Чому бразильці їдуть воювати в Україну

Обіцяючи заробіток до 25 тисяч бразильських реалів на місяць (трохи менше 3900 євро. - Ред.), український уряд розпочав кампанію з вербування бразильців до війська, аби ті посилили ЗСУ у протистоянні російському вторгненню, яке триває вже понад три роки. Останнім часом у бразильських соціальних мережах поширювалися відео, на яких офіцери з Києва, досвідчені найманці та цивільні добровольці намагаються завербувати нових бійців.

Для полегшення процесу зміст офіційної української сторінки в інтернеті для набору іноземців було перекладено португальською мовою, а також залучено бразильських вербувальників, що активно поширюють інформацію через WhatsApp, Telegram та Signal. Всі три платформи - найпопулярніші месенджери у Бразилії.

Ця стратегія за останні два роки зарекомендувала себе у Колумбії. За оцінками, пліч-о-пліч з українськими військовими за цей час воювали чи воюють до 2000 колумбійців, яких привабили високі у порівнянні зі середніми заробітками в Колумбії виплати за участь у бойових діях в Україні.

Більшість колумбійців - це колишні військовослужбовці, члени FARC або ж партизани із загонів, сформованих під час громадянської війни в Колумбії, яка за пів століття конфлікту забрала понад 200 тисяч життів.

Матеріальний фактор

В Україні сподіваються, що обіцянка високих виплат на бразильців подіє так само, як на колумбійців. На відео, які поширюють в соціальних мережах, бійці применшують ризики війни та наголошують на можливостях швидкого заробітку. Вони також розповідають, що іноземні новобранці отримують базову підготовку та підтримку.

На YouTube-каналах, які спеціалізуються на військовій тематиці, українські офіцери пояснюють, що рідні кожного бійця можуть претендувати на виплати до 350 тисяч доларів США у разі смерті. Хоча обов'язкового досвіду військової служби не вимагають, на сторінці з набору наголошується, що попередній бойовий досвід, зокрема у воєнізованих формуваннях або ополченні, є перевагою.

У пошуках рекрутів

38-річний телеоператор з Манауса, столиці штату Амазонас на півночі Бразилії, Ренато Белем, захопився ідеєю змінити рід занять. Тепер він вважає, що війна в Україні - найкращий для нього шанс змінити життя. Розчарований низькими заробітками та відсутністю професійних перспектив, він сподівається, що за півтора року зможе заробити достатньо, щоб забезпечити своїй родині краще життя.

Інший боєць, Марсело, батько 12-річної дівчинки, каже, що обіцяні виплати в разі смерті зможуть забезпечити майбутнє його доньці. "Я вірю в бога, вірю, що все буде добре, і я впевнений, що повернуся цілим і неушкодженим", - каже Марсело. Він служив у 1-му піхотному батальйоні джунглів у Манаусі та брав участь у бразильській військовій місії на Гаїті.

Приклад колумбійців поклав початок

Набір іноземців став важливим доповненням мобілізаційних зусиль України після кількох років затяжної війни. Колумбія, мабуть, невипадково стала першою ціллю кампанії. Країна, де після понад 50 років громадянської війни є надлишок військовослужбовців з бойовим досвідом, сьогодні є одним з найбільших у світі джерел найманців. Зі середини 2000-х років колумбійці воювали в Росії, Афганістані, Ємені, Сомалі, Лівії, Судані, а тепер і в Україні.

Однак останніми місяцями приплив колумбійців сповільнився як через велику кількість смертей серед бійців, так і через бюрократичні труднощі сімей полеглих у питанні отримання компенсацій. "Якщо тіло не знайдуть, процес отримання виплат за загиблого для родини є надзвичайно складним. Їм часто доводиться особисто клопотати та звертатися до місцевих судів", - пояснює перекладачка ЗСУ Наталка*, яка безпосередньо працює з колумбійцями, що воюють сході України. Крім того, за її словами, багато хто не розуміє систему виплат, які варіюються залежно від того, де саме воюють і які завдання виконують військові.

Аби отримати найвищі з можливих виплат, бійцям потрібно проводити більшу частину часу на найнебезпечніших позиціях, наприклад, в окопах першої лінії оборони. "Але ймовірність не вибратися звідти живим також зростає в геометричній прогресії, і багато хто надзвичайно розчаровується, коли усвідомлює, що заробляти 4500 доларів на місяць не так-то просто".

За даними міністерства закордонних справ Колумбії, яке, своєю чергою, посилається на інформацію з Росії, протягом трьох років війни в Україні загинуло щонайменше 300 колумбійців.

Бразильці в Україні

У випадку з бразильцями цифри суттєво нижчі. За даними міністерства закордонних справ країни, з 2022 року в бойових діях на території України офіційно загинуло восьмеро бразильців, ще 13 вважаються зниклими безвісти. За оцінками, до 100 бразильців наразі входять до складу Міжнародного легіону України, хоча ці цифри не є офіційними. Посольство України в Бразилії заявило, що не коментує військові питання, і не відповіло на запити DW щодо участі бразильців у війні.

На початку більшість бразильців йшли воювати з ідеологічних чи політичних переконань, а не лише заради матеріальної винагороди. Однак, схоже, що завдяки активній кампанії з рекрутингу, яку проводить Україна, картинка поступово змінюється.

"Щодня я отримую запити на придбання авіаквитків. Багато хто з охочих не має коштів на дорогу, і вони шукають спосіб швидко заробити гроші", - каже бразилійка Марсія*, яка з початку російського вторгнення працює на українську сторону в цивільному секторі. Незважаючи на обіцянку високих виплат, Україна не оплачує проїзд для охочих вступити на службу.

Телеоператор з Манауса Ренато продав свій автомобіль та розпочав в інтернеті кампанію зі збору коштів, але досі не зібрав необхідної для подорожі суми. "Я скоро приїду. У Бразилії немає для мене майбутнього", - каже він.

*Імена героїв були змінені