Чи видасть Італія підозрюваного у підриві газогонів українця

У Німеччині федеральна прокуратура чекає на новини з Італії у справі про найгучнішу диверсію в Європі останніх років - підрив газопроводів "Північний потік" у Балтійському морі. Як очікується, суд у Болоньї у вівторок, 9 вересня, продовжить розгляд запиту ФРН на екстрадицію 49-річного громадянина України Сергія К., затриманого 21 серпня неподалік Ріміні за виданим Німеччиною європейським ордером на арешт. Перше засідання відбулось 3 вересня.

"Німеччина хоче, щоб мій підзахисний був виданий якнайшвидше, - цитує в понеділок, 8 вересня, берлінська газета Welt слова адвоката. - Але для цього є перешкоди. Я ще навіть не отримав повного доступу до матеріалів. Крім того, має бути перевірено умови утримання".

Що відомо про "український слід", а що - ні

Слідство у Німеччині підозрює, що затриманий був "координатором" групи українців, яка, використовуючи орендовану в Німеччині яхту "Андромеда", нібито заклала вибухівку на газопроводах "Північний потік" і "Північний потік-2", що проходять дном Балтійського моря. Три з чотирьох ниток цих трубопроводів було підірвано 26 вересня 2022 року поруч із данським островом Борнгольм. Данія та Швеція припинили розслідування, у Німеччині за нього взялася Федеральна прокуратура у Карлсруе - орган, який бере на себе розслідування справ, що стосуються державної безпеки. На момент інциденту обидва газопроводи не працювали - російський "Газпром" раніше зупинив прокачування газу "Північним потоком". А "Північний потік-2" не отримав ліцензію на експлуатацію в Німеччині на тлі повномасштабної війни Росії проти України.

Читайте також: Дані слідства та інші версії: що відомо про підрив "Північних потоків"?

Підозрюваний у підриві газопроводів відкидає звинувачення та заявив, що він - колишній український військовий, пишуть західні ЗМІ. У разі доказу провини йому загрожує у Німеччині ув'язнення на термін до 15 років.

Федеральна прокуратура підозрює, що диверсію здійснила група із семи осіб: шість чоловіків і одна жінка, серед них чотири дайвери, шкіпер, фахівець із вибухових речовин та координатор. Загалом видано шість ордерів на арешт. Один підозрюваний, сьомий, імовірно, загинув на війні Росії проти України. Серед доказів, про які писала преса, - відбитки пальців і сліди вибухівки на яхті, фотографія одного з підозрюваних у машині з камери контролю швидкості, а також підроблені паспорти.

"Ми не знаємо на 100 відсотків, чи є у німецьких слідчих якісь докази, які ще не оприлюднено", - сказав у подкасті DW "Геофактор" німецький журналіст, автор книги "Північний потік: Як Німеччина фінансує війну Путіна" Штеффен Добберт (Steffen Dobbert). "Те, що ці люди орендували цю вітрильну яхту і ходили на ній Балтійським морем, я думаю, очевидно. Але ми не знаємо, чи були їхні дії успішними. Або, можливо, були інші; це поки не доведено остаточно. По-друге, ми не знаємо, хто замовник", - каже Добберт.

Питання про роль Зеленського та Залужного

Хто міг бути замовником диверсії і яку роль могло грати політичне та військове керівництво України - одне з найгостріших питань. Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Україна до вибухів на газопроводі не причетна. "Звичайно, ніколи не знаєш, напевно, але я вважаю, що український президент досить мудрий, щоб не робити подібних заяв, коли це просто неправда", - вважає Добберт.

Раніше газета Wall Street Journal писала, що Зеленський нібито знав про операцію, але відкликав її після того, як про неї дізналися США. За даними видання, незважаючи на це, операція продовжилася і керував нею нібито армійський генерал, який доповідав тодішньому командувачу ЗСУ, а нині послу України у Великобританії Валерію Залужному. Сам Залужний заявив WSJ, що не знав про операцію та назвав припущення "чистою провокацією".

Про ймовірну роль Залужного пише і німецька газета Welt. Неназваний слідчий сказав, що екіпаж яхти нібито отримав вказівку від Залужного. Штеффен Добберт каже, що колишній головком ЗСУ не відповів на його запити.

Михайло Гончар, київський експерт з енергетичної безпеки, вважає український слід фальшивим. На його думку, версію про можливу причетність до підривів Росії недостатньо опрацьовано. За його словами, серед можливих мотивів Росії могло бути бажання викликати зростання цін на газ, уникнути штрафних заходів західних споживачів та змусити Німеччину сертифікувати "Північний потік-2". Натомість у самій РФ раніше лунали закиди у причетності США до інциденту.

Про те, що "в історії яхти зберігаються сумніви" у колах спецслужб, пише і газета Welt. За даними одного з її співрозмовників, екіпаж поводився занадто помітно, а слідів було так багато, що "склалося враження, ніби увагу слідчих хотіли привернути". Один із чиновників, знайомий із розслідуванням, відкинув у розмові з виданням такі аргументи.

Що кажуть про розслідування підриву газопроводів німецькі політики

У Німеччині політики з правлячих партій стримано коментують новий поворот у розслідуванні. Міністерка юстиції Штефані Губіґ (Stefanie Hubig) наприкінці серпня назвала новину про затримання підозрюваного "вражаючим успіхом слідства". Берлін "на боці України" у війні, яку веде Росія, сказала вона, зазначивши, що для Німеччини як правової держави важливо "послідовно розслідувати" злочини у межах своєї компетенції.

DW направила кілька запитів депутатам Бундестагу від правлячих блоку ХДС/ХСС та СДПН з проханням прокоментувати затримання та його можливі наслідки для відносин Німеччини та України, але безрезультатно. Голова ХДС, канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) поки що не висловлювався на цю тему. Його попередник, соціал-демократ Олаф Шольц (Olaf Scholz) у вересні 2024 року назвав підрив газопроводів "Північний потік" "терористичним актом" і заявив, що Берлін вимагає від слідчих органів вести розслідування "незважаючи ні на кого". "Тут нічого не приховується", - заявив Шольц. "Ми хочемо поставити перед судом у Німеччині тих, хто це зробив, якщо вони потраплять до наших рук", - сказав Шольц.

Депутат Бундестагу від опозиційної ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) Маркус Фронмаєр (Markus Frohnmaier) наприкінці серпня закликав викликати українського посла до німецького МЗС та вимагати від Києва роз'яснень. Він також закликав зупинити підтримку України до "повного з'ясування". Зі схожими заявами виступила політикиня Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht), голова опозиційної ліво-консервативної партії ССВ, що носить її ім'я. Ваґенкнехт також зажадала створити у Бундестазі слідчу комісію. АдН і ССВ виступають проти постачання зброї України та пропонують відновити постачання газу з Росії "Північним потоком". Із такою ж пропозицією виступав і президент РФ Володимир Путін.

Як розслідування підриву газопроводів впливає на відносини Берліна та Києва

Поки що розслідування не мало помітного впливу на відносини між Берліном і Києвом. Оглядачі вважають, що до судового процесу чи появи нових доказів ситуація не зміниться. У пресі коментатори позитивно оцінюють роботу німецьких слідчих, називаючи це "проривом" та успіхом слідчих органів.

Штеффен Добберт вважає новини з Італії "не проривом", а радше ще одним "великим кроком" слідства: "Нам, ймовірно, доведеться чекати місяці, якщо не роки, перш ніж проллється більше світла на ці вибухи". Публіцист звернув увагу на те, що німецькі політики, у тому числі урядовці та глави парламентських фракцій правлячих партій, нещодавно їздили до Києва, де висловили підтримку Україні.

Публіцист додав, що Німеччина, яка, як він вважає, ігнорувала критику на адресу "Північних потоків" і слабко підтримувала Україну на початку широкомасштабного вторгнення Росії, "фактично має свого роду історичний обов'язок перед Україною".

Український експерт Михайло Гончар зазначив, що розслідування "кидає тінь" на співпрацю Німеччини та України, але, на його думку, уряд у Берліні "дистанціюється від цього питання, принаймні - на сьогодні". Причина, на його думку, в тому, що головне - співпраця країн з метою "припинити російську агресію". Експерт вважає, що позиція Берліна не зміниться.

Як написав коментатор у газеті Süddeutsche Zeitung, поки відкриті питання залишаються, пошук відповідей з боку німецької юстиції не заважає політикам продовжувати підтримувати Україну зброєю та грошима. А це, мовляв, може бути одним із добрих прикладів, зокрема, й для "одного зі стовпів демократії" - поділу гілок влади.