Чому багато людей досі вірять у відьом і магію

"Я сучасна відьма, я цього не приховую", - каже 59-річна Барбара. Усе своє життя вона переконана в тому, що має контакт зі світом духів. Її кімната наповнена пахощами, вона збирається розпитати руни про майбутнє. У пізньому Середньовіччі та на початку Нового часу цю жінку, напевно, спалили б заживо.

Така доля, приміром, мало не спіткала й Марію Анну Швеґелін (Maria Anna Schwegelin) у баварському Кемптені в квітні 1775 року. Колишня служанка зізналася в тому, що пішла в розпусту з дияволом. Вона була останньою відьмою, яку в Німеччині засудили до спалення на багатті, адже цього хотів народ. І це попри те, що в цей час уже панувала епоха Відродження і Просвітництва, а влада не дуже вже й вірила у відьом. Але ніхто не хотів розчаровувати народ, який досі глибоко вірив у забобони. Лише 1995 року історики з'ясували, що цей вирок ніколи не було втілено в життя. Марія Анна Швеґелін померла 1781 року у в'язниці.

Віра у відьом поширена у всьому світі

Чи справді ця начебто відьма зустрілася з дияволом, або ж була не в своєму розумі, залишається таємницею. Зрозуміло, натомість, те, що й у 21-му столітті є люди, які вірять у відьомство. Барбара у цьому не єдина. Глобальне дослідження, автором якого є економіст Борис Гершман з Американського університету, що було проведено у 95 країнах світу, показало, що близько 40 відсотків населення цих країн переконані, що відьми існують. Утім, від країни до країни показники почасти суттєво різняться. У Тунісі це 90 відсотків, тоді як у Німеччині - лише 13. До тих, хто вірить у відьом, дослідники зараховують, зокрема, і тих, хто вірить у наврочливе око та пристріт.

Але Барбара не хоче ні на кого накладати прокльон, наголошує вона у розмові з DW. "Це класичне уявлення про відьом, які вилізають вночі, літають на мітлі та начакловують людям щось зле - це, звісно, абсолютна маячня", - каже вона.

Цапи-відбувайли за всі біди на світі

Але це саме те уявлення, жертвами якого стало багато людей, передусім жінок, в період приблизно з 1500 до 1750 років. Хвороби, мертва худоба, невдача у власній справі - усюди потрібно знайти винного. Так було в минулому, а в деяких країнах так залишається і зараз. "Схожі уявлення про відьомство, як у ранній Новий час, зараз існують у різних частинах світу як пояснення бідам", - каже в розмові з DW етнологиня Iris Gareis (Іріс Ґарайс). "На жаль, уже багато десятиліть людей, кого вважають відьмами чи відьмаками, в багатьох країнах світу вбивають у найжорстокіший спосіб", - додає вона.

Та якщо у Танзанії чи Гані жінки, яких звинувачують у відьомстві, змушені шукати прихисток у спеціальних таборах для відьом, то люди в Північній півкулі самі відкрито називають себе відьмаками й відьмами. Серед них і Джастін (ім'я змінено). "Дітьми ми знайомимося з відьмами як чимось злим, що поїдає добро, як у казці "Гензель і Гретель". Але колись починаєш у цьому розбиратися, і бачиш у відьмі мудру жінку", - каже він. Джастін - відкритий представник неоязичницької релігії вікка, назва якої походить від давньоанглійського "wicca" ("відьма").

Чоловік стверджує, що може зазирати в інші світи та приносити магію у своє життя та життя інших. При цьому йому допомагають духи та магічні ритуали, каже він. У християнстві йому, натомість, бракувало магії, каже Джастін, тому він там ніколи не почувався комфортно.

Як відьма в паралельному світі

Барбара так само не почувалася своєю в християнстві. Як відьма вона - прихильниця релігій, зав'язаних на природі. Вона розмовляє з деревами та б'є в барабани, аби увійти в транс та встановити контакт із духами. Навчилася жінка цього, за її словами, в шаманів. "Відьомський всесвіт - багатий і розмаїтий. Ти живеш трохи тут і трохи в паралельному світі", - каже Барбара.

Багато сучасних відьом розкладають карти, Барбара ж ліпше звертається до рун, аби дізнатися про майбутнє. "Навіщо мені чекати, поки повелителі долі мені щось дадуть у дорогу? Якщо я ставлю запитання, то обов'язково на нього прийде відповідь", - каже жінка. У її домашньому арсеналі завжди пахощі та рослинні екстракти - аби боротися з хворобами, каже вона. "Це все звучить як знахарство. Але це так і має звучати, адже це й було раніше відьомство - знатися на рослинах, аби лікувати людей", - додає Барбара.

Уявлення про відьму як мудру жінку, яка має особливі знання як целителька та повитуха, з історичної точки зору є нічим іншим як кліше, каже етнологиня Іріс Ґарайс. "Жінки, яких переслідували як відьом, не завжди були якимись крутими спеціалістками з трав, а натомість здебільшого абсолютно звичайними людьми. У вони не завжди, як часто кажуть, мали руде волосся. Це повна маячня та не зустрічається у жодних історичних документах", - каже Ґарайс. Але це так сильно вбилося в голови людей, що переконати їх за допомогою наукових доказів дуже важко, веде далі науковиця.

Відьомство та фемінізм

Феномен сучасного відьомства на Заході тісно пов'язаний з рухом за права жінок 1970-их років, який боровся проти домінування чоловіків у багатьох сферах суспільства. "Відьма була для них певним взірцем. Звісно, ці феміністки не були дослідницями відьом. Це були звичайні жінки, часто інтелектуалки, які перейняли для себе такий образ поневоленої жінки".

У 1980-их роках сюди додався спіритуалізм. Особливо багато серед тих, хто потягнувся до релігій природи, були жінки з міст. "Я можу собі уявити, що люди в часи невпевненості шукають порятунку в природі", - каже Ґарайс.

Якщо багато сучасних відьом у великих містах не належать до жодної групи, прибічники вікка організовані в певні структури. Цей релігійний культ виник іще в 1950-их роках у Великобританії та офіційно визнаний там, а також у США релігією. Джастін каже, що вже багато років тому пройшов ритуал посвяти у вікка.

Темна та світла магія

"Дехто каже, що відьмі потрібно одягнути на голову чорний гострий капелюх, аби у ній побачили відьму. Мені подобається, коли люди мене недооцінюють, а тому я не обвішуюся талісманами та амулетами. А потім - раз - і я роблю щось неочікуване та магічне", - каже Джастін. Утім, він стверджує, що в жодному разі не хоче нікому зла. Водночас як Джастін, так і Барбара переконані, що існують відьми та відьмаки також зі злими помислами. "Є маги, які накладають прокляття, за допомогою яких вони в будь-якому разі можуть на щось вплинути", - каже Барбара.

Паралелі між відьомським безумством та теоріями змови

Згадане вище дослідження щодо віри у відьом показує, що люди з високою освітою рідше схильні вірити у відьомство. Але Іріс Ґарайс у цьому не впевнена: "З огляду на сучасні теорії змови, які особливо проявилися під час пандемії коронавірусу в США, але й у Німеччині, можна в цьому сумніватися". Мовляв, вона не може зрозуміти, як багато освічених людей, приміром, вірять, що серед нас є рептилоїди, тобто люди-ящури, які керують процесами у політиці та економіці.

Джастін застерігає від занять відьомством, якщо людина психічно нестабільна. "Якщо людина не може взяти власне життя в руки, вона не знайде можливості знайти баланс і у відьомстві чи вікка. Якщо я не заземлений, то я не можу протягнутися до неба і подивитися, що там", - каже чоловік.