Чи вплине "фактор Орбана" на вступ України та Молдови до ЄС?

Київ та Кишинів почали свій шлях до ЄС майже одночасно, подавши заявки на вступ до ЄС у березні 2022 року, за лічені дні після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.  Здобувши статус країни-кандидата у червні того ж року, Україна та Молдова рухалися шляхом євроінтеграції фактично в однаковому темпі, проводячи необхідні реформи та змінюючи законодавство відповідно до вимог ЄС у тісній співпраці з Єврокомісією. Геополітична ситуація та європейські устремління двох країн є настільки подібними, що у Брюсселі їхній вступ до ЄС розглядають як "пакет", тобто дві країни, яких приймуть до Євросоюзу одночасно.

Планувалося, що вже до червня Київ та Кишинів відкриють перемовини про вступ за трьома з шести кластерів - тематичним блоками, у які згруповані 33 переговорні глави, котрі у свою чергу відповідають різним сферам законодавства Євросоюзу. Проте, схоже, що на цьому етапі євроінтеграційні шляхи двох країн можуть розійтися.

Чому Молдова може випередити Україну на шляху до ЄС, і до чого тут Угорщина, розбиралася DW.

Євроінтеграційні шляхи Києва і Кишинева можуть розійтися

Єврокомісія вже завершила скринінг українського законодавства щодо головного першого кластеру "Основи", який стосується верховенства права. Тепер формальне відкриття переговорів за першим кластером має одностайно затвердити Європейська рада.

Але проти євроінтеграції України вже тривалий час категорично виступає Угорщина. Якщо досі Будапешт пояснював свою позицію проблемами, з якими нібито стикається угорська меншина Закарпаття, то тепер прем'єр Орбан лякає своїх співгромадян тим, що членство України в ЄС призведе до банкрутства Угорщини. У березні Віктор Орбан ініціював національне опитування про те, чи схвалюють громадяни Угорщини вони вступ України до ЄС. 

Така позиція прем'єра Угорщини викликає у Брюсселі подив, адже у грудні 2023 року Європейська рада, до складу якої входять всі 27 країн-членів, вирішила відкрити з Україною переговори про входження та визнала її статус як країни-кандидата. "Тож тут виникає питання узгодженості та змістовності, коли тепер хтось стверджує, що ця країна не має бути членом Євросоюзу", - зауважує директор Генерального директорату Єврокомісії з питань сусідства та розширення Герт Ян Коопман. 

Окрім того, заява Орбана про можливе банкрутство Угорщини через вступ України до ЄС, не має підтверджень, вказує чиновник. Він навів дані дослідження МВФ, згідно з якими розширення ЄС у 2004 році, коли до блоку приєдналося 10 нових членів, призвело до збільшення ВПП на 10% не лише в нових країнах-членах, але й у тих, що вже були в його складі. 

Попри безпідставність заяв Орбана щодо негативних наслідків вступу України до ЄС, у Брюсселі вже готуються до того, що у червні Угорщина може заблокувати відкриття переговорів з Україною. З огляду на це ЄС розглядає можливість розділити переговірні процеси Києва та Кишинева, аби не гальмувати євроінтеграційний поступ Молдови, де у вересні цього року очікують парламентські вибори. "Ми вже обговорюємо це (відокремлення переговорних процесів України та Молдови. - Ред.) з державами-членами", - підтвердила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, зауваживши, що жодна з країн-членів ЄС не виступає проти відкриття першого кластеру переговорів з Молдовою.

Посол України при ЄС: "Ми не можемо зазнати невдачі"

Українська сторона, принаймні публічно, стримано коментує таку перспективу. "Ми позитивно налаштовані, ми не розмірковуємо про негативні сценарії. Якщо у нас є перешкода, ми знаходимо спосіб її подолати", - сказав, відповідаючи у Брюсселі на запитання  журналістів про перспективи відкриття переговорів про вступ, представник України при ЄС Всеволод Ченцов.

На думку дипломата, антиукраїнські заяви Будапешта є частиною "правил гри" з пошуку консенсусу під час ухвалення рішень в ЄС щодо розширення, "коли  держави-члени намагаються домогтися всіх можливих поступок від країни-кандидата". "Ми беремо участь у розмові з усіма зацікавленими сторонами  і намагаємося вести чесну гру", - сказав Ченцов.

У Брюсселі звикли до того, що Віктор Орбан використовує право вето для досягнення власних політичних цілей і вже мають досвід того, як цьому протистояти. Так, у на саміті ЄС у грудні 2023 року під час голосування за відкриття переговорів про вступ з Україною, проти чого заперечувала Угорщина, канцлер ФРН Олаф Шольц запропонував Віктору Орбану "зробити перерву на каву". У неформальних розмовах європейські чиновники підтверджують, що ЄС має у своєму розпорядженні достаній "набір креативних інструментів" для спілкування з Будапештом. 

Схоже, посол Ченцов  також сподівається, що Брюссель застосує всю свою винахідливість, аби не дати Віктору Орбану загальмувати євроінтеграцію України. Адже попри те, що "кожна країна, яка вступала до ЄС, свого часу стикалася з подібними або іншими труднощами на своєму шляху, випадок України є винятковим через російську агресію", зауважує дипломат. "Ось чому ми звертаємо увагу держав-членів, Єврокомісії, що ми не можемо зазнати невдачі. Ми очікуємо, що ЄС виконає свою роботу", - заявив Всеволод Ченцов. 

Синхронізованість вступу України та Молдови до ЄС - символічна

Такої ж думки дотримуються і у Молдові. "Молдова технічно і політично готова до відкриття переговорних кластерів, так само як і готова до цього Україна, яка незважаючи на війну, продовжує здійснювати реформи й робити все необхідне для вступу до ЄС", - вважає виконавчий директор неурядової молдовської організації "Інститут європейської політики та реформ" Юліан Гроза. Він вказує на те, що Київ і Кишинів "працюють разом на шляху до ЄС" і напочатку нинішнього року підписали Меморандум про співробітництво у процесі вступу в Євросоюзу. "Ми вважаємо, що м'яч зараз на боці Європейської ради. Ми повинні надіслати чіткий сигнал політичним акторам в ЄС, але особливо - Угорщині", - сказав Гроза.

Хоча процес вступу країни до ЄС базується на її прогресі та заслугах у проведенні реформ, Брюссель повинен брати до уваги й геополітичні обставини, за яких Україна четвертий рік поспіль протистоїть російській збройній агресії, а Молдова - безпрецедентному зовнішньому втручанню РФ у внутрішньополітичні процеси. "Зараз особливо значущою є політична й символічна цінність синхронізованого процесу (вступу України та Молдови до ЄС. - Ред.)", - наголосив Юліан Гроза. Він також сподівається, що "креативне рішення" Брюсселя стосовно Угорщини "дасть можливість двом країнам рухатися вперед без зупинок". 

"ЄС не повинен відволікатися на нав'язливі нападки Будапешта"

Будапешт не спроможний заблокувати чи зупинити процес вступу України до ЄС на невизначений термін, вважає Петер Гефеле, директор з питань політики брюссельського Центру європейських досліджень імені Вілфреда Мартенса. "Віктор Орбан постійно намагався підірвати  зусилля України та Євросоюзу у протистоянні російській агресії. Однак досі Європі завжди вдавалося надати підтримку Україні. Тож підготовка до вступу України триватиме, оскільки ця процедура керується та контролюється переговорами між Єврокомісією та урядом України", - сказав експерт у коментарі DW. 

Високопосадовці ЄС не раз називали 2030-ий рік як ймовірну дату вступу України до ЄС. І Петер Гефеле вважає, що коли "за кілька років Київ та Брюссель дійдуть до завершального етапу переговорів, в Угорщині може бути інший, більш проєвропейський уряд". 

При цьому експерт зауважує, що шляхи вступу України та Молдови до ЄС та їхня тривалість "будуть різними з очевидних причин" і припускає, що це буде "послідовність часткових кроків інтеграції, відмінних від попередніх хвиль розширення". "Європа не повинна відволікатися на нав'язливі нападки Будапешта. Постійна підтримка України у військовій сфері та внутрішніх реформах - це дві сторони однієї медалі", - наголосив Гефеле.