Чи заборонить ФРН ультраправу "Альтернативу для Німеччини"?

У п'ятницю, 2 травня, німецька контррозвідка Федеральне відомство з охорони Конституції (BfV) заявила про визнання екстремістською партією ультраправої "Альтернативи для Німеччини"(AдН) - найбільшої опозиційної сили у Бундестазі. Раніше влада так класифікувала лише регіональні відділення AдН у східних федеральних землях - Тюрингії, Саксонії та Саксонії-Ангальт, а також молодіжну організацію партії.

BfV визнає ту чи іншу партію "достовірно правоекстремістською", якщо вважає, що вона:

• "протистоїть основам вільного демократичного ладу", тобто виступає проти таких базових принципів, як людська гідність, верховенство права, рівність перед законом і демократія;
• займає націоналістичну, расистську або ксенофобську позицію чи демонструє повне неприйняття етнічних і культурних меншин. За даними BfV, AдН не вважає німців "з міграційним корінням із мусульманських країн" рівноправними членами німецького суспільства. Політики з цієї партії також були викриті у "постійній" агітації проти біженців та іммігрантів, заявили в BfV.
• проповідує чи принаймні підтримує насильство як засіб досягнення політичних цілей;
• представляє антисемітську, ревізіоністську чи антидемократичну ідеологію. 

Для фракції АдН у Бундестазі, а також для можливостей її представників обиратися рішення BfV не несе жодних обмежень. У цьому полягає відмінність, наприклад, від Росії чи Білорусі, де екстремістський статус організації передбачає у найгіршому разі кримінальну відповідальність  для її членів.

Що станеться далі з АдН?

Визнання партії "достовірно правоекстремістською" має у Німеччині різні юридичні наслідки. Відтепер правоохоронні органи можуть вести спостереження за зборами AдН, прослуховувати телефони її членів і вербувати серед них інформаторів. Висновок BfV може безпосередньо вплинути на виборних посадових осіб з-поміж членів партії, які можуть втратити свою роботу. Можливе припинення фінансування AдН.

Лідери партії заявили, що мають намір оскаржити рішення BfV. Тим часом воно може надати нового імпульсу зусиллям із заборони АдН. Багато німецьких парламентарів уже давно стверджують, що визнання партії "достовірно правоекстремістською" є важливою умовою для ініціювання процедури заборони. 

Як можна заборонити партію у Німеччині?

У статті 21 Основного закону Німеччини зазначається: "Партії, які за своїми цілями або поведінкою своїх прихильників прагнуть заподіяти шкоду основам вільного демократичного ладу або усунути його чи поставити під загрозу існування Федеративної Республіки Німеччини, - неконституційні".

Безпосередньо рішення про те, чи можна заборонити ту чи іншу політичну партію, ухвалює Федеральний конституційний суд.

Уряд ФРН, Бундестаг (федеральний парламент) і Бундесрат (палата представництва 16 федеральних земель) мають право подати відповідну петицію.

Якщо її подадуть, розпочнеться тривалий судовий процес. Результат його невизначений. Тим часом AдН, що згідно з деякими соціологічними опитуваннями, є найпопулярнішою політичною партією Німеччини, яку підтримують близько 26 відсотків німців, стверджує, що політичні опоненти використовують проти неї судову систему країни, оскільки зазнають поразки, оперуючи демократичними методами.

Плюси та мінуси спроби заборонити AдН

Федеральний канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz), який залишає свою посаду, одним з перших після оголошення рішення BfV 2 закликав до стриманості й висловився проти поспішних кроків із заборони AдН. 

А ось Штефан Зайдлер (Stefan Seidler), єдиний депутат Бундестагу від "Союзу виборців Південного Шлезвіга" (SSW), який представляє данську меншість, є переконаним прихильником заборони "Альтернативи для Німеччини".

В інтерв'ю DW у 2024 році він заявив: "Ворога демократії можна розпізнати по тому, як він поводиться з меншинами. Тріщини в демократичних засадах нашого суспільства стають очевидними для меншин уже на ранній стадії. Наша демократія має бути добре захищена. Як демократи, ми зобов'язані використовувати всі доступні нам інструменти. У тому числі й розгляд справи в Карлсруе (у цьому місті розташований Федеральний конституційний суд. - Ред.)".

Політологи розходяться в думках щодо того, наскільки ймовірним є успіх спроби заборонити AдН. Гендрік Кремер (Hendrik Cremer), юрист Німецького інституту прав людини (DIMR) у Берліні, вважає, що заборона необхідна терміново і така ініціатива може бути успішною. "Якщо уважно придивитися до AдН, то можна дійти висновку, що умови для заборони дотримані", - сказав він DW у травні, додавши, що йому важко зрозуміти, чому деякі політики та аналітики досі висловлюють сумніви щодо цього.

Азім Семізоглу (Azim Semizoglu), експерт з конституційного права з Лейпцизького університету, налаштований скептичніше. Визнання AдН "достовірно правоекстремістською" автоматично не гарантує успіху спроби її заборони, зазначив він раніше в інтерв'ю DW. На його думку, рішення BfV - це лише один доказ із багатьох: "З цього не можна зробити висновок, що якщо партію визнали безумовно правоекстремістською, то вона також є неконституційною з погляду Основного закону".

Зі свого боку відомий вчений-юрист Ульріх Баттіс (Ulrich Battis) у розмові з DW вказав, що процедура заборони чітко визначена. "Стаття 21 Конституції Німеччини передбачає таку можливість з самого початку. Має йтися про активну кампанію (з боку такої партії. - Ред.) проти вільного демократичного ладу. Метою партії має бути злам політичної системи", - наголосив він.

Невдала спроба заборонити НДПН

Розглядаючи всі "за" та "проти" заборони АдН, варто згадати невдалу спробу заборонити ультраправу Націонал-демократичну партію Німеччини (НДПН). У 2017 році Федеральний конституційний суд вирішив, що хоча ідеологія партії суперечить цінностям Основного закону, НДПН не є політично значущою. "За більш ніж 50 років свого існування НДПН так і не вдалося пройти до парламенту і досягти постійного представництва в жодній федеральній землі", - наголошувалося у вердикті суду.

Крім того, інші партії у федеральному та земельних парламентах не бажали формувати коаліції чи співпрацювати з НДПН навіть з конкретних питань, заявив тоді суд. Останній пункт також застосовується до АдН - принаймні досі було так. Але, на відміну від НДПН, АдН є впливовою політичною силою і широко представлена ​​в парламентах, хоч і не входить до складу будь-якого уряду.

Які ще партії забороняли в Німеччині

Тим часом у Німеччині є прецеденти заборони політичних партій у повоєнну епоху. Так, Комуністична партія Німеччини (КПН) була заборонена у 1956 році, хоча їй і вдалося пройти до Бундестагу. Це призвело до примусового розпуску партії, відкликання мандатів у її депутатів, заборони створення замісних організацій і судових розглядів. Це була друга заборона партії в історії Федеративної Республіки Німеччини після того, як у 1952 році була заборонена неонацистська Соціалістична рейхспартія.