Чи загрожують удари США по Ірану витоком радіації
21 липня 2025 р.
Ціллю американських авіаударів 22 червня по Ірану були ядерні об'єкти в містах Фордо, Натанз та Ісфахан. У рамках операції "Опівнічний молот" Сполучені Штати, як повідомлялося, застосували 14 протибункерних бомб GBU-57 вагою 13 600 кілограмів кожна і 30 крилатих ракет Tomahawk.
Надійно захищений об'єкт у Фордо
Удар у по об'єкту у Фордо вважається найбільш значущим. Він розташований глибоко під землею в горах та є найбільш надійно захищеним. Після виходу США у 2016 році з ядерної угоди, яка суттєво обмежувала дозволений рівень збагачення урану Іраном, на об'єкті у Фордо відбувалося збагачення цього металу до рівня 60 відсотків. А це суттєво перевищує рівень, необхідний для його використання в мирних цілях. Крім того, влада в Тегерані раніше повідомляла про подальше розширення технічних можливостей для збагачення урану.
Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ), крім того, повідомляло, що у Фордо було знайдено уранові частинки, збагачені до рівня майже 90 відсотків, необхідного для створення ядерної зброї.
Ціль ударів - об'єкти збагачення урану
Іще однією ціллю американських ударів був центр збагачення урану в Натанзі - найбільший в Ірані. Він розташований приблизно за 225 кілометрів на південь від Тегерана та є, так само як і Фордо, підземним об'єктом.
Третій об'єкт, по якому вдарили США, розташований у Ісфахані. За наявною інформацією, там відбувалися роботи з ураном, збагаченим практично до рівня, необхідного для створення бомби. Зокрема, природний уран там перетворювали на газ - урангексафторид. Саме його використовують для процесу збагачення урану в Натанзі та Фордо.
Росія та іранська ядерна програма
Експерти оцінюють обсяги високозбагаченого урану в Ірані в понад 400 кілограмів. Конкретні наслідки американських авіаударів по ядерних об'єктах країни досі залишаються невідомими для світової спільноти. Джерела в іранському уряді повідомили, що уран було переміщено в "захищені" місця. Натомість ізраїльські джерела кажуть, що уран був розподілений між трьома об'єктами та "не був переміщений". Тоді як президент США Дональд Трамп надалі стверджує, що об'єкти були повністю зруйновані.
За наявними даними, об'єкти у Фордо, Натанзі та Ісфахані не оснащені активними ядерними реакторами. Натомість Іран має атомну електростанцію в Буширі - приблизно на 750 кілометрів на південь від Тегерана. На цьому об'єкті здійснює моніторинг МАГАТЕ, уран для її роботи постачає Росія, туди ж відправляється і відпрацьоване паливо. АЕС у Буширі не була ціллю американських авіаударів.
Моніторинг рівня радіації
Після американської операції в Ірані МАГАТЕ повідомило, що не зафіксувало підвищення рівня радіації в регіонах, де розташовані атаковані ядерні об'єкти.
Утім, ризик становлять можливі витоки урангексафториду з цистерн, центрифуг та трубопроводів. Потрапляючи назовні, газ реагує з вологою в повітрі на розпадається на уранилфторид та фтористо-водневу кислоту. Контакт із цією небезпечною кислотою чи вдихання її випару може пошкоджувати легеневі тканини та викликати важкі, смертельні проблеми з диханням.
"Є дані, що вказують на витік урангексафториду на одному з об'єктів", - каже в розмові з DW професор Клеменс Вальтер (Clemens Walther) з Інституту радіоекології та радіаційного захисту Університету Ганновера. За його словами, були повідомлення як про радіологічні загрози, так і про підвищений рівень радіації, а також хімічні загрози. А це, мовляв, може вказувати лише на витік фтористо-водневої кислоти. "Утім, було чітко зазначено, що інцидент обмежується територією об'єкта. Повідомлень про поширення радіації на житлові райони не було", - пояснює Вальтер.
Тож з огляду на те, що уран є токсичним важким металом і може викликати пошкодження нирок та підвищує ризик захворювання на рак, можливі наслідки авіаударів по ядерних об'єктах в Ірані досі викликають занепокоєння експертів.
Небезпека повторення Чорнобиля і Фукусіми?
Катастрофи на АЕС в Чорнобилі 1986 року та японській Фукусімі 2011 року унаочнюють ризики, пов'язані з аваріями та ядерних об'єктах. Обидві аварії спричинили масштабні наслідки для людства та довкілля. 30-кілометрова зона навколо Чорнобильської АЕС досі є закритою, після аварії на Фукусімі десятки тисяч людей було евакуйовано.
Німецький експерт із питань радіаційного захисту Роланд Вольфф (Roland Wolff) переконаний, що на відміну від зруйнованого реактора на Чорнобильській АЕС, від іранських об'єктів, атакованих США, немає загрози. "Радіоактивний матеріал на об'єктах збагачення урану, на відміну від атомних реакторів, не містить продуктів розпаду, як це було в Чорнобилі", - каже він. А тому експерт припускає в найгіршому разі хіба що локальне радіаційне забруднення поблизу пошкоджених об'єктів.