Defence City: як Україна стимулюватиме власну оборонку

Від початку повномасштабного вторгнення українська оборонна промисловість значно зросла. За даними міноборони України, якщо у 2022-му її потенціал оцінювався в 1 мільярд доларів, то у 2025-му цей показник сягнув вже 35 мільярдів доларів. Втім, в уряді вважають, що цього все одно недостатньо, аби протистояти російській армії.

Спеціальний правовий режим для підтримки оборонного комплексу

Аби стимулювати український оборонно-промисловий комплекс, в Україні хочуть створити спеціальний правовий режим для підприємств, які виробляють зброю та військову техніку, розробляють чи експортують відповідні технології. Його назвали Defence City за аналогією зі спеціальним правовим режимом для підтримки IT-галузі "Дія.City".

Верховна Рада у четвер, 21 серпня, ухвалила у другому читанні два з трьох важливих законопроєктів про внесення змін до податкового та митного кодексів щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які фактично запускають Defence City. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який виступив одним із авторів законопроєктів, написав у Telegram, що мета - підняття українського ВПК "у топ-5 оборонних комплексів світу щодо експортного постачання зброї". "Ми зробимо Ukraine Defence Great Again", - написав він, використавши алюзію на колишній передвиборчий слоган американського президента Дональда Трампа "Make America Great Again" ("Зробімо Америку знову величною"). За його словами, спеціальний правовий режим Defence City запроваджується до 1 січня 2036 року, або ж до вступу України в ЄС.

Що саме передбачає Defence City?

За словами міністра оборони України Дениса Шмигаля, резиденти Defence City отримають низку переваг. Зокрема, це і звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, від податку на землю та нерухомість, що використовується для виробництва, від екологічного податку. Крім того, передбачено спрощення митних процедур, а також режиму міжнародної передачі оборонної продукції. Також державою підтримуватимуться особливі умови релокації підприємств та заходи з підвищення захисту виробничих потужностей. "Створюємо сприятливі умови для українських виробників озброєння. Запуск Defence City дасть можливість суттєво наростити виробництво сучасної української зброї та військової техніки, розвивати новітні технології, залучати інвестиції в галузь і підвищити спроможності Сил оборони", - написав Шмигаль у Telegram у четвер.

Хто зможе взяти участь у Defence City

Участь у Defence City можуть брати підприємства оборонного комплексу, які важливі для обороноздатності держави, не мають зав'язків з Росією і відповідають вимогам прозорості та іншим критеріям. Замість переліку підприємств оборонно-промислового комплексу міноборони має створити Реєстр резидентів Defence City.

Основна вимога - щонайменше 75 відсотків доходу підприємства за попередній календарний рік має формуватися за рахунок реалізації продукції власного виробництва. Виняток становить літакобудування. У цій сфері межа становить 50 відсотків.

Керівниця напрямку "Defence" Київської школи економіки Марта Бухтіярова критикує такі вимоги, називаючи їх жорсткими. "Багато підприємств мають диверсифіковану бізнес-модель через те, що їм важко при забороні експорту покладатися фактично тільки оборонне виробництва. Цими обмеженнями ми ставимо підприємства в певну залежність від державних оборонних контрактів чи контрактів з фондами для потреб сил безпеки і оборони", - каже вона у розмові з DW. За її словами, встановлення межі для участі у Defence City спричинить певну сегментацію виробників оборонної продукції, адже не всі зможуть скористатися перевагами нової моделі оподаткування.

Вона відзначає, що на цьому етапі важко зрозуміти, які саме і скільки компаній зрештою найбільше виграють від Defence City. "Ми знаємо, що невеликі нові компанії у цій сфері часто не мають диверсифікованої структури, але вже виробляють засоби для сил безпеки і оборони. В той же час великі виробники, які давно на ринку, - диверсифікували структуру свого бізнесу. Хто саме може скористатися перевагами Defence City, мабуть, ми зможемо побачити, коли реєстр повноцінно запрацює", - каже експертка. Вона припускає, що це може бути до сотні компаній.

Виробники вимагають доопрацювання Defence City

Самі виробники зброї вітають запровадження Defence City, але з певними застереженнями. Виконавчий директор Української Ради Зброярів Ігор Федірко вказує, що ініціатива потребує ретельного доопрацювання на рівні підзаконних актів, аби не перетворитись на ще одну бюрократичну систему. "Головні ризики - це можливе дублювання норм із суміжними режимами, насамперед із "Дія City", занадто вузький перелік видів діяльності, який випадає з реального ланцюжка створення оборонного продукту і потенційні "сірі зони" доступу до режиму для приватних компаній", - сказав DW Ігор Федірко. За його словами, значна частина виробників готові заходити в Defence City з першої хвилі за умови прозорих критеріїв резидентства, зрозумілих сервісів "в один дотик" і реальної, а не декларативної пріоритизації оборонного виробництва в податкових, митних та регуляторних процедурах.

Основною перевагою правового режиму Defence City є те, що у програми з'явиться можливість здійснювати експорт озброєння та військову техніку за спрощеною процедурою, каже виконавча директорка Технологічних Сил України Катерина Михалко. Утім, на даний момент процедура ще не встановлена - її ще має визначити Кабмін. За її словами, ще одним важливим нововведенням є обмеження на період дії воєнного стану та протягом року після його припинення чи скасування доступу до інформації про виробників - резидентів Defence City, що міститься в публічних реєстрах. "Концепт не є ідеальним, але ми готові до активної співпраці над напрацюванням нормативно-правових актів для швидшого запуску режиму. Адже нова законодавча ініціатива закладає основу для експорту, інтеграції інновацій та локалізації виробництва", - сказала Михалко у розмові з DW.