Чи законні мита, які накладає на різні країни Дональд Трамп

Список вражаюче довгий: вебсайт Litigation Tracker, що його веде один із інститутів юридичного факультету Нью-Йоркського університету, зафіксував майже 100 судових справ, у яких громадяни або установи подали позов проти рішень президента США Дональда Трампа.

Позови стосуються численних указів, які Трамп видав за півтора місяця після свого повторного вступу на посаду. Ідеться про ліквідацію державних установ на кшталт USAID, звільнення співробітників, припинення виплат та багато іншого.

Проте про одне питання, яке особливо хвилює людей за межами США, там записів бракує: мита.

Причина: мита - питання міжнародного торговельного права. Компетентним органом у таких випадках є Світова організація торгівлі (СОТ), що базується в Женеві. І це частина проблеми.

Порушення торгового законодавства

Якщо Трамп запроваджує штрафні мита, як він це вже зробив, то він порушує закон, вважає Юрґен Матер (Jürgen Matthes), керівник відділу міжнародної економічної політики Інституту німецької економіки в Кельні (IW).

"Трамп порушує чинні торговельні угоди. Інші заходи, які він анонсував щодо Китаю, ЄС та інших країн, також суперечать міжнародному торговельному праву. Але здається, що його це не особливо хвилює", - каже Маттес у розмові з DW.

Країни, яких це стосується, можуть звернутися до СОТ зі скаргою на оголошені Трампом штрафні мита. Китай довго не тягнув і подав таку скаргу відразу після того, як його товари були обкладені додатковим десятивідсотковим митом.

СОТ є частиною проблеми

Але проблема в тому, що ці позови не приносять результатів. Попри це Маттес називає їх "важливими та необхідними для підтримки міжнародної торговельної системи". Він вважає навіть "дуже ймовірним", що арбітражний суд СОТ визнає мита Трампа незаконними, а США можуть оскаржити таке рішення. Однак є одне "але".

Орган СОТ, який розглядає апеляції, от уже впродовж багатьох років не має кворуму, оскільки США заблокували призначення нових суддів. Навіть попередник Трампа Джо Байден не зробив нічого, щоб змінити цю ситуацію.

"Оскільки апеляційний орган більше не працює, не буде й остаточного рішення проти США, - пояснює Маттес. - Навіть якби воно й було, США за Трампа, швидше за все, його б не виконували".

Це неприємна ситуація для 166 країн-членів СОТ, які - значною мірою під впливом США - приєдналися до організації, щоб мати хоча б мінімальний набір обов'язкових правил у міжнародній торгівлі.

Порушення договорів

Канада та Мексика вважають митні погрози Трампа подвійним порушенням закону. Вони не тільки члени СОТ, але й мають чинну угоду про вільну торгівлю з США (USMCA). Її ратифікував Конгрес США, а підписав - ще в свою першу каденцію - сам Дональд Трамп.

У 2020 році Трамп назвав USMCA "найкращою угодою, яку ми коли-небудь підписували". У 2025-му він вже критикував її: "Хто взагалі міг таке підписати?".

Проте не варто недооцінювати кмітливість юристів, зауважує Кетлін Клауссен, професорка права з торговельних питань у Джорджтаунському університеті у Вашингтоні.

"Усі скажуть: не можна вводити мита проти партнерів із угоди про вільну торгівлю. Не можна також вводити мита проти членів СОТ, - каже Клауссен у розмові з DW. - Але можна знайти якесь виправдання, тобто підставу для порушення правил".

Завжди можна знайти підставу

Приклад Мексики та Канади показує, як можна знайти виправдання. Оскільки мита порушують не лише правила СОТ, а й ратифіковану Конгресом торговельну угоду, вони можуть бути оскаржені в судах США.

"Згідно з американським законодавством, Трамп має вказати причину порушення правил", - пояснює Клауссен. "І в цьому випадку він посилається на повноваження, які дає йому IEEPA".

IEEPA - це закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження 1977 року. Він дозволяє президенту США втручатися в міжнародну торгівлю, навіть якщо є чинні угоди. Єдина умова - оголошення надзвичайного стану.

Саме це Трамп зробив одразу після вступу на посаду: щодо Мексики через мігрантів, а щодо Канади - через контрабанду фентанілу та інших наркотиків.

Домовились чи ні?

Трампу подобаються мита, з одного боку, бо їх легко запроваджувати, каже Клауссен. Але річ не лише у митах, а й у їхній ролі як інструменту тиску в переговорах.

Професорка права порівнює підхід Трампа з мобільними тарифами для друзів і сім'ї: існують спеціальні умови, але потрібно постійно доводити, що ти відповідаєш необхідним критеріям. "І навіть якщо сьогодні ти відповідаєш критеріям, завтра все може змінитися", - каже вона.

Канада та Мексика це вже відчули: спочатку штрафні мита на початку лютого, потім 30-денна відстрочка. Але за кілька днів - нові мита на сталь та алюміній. Потім оголошення, що скасовані штрафні мита все ж набудуть чинності у березні. І ось вони вже запроваджені.

"Ми не можемо дозволити, щоб нас використовували"

"Створення невизначеності та постійні нові погрози - це основа стратегії Дональда Трампа", - каже експерт IW Маттес.

Ймовірний розрахунок американського президента полягає в тому, що постійні погрози митами збільшують його вплив і роблять інших більш поступливими - як іноземні уряди, так і внутрішні представники галузі, які звертаються до нього з проханням пом'якшити торговельну політику.

Зараз європейці, особливо залежні від експорту в США німці, розглядають свої варіанти у разі, якщо Трамп запровадить мита на їхні автомобілі та інші товари. Єврокомісія вже оголосила про можливі контрзаходи, хоча поки без конкретних деталей.

Юрґен Маттес сподівається, що все ж вдасться досягти певної угоди, можливо, через збільшення закупівель європейцями американської зброї чи інших товарів. В іншому випадку загрожує ескалація. "Торговельна війна шкодить усім, - каже економіст з Кельна. - Але ми також не можемо дозволити, щоб нас використовували".