Брюсселі - розраховують привернути увагу міжнародної спільноти та стимулювати політичну активність для сприяння їхньому звільненню.

Як ЄС може зробити гуманітарний аспект пріоритетом на переговорах

Євродепутатів DW запитала про те, як Євросоюз може домогтися внесення питання звільнення незаконно утримуваних Росією українців до порядку денного переговорів, якщо його роль на цих переговорах поки що не визначено. "Ми, євродепутати, проситимемо Раду ЄС, Єврокомісію, свої країни внести цю тему до порядку денного переговорів, хоч би де вони проводилися, відповів Андрій Ковачов. - Це наш мандат, і нас таких у Європарламенті більшість. Підтримувати людей - наш обов'язок". Він додав, що Євросоюз має сісти за стіл переговорів, адже йдеться про його власну безпеку. "Справедливий і міцний мир і свобода в Україні означають мир в Європі та її звільнення від страху за країни Балтії та Східної Європи, за те, що без такого миру ця війна пошириться на інші країни ЄС", - сказав європарламентар.

Нинішні попередні дискусії можуть перерости в більш серйозні переговори, сподівається Пятрас Ауштрявічюс, і для Європи на них буде відведена певна роль. "Інакше ми продемонструємо велику слабкість і втратимо можливість врегулювати цей конфлікт згідно з цивілізованими принципами міжнародного права, - вважає він. - ЄС має продемонструвати свою роль світового гравця, свій статус. У нас для цього є все необхідне - позиція, робочі групи, добра воля і, перш за все, - інтерес".

"Позбавити Путіна будь-якої надії на перемогу у війні"

За круглим столом під назвою "Російський виклик: створення коаліцій охочих" слово "Росія" вимовлялося частіше, ніж "Україна". У цій дискусії взяли участь науковці з аналітичних центрів у Німеччині та Польщі, які окреслили головні виклики для Європи з боку РФ і способи боротьби з ними.

Політологи зійшлися на думці, що для європейської безпеки немає серйознішого виклику, ніж імперіалістична Росія з централізованою владою. Ба більше, вона вже вступила в антагоністичну конфронтацію із Заходом і веде неоголошену війну, яку досі називають гібридною. Дедалі голосніше лунають голоси експертів і політиків у ЄС, переконаних, що цим Москва не обмежиться. "Якщо Україна зазнає поразки у війні, то ми, країни Балтії, - наступні на черзі", - сказав латвійський євродепутат Рейніс Познякс, який організував дискусію.

Найбільший ризик - це перемога Росії у війні, тому дії європейців мають бути спрямовані на те, щоб "позбавити Путіна будь-якої надії на перемогу", переконаний директор аналітичного центру в Берліні Zentrum Liberale Moderne Ральф Фюкс (Ralf Fücks). На його думку, партнери України мають надати їй усе необхідне не лише для відбиття російських атак, а й для витіснення російських військ, бо тільки в цьому разі можна розраховувати на готовність президента РФ Володимира Путіна вести серйозні переговори. Економічні санкції політолог пропонує зняти з Росії тільки після повного виведення військ з України та ядерного арсеналу з Білорусі.

Євросоюз і решта Європи повинні зайняти чітку позицію щодо умов припинення вогню, які включатимуть ще й відсутність права вето для Росії щодо української політики, зокрема, вступу до НАТО, а також присутність європейських сил безпеки на суші та на морі в Україні.

Крім того, ключову роль не тільки для Києва, а й для всієї Європи в короткостроковій перспективі зіграють масштабні інвестиції в українську оборонну промисловість, прискорений вступ України до ЄС та її повна необмежена підтримка, упевнений експерт. "Україна змушена боротися не тільки з Росією, а й із цілим авторитарним альянсом, до якого приєдналися КНДР, Іран, Китай, тому вижити Україна зможе тільки за підтримки цілого демократичного альянсу", - підкреслює Фюкс.

Експерти пропонують "дотиснути" Путіна санкціями

Щодо зміни режиму в Росії, то їй потрібно сприяти, а не боятися її, наголошують експерти, оскільки політичного рішення в цьому конфлікті не буде, поки Росія залишається авторитарною державою. "Кремль не погодиться ні на що інше, окрім як на підкорення і капітуляцію України", - каже старший аналітик польського Центру східних досліджень Роберт Пщцел.

З боку Москви він констатує повну відсутність зацікавленості як у мирі, так і в припиненні вогню, а участь у переговорах називає спробою Путіна виграти час. "Путін має піти, Захід занадто довго його легітимізував", - заявив експерт.

Його колега Марія Доманська вважає, що шлях до цього лежить, зокрема, і через більш жорсткі та цілеспрямовані санкції, "розроблені так, щоб росіяни їх відчули". На її думку, економічним тиском можна поставити Путіна перед дилемою "зброя або масло", якою економісти називають компроміс при витрачанні коштів на оборону або на внутрішні програми. Це має зіграти роль у примусі його до мирних переговорів.

Старша аналітикиня підкреслює, що навіть базового мінімуму плюралізму в Росії було б достатньо, аби зробити безпечнішим Європейський континент. У майбутньому ж "Росія повинна стати більш децентралізованою і перетворитися на справжню федерацію", вважає Доманська, а досягти цього вдасться лише тоді, коли росіяни дійдуть думки, що так більше тривати не може.

Паралельно з "Українським днем" 9 квітня у Брюсселі відбувалося засідання Ради асоціації ЄС - Україна, у якому брали участь прем’єрміністр України Денис Шмигаль і верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас.