Чи замінить ЄС російський газ американським?
17 квітня 2025 р.
6 травня Європейська Комісія має представити "дорожню карту", в якій буде викладено, як ЄС планує відмовлятися від російського викопного палива. Мету домогтися цього до 2027 року було сформульовано після того, як вторгнення Росії в Україну спровокувало енергетичну кризу безпрецедентного масштабу.
Імпорт російської нафти вже припинено, тому основна увага в документі, ймовірно, буде приділена газу, проти якого досі не запроваджено жодних санкцій. Хоча роль Росії в європейському енергоспоживанні помітно скоротилася, однак аж до початку цього року, коли було припинено транзит трубопровідного газу через Україну, вона залишалася суттєвою.
Подальше зниження залежності від Росії вимагає нарощування закупівель у США, які вже стали для Європи найбільшим постачальником скрапленого природного газу (СПГ). Тобто одна залежність сходить нанівець, але одночасно виникає інша. Донедавна це не сприймалося як велика проблема. Але ворожість адміністрації президента США Дональда Трампа по відношенню до Європи змінює багато чого.
Чому підготовка стратегії відмови від російської сировини затягнулася
Про те, що Європейська Комісія готова представити стратегію відмови від імпорту російського палива, повідомили Bloomberg і Reuters. За "дорожньою картою", відомою як REPowerEU, мають послідувати юридично зобов'язуючі документи. Терміни їхньої появи поки що не називаються.
Планувалося, що "дорожня карта" буде готова до 26 березня, проте публікацію тоді скасували без пояснення причин. За даними Der Spiegel, головна причина - необхідність доопрацювати документ з урахуванням охолодження відносин між ЄС і США. І чиновники, і бізнес у Європі побоюються, що сильна залежність від американського СПГ зробить Європу вразливою, кажуть і джерела Reuters.
При цьому самі США підігрівають ці побоювання. Дональд Трамп уже дав зрозуміти, що має намір використовувати постачання сировини як важіль тиску, запропонувавши ЄС, в обмін на припинення тарифної війни, закупити американський газ та інші ресурси на неймовірну суму - 350 мільярдів доларів.
США стали ключовим постачальником СПГ в ЄС - і це проблема
Американський СПГ зіграв важливу роль, коли Європі потрібно було компенсувати обсяги газу, не отримані після зупинки "Північного потоку". До цього поставки зі США були досить скромними. У 2024 році, за підрахунками Reuters, на частку США припадало вже майже 17 відсотків імпорту газу в ЄС. Вони посідають третє місце серед усіх постачальників: на першому - Норвегія (33,6 відсотка), на другому - Росія (18,8 відсотка).
Цього року частка Росії, як очікується, опуститься нижче 10 відсотків - на тлі припинення транзиту трубопровідного газу через територію України. Тепер поставки з Росії насамперед забезпечуватиме компанія "Новатек". Позиції "Газпрому" на ринку СПГ слабкі.
"Дорожня карта", яку опублікують на початку травня, може передбачати більш плавний процес прощання з російським газом, ніж передбачалося спочатку, повідомляють джерела Bloomberg і Reuters. Європа, можливо, дійде висновку, що в короткостроковій перспективі повна відмова від російського газу їй невигідна. Безпечніше мати справу з двома помірними залежностями, ніж з однією гострою.
"Нам потрібна диверсифікація маршрутів, не можна покладатися на одне-два джерела, - говорить в інтерв'ю Reuters глава французької компанії TotalEnergies Патрік Пуянне. - Європа вже не повернеться до колишніх 150 мільярдів кубометрів із Росії... Але я б поставив на 70 мільярдів".
Повернення російського газу - більше не табу
Ще донедавна таке важко було навіть уявити, але сьогодні ідею не просто збереження закупівель у Росії, а навіть їхнього збільшення всерйоз обговорюють респектабельні політики. У тому числі - в Німеччині.
Ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) і ультралівий "Союз Сари Ваґенкнехт" (ССВ) давно виступають за відновлення відносин з Росією. Однак цього року збільшити закупівлі російського газу один за одним запропонували члени консервативного блоку ХДС/ХСС Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer), Томас Барайсс (Thomas Bareiß) та Ян Гайніш (Jan Heinisch). Партія дистанціювалася від їхніх заяв - але не засудила. Можна констатувати, що тема перестає бути табуйованою.
"Не думаю, що це гарна ідея - ми знаємо, що Росія не є надійним постачальником, - зазначає в інтерв'ю DW Клаудіа Кемферт (Claudia Kemfert), голова відділу енергетики, транспорту та довкілля в Німецькому інституті економічних досліджень (DIW). - Було б катастрофою знову потрапити в залежність від агресора - з геополітичного погляду це було б безвідповідально".
Якими можуть бути умови торгівлі з Росією
Умови, на яких ЄС міг би наростити поставки газу з Росії, поки що не зрозумілі. Європейська Комісія може запропонувати країнам ЄС обмежити співпрацю з Росією за допомогою торговельних інструментів - таких, як квоти або мита, кажуть джерела Bloomberg і Reuters, знайомі з обговореннями, які супроводжували підготовку дорожньої карти.
Про те, як це могло б працювати, розповідається в матеріалі аналітичного центру Bruegel. Найкращим варіантом названо мита. Вони допомогли б ЄС обмежити доходи Росії, але при цьому залишили б можливість за необхідності збільшувати закупівлі. Акумульовані кошти можна було б спрямувати на підтримку країн, яким особливо важко дається перебудова експортних потоків - тих самих Угорщини та Словаччини.
Відкритим, однак, залишається питання диверсифікації поставок. Раніше DW повідомляла, що американські інвестори зацікавлені в тому, щоб взяти під контроль експорт російського газу в Європу. Зокрема, вони прагнуть відновити і контролювати газопровід "Північний потік - 2". Представник ХДС/ХСС Томас Барайсс якраз і заявив: "Звичайно, газ може знову піти трубопроводом - під контролем США".
Крім того, за даними Reuters, у проєкті нової угоди про доступ США до українських корисних копалин передбачено передачу їм контролю над газотранспортною системою країни.
"Поточна енергетична криза чітко показує, чому ЄС необхідно прискорити відмову від будь-якого викопного палива - це критично важливо для досягнення кліматичних цілей, зниження ризику енергетичного шантажу і зміцнення конкурентоспроможності європейської економіки", - резюмують у своєму матеріалі експерти Bruegel.