Чому депутати передумали обмежувати незалежність НАБУ і САП?

Разом із президентським законопроєктом "Щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" (НАБУ та САП) членам комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності у середу, 30 липня, довелося розглядати ще вісім альтернативних ініціатив. Депутати чи не від усіх фракцій та груп українського парламенту пропонували скасувати поправки, які Рада і президент затвердили в турборежимі буквально тиждень тому.

Значне обмеження незалежності антикорупційних органів розкритикували західні партнери, а жителі найбільш міст України відреагувати на ухвалення закону масовими "картонними" протестами. Новий мітинг було анонсовано на вечір середи, а саме голосування - на четвер, 31 липня, тож засідання комітету відкривалось у напруженій атмосфері.

Читайте також: Акція протесту в Києві на захист НАБУ і САП: старі вимоги, нові гасла

Безпрецедентна прозорість

Чи не вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну засідання комітету транслювалось у прямому ефірі - ще до початку обговорення на цьому наполіг перший заступник голови комітету Андрій Осадчук (фракція "Голос"). Утім, технічних можливостей для цього в самому комітеті не знайшлось, тож трансляцію зборів проводив ще один депутат від "Голосу" Ярослав Железняк, який прийшов представляти власні законопроєкти.

Вся ця публічність різко контрастувала з умовами, в яких 22 липня відбувалось попереднє засідання комітету, розповіли DW народні обранці. "Депутати не отримали запрошення (на засідання правоохоронного комітету 22 липня. - Ред.), не отримали порядок денний. Натомість зранку Максим Бужанський (представник фракції "Слуга Народу" в комітеті, безпосередній автор поправок про обмеження незалежності антикорупційних органів. - Ред.) скинув у чат комітету якесь посилання на онлайн-зустріч, з чого не можна було зробити висновок, що це запрошення на позачергове засідання комітету. Відповідно, мене на цьому зібранні не було і не могло бути", - розповідає DW Осадчук, який вимагав у колег надати протоколи голосування за скандальні зміни.

"Я в цей час їхала в потязі, зв'язок був поганий. Телефонував Бужанський, щось казав про поправки про позасудові обшуки. Я не знаю, за що проголосувала, але ці поправки з'явились точно із порушенням регламенту", - стверджує позафракційна мажоритарниця від Запоріжжя Юлія Яцик. Під час розгляду законопроєкту в сесійній залі 22 липня вона утрималась від голосування.

Олександр Бакумов - автор оригінального законопроєкту про розшук зниклих безвісти на війні, поправки до якого, власне, й обмежили незалежність антикорупційних органів - теж обурювався через дії колег. "Наступного разу, коли захочете щось таке утнути, пишіть свій закон, а не лізьте в чужі ініціативи", - звертався він до Бужанського.

Читайте також: Верховна Рада без трансляції засідань: наскільки це виправдано?

"Президент має занепокоєння"

Сам Максим Бужанський - мажоритарник з Дніпропетровщини, який через свої різкі заяви та закиди у зв'язках з олігархами має токсичну репутацію навіть у власній фракції, - здавався незворушним. "Минулого тижня ми запропонували покласти всю відповідальність за боротьбу з корупцією в Україні на генпрокурора. Якщо ці законопроєкти - президентський або альтернативні - проголосують, ми як депутати Верховної Ради більше не відповідаємо за боротьбу з корупцією", - зазначив він.

Незворушною була й заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра. Депутатів вона запевняла: Володимир Зеленський прагне відкотити "антиантикорупційні" поправки назад - для виконання обіцянок перед народом та зобов'язань перед міжнародними партнерами. "Позиція президента - антикорупційна система має й надалі працювати самостійно, але вона має вдосконалюватися, очищуватися від недобросовісних кадрів і покращувати результати своєї діяльності. Президент України також має занепокоєння встановленням численних фактів підривної діяльності через завербованих агентів країни-агресора", - стверджувала вона, представляючи новий законопроєкт.

Зміну антикорупційного курсу підтримали очільники НАБУ,  САП і НАЗК, запрошені на засідання комітету. Втім, і їм довелося погодитись на компроміс - на слідчих та детективів тепер чекають регулярні контррозвідувальні перевірки. "Нічого страшного, маємо для цього хорошу команду поліграфологів", - заспокоїв депутатів директор НАБУ Семен Кривонос. Не було заперечень щодо відновлення незалежності антикорупційних органів і з боку СБУ та Офісу генерального прокурора.

Читайте також: Обмеження незалежності НАБУ та САП. Що далі?

Альтернативи: від права на обшуки до асамблеї героїв

Альтернативні законопроєкти опозиції об'єднувала спільна ідея повернення до автономності НАБУ і САП зразка позаминулого тижня. Втім, відрізнялись вони деталями. Так, фракція "Голос" наполягла на розгляді одразу двох своїх ініціатив, що скасовують "антиантикорупційні" поправки без будь-яких додаткових умов. "Треба визнати, що це помилка, і розібратись, хто в цьому винен", - підкреслювала її представниця Інна Совсун.

Олексій Гончаренко натомість подав три різні альтернативи: одну власну, іншу разом з іншими депутатами від його фракції "Європейської солідарності" ("ЄС") і ще одну у співавторстві з позафракційною Юлією Яцик. Остання пропонувала вивести НАБУ і САП з-під контролю Генпрокуратури, однак залишити їх без права на обшук підозрюваних без санкції суду. "ЄС" натомість погоджувалась, що екстрені обшуки необхідні НАБУ у справах про хабарництво, але хотіла надати право підозрюваним оскаржувати їх постфактум.

Голова комітету Сергій Іонушас запропонував авторам законопроєктів подискутувати на цю тему в рамках іншого проєкту поправок до Кримінально-процесуального кодексу. Сам він 22 липня не брав участі ані в комітетському обговоренні, ані в голосуванні за скандальні правки через термінове відрядження.

У ще одній ініціативі Дмитро Разумков разом з депутатами зі своєї групи "Розумна політика" пропонував не тільки повернути незалежність НАБУ та САП, а й посилити кримінальну відповідальність за корупційні злочини - до 15 чи більше років позбавлення волі. "Це відповідає і пропозиції президента прирівняти антикорупційну діяльність до державної зради", - зазначав Разумков. Минулого тижня він особисто не голосував за "антиантикорупційні" поправки  в сесійній залі, утім, частина його групи проголосувала "за".

Власні умови відновлення незалежності НАБУ та САП висунула і фракція "Батьківщини". Її лідерка Юлія Тимошенко, чию промову в сесійні залі про "зовнішнє управління антикорупційним хребтом" за тиждень встигли розібрати на політичні меми, цього разу запропонувала призначати керівників цих органів на "національній асамблеї" - зборах фронтовиків, що отримали звання героїв України. "Якщо ці люди мають право помирати за Україну, то чому вони не мають право взяти у свої руки боротьбу з корупцією?" - запитувала експрем'єрка.

Читайте також: Незалежна залежність? Основні факти про НАБУ і САП 

Чи вдасться зібрати голоси?

Юлія Тимошенко окремо наголосила: її фракція, що складається з 25 депутатів, голосуватиме тільки за власний законопроєкт. Керівництво правоохоронного комітету натомість вмовляло депутатів відкинути розбіжності і проголосувати за ту ініціативу, що має найбільше шансів на проходження в сесійній залі - тобто за президентську. Зрештою її підтримали представники "Голосу" та "Європейської солідарності".

"У мене багато запитань до історії з буцімто російським впливом. Але якщо ми завтра цей законопроєкт не голосуємо за основу і в цілому, ми входимо в фінансову катастрофу - одразу зупиняємо фінансування МВФ, і далі потягнеться вся історія", - застерігав Ярослав Железняк.

"Я не буду сперечатись щодо рекомендацій комітету підтримати цей законопроєкт. Але насправді європейці не погрожують нам зупинкою фінансування. Не треба на цьому спекулювати", - не здавався Максим Бужанський, посилаючись на новину DW.

Більшість опитаних DW депутатів не сумніваються - 31 липня в Раді знайдуться голоси на підтримку президентської ініціативи, що виправляє ситуацію, яку два тижні тому складно було й уявити. Втім, дискусія вочевидь продовжиться у сесійній залі. "Виглядає так, що замість вибачень багато депутатів шукають будь-які причини не голосувати завтра або намагаються максимально знецінити весь процес", - розмірковує Андрій Осадчук.