Чи готова енергетика України до посилення ударів РФ?

За час повномасштабної війни Україна пережила вже багато масованих атак Росії на енергетичну інфраструктуру. Однак із настанням холодів, як попереджають військовослужбовці та експерти, удари можуть посилитися. Наскільки загрозливою ситуація є нині, і чи вдалося Україні децентралізувати електрогенерацію, аби мінімізувати шкоду від ударів?

Погрози Росії посилити обстріли

Посилити атаки РФ може вже найближчими тижнями, щоб пошкодити українську енергетичну інфраструктуру напередодні майбутньої зими, зазначають експерти з американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті від 30 серпня. За їхньою оцінкою, російське керівництво використало підготовку до саміту очільників США та РФ на Алясці для накопичення безпілотників та ракет. 

Нині ж РФ здійснює активну розвідку об'єктів енергетики та стану їхнього захисту, попереджає військовий фахівець із систем РЕБ і зв'язку Сергій Бескрестнов ("Флеш"). "За аналізом маршрутів польотів розвідувальних БпЛА противника та за інформацією очевидців можу сказати, що їх зараз цікавлять об'єкти енергетики та стан їхнього захисту. Підстанції, трансформатори, електро- й газова інфраструктура", - написав він.

Президент РФ Володимир Путін навіть не приховує наміру продовжити атаки на енергооб'єкти України. "Ми відповідаємо, звичайно, ну, так скажемо, серйозно", - сказав він на зустрічі з прем'єром Словаччини Робертом Фіцо. При цьому він стверджує, що РФ нібито довго "не била по цивільній інфраструктурі", але завдає ударів у відповідь на українські атаки по енергооб'єктах РФ.

Такими заявами Путін намагається прикривати свої нинішні удари і готує собі інформаційне алібі для ударів по українській енергетиці, вважає керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко. "Росіяни першими почали війну, атаки на енергетику, і ніколи їх не припиняли. З 2022 року РФ постійно атакує українську енергетику", - написав він. При цьому у 2025 році, зауважив Коваленко, війська РФ не припиняли ударів по енергетиці в окремих регіонах України.

Атаки на енергетичну інфраструктуру

У ніч на 3 вересня під час повітряної атаки пошкоджень вчергове зазнав, зокрема, об'єкт цивільної критичної інфраструктури у Чернігівській області. Без електрики, за даними місцевої влади, залишилися більше 30 тисяч домогосподарств у Ніжинському районі.

До цього війська РФ знищили нафтобазу азербайджанської нафтової компанії SOCAR в Одеській області. Також били по розподільчих електромережах у різних регіонах країни, об'єктах ГТС і газовидобутку в низці областях. Через це у деяких регіонах зникало світло та були проблеми з подачею води, а Україна цього року буде змушена імпортувати газ на суму близько трьох мільярдів доларів.

Загалом, починаючи з 25 березня, коли почалося місячне енергетичне перемир'я, зафіксовано близько 3000 ударів по енергетиці України - як масованих, так і локальних, повідомили DW в міненерго України. "Протягом понад трьох років повномасштабної війни РФ здійснила сотні масованих атак на енергетичну інфраструктуру України", - зазначили у відомстві.

Фортифікації та напрацьовані алгоритми відновлення енергооб'єктів

Усі ці атаки певною мірою загартували енергетику України, вважають опитані DW експерти. "У листопаді 2022 року був найбільш успішний для росіян результат атаки, коли на кілька годин був тотальний блекаут. Але після отриманих уражень і генерація, і система передачі електроенергії змогли відновити свою функціональність", - нагадує DW експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. Відтоді, за його словами, енергетики вже мають напрацьований алгоритм того, як швидко виправляти ситуацію.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко також виокремлює злагоджену роботу енергетиків з відновлення об'єктів після атак. "Завдяки цьому їхні наслідки не помітні для широкого загалу. Здебільшого протягом годин відновлюють живлення і газопостачання. Наприклад, нещодавно в Сумах була велика атака на регіональні мережі, але протягом шести годин відновили більшу частину потужностей, а протягом доби - всі", - нагадує він у розмові з DW.

Крім того, цьогоріч українську енергетику значно посилили фортифікаціями, вказує Харченко. "Якщо порівняти осінь 2024 року і зараз, це дуже велика різниця. Також є певні запаси обладнання. Вони, звісно, не нескінченні, але достатньо солідні, особливо високовольтних і розподільчих мереж", - зазначає експерт. Під найбільшою загрозою, на думку Харченка, перебуває теплова генерація. "Багато інших об'єктів можна захистити, і вони захищені. А велику вугільну генерацію захистити фортифікаціями неможливо через розмір", - додає він.

Читайте також: Чи здатні мініелектростанції захистити енергосистему від наслідків російських атак

Розподілена генерація допоможе, але не зараз

На неможливості захистити фортифікаціями такі великі об'єкти, як ТЕЦ, ТЕС чи АЕС, вказує й голова комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус. "Кожен об'єкт - це десятки гектарів площі. Основний захист там - це ППО", - зазначив він у розмові з DW.

Тому, на думку Геруса, Україна не має інших варіантів, аніж рухатися оголошеною стратегією - побудова розподіленої генерації, наближеної до кінцевого споживача. "За 2023-2025 роки були побудовані сотні таких електростанцій, а саме понад 1500 МВт сонячних електростанцій, біля 300 МВт вітроелектростанцій та біля 500 МВт газових електростанції, також активно впроваджуються установки зберігання енергії. Таким шляхом побудови менших об'єктів, але які будуть розосереджені по всій країні, нам і варто продовжувати іти", - упевнений народний депутат.

Утім, газова генерація буде солідним безпековим фактором української енергосистеми лише через два-три роки, зазначають опитані DW експерти. "Децентралізована генерація поки не в тій стадії розвитку. Тому поки вона особливо не впливає на загальну картину для енергосистеми. Нині це радше резервна генерація для критичних елементів бізнесу або інфраструктури", - зауважує Олександр Харченко.

Читайте також: 1 гігават до зими? Як відбудовують українську енергетику

Відключення можливі, але без блекауту

Співрозмовники DW прогнозують, наступна зима може бути складною, однак блекауту, на їхню думку, не станеться. "Я маю стриманий оптимізм. Звісно, масовані атаки на ключові об'єкти теплової генерації болю нам завдадуть. Буде складно, можливі знову відключення в разі масованих атак по генерації. Але в умовах синхронізації з європейською системою апокаліпсиса не буде. Навіть загальнонаціональних блекаутів не буде", - вважає Харченко.

За його словами, ремонтно-відновлювальні роботи, проведені у цьому році, дають запас міцності. "Порівняно з тим, що було пів року тому, зараз у нашій системі набагато більше потужностей і набагато більше можливостей гнучко реагувати на будь-які загрози", - наголошує експерт.

Михайло Гончар також упевнений, що запас міцності дозволить зберегти функціональність енергосистеми України. "Можуть бути втрати і генерації, і передавальних потужностей, але не треба панікувати", - підсумовує експерт. На його думку, Україна має для РФ і аргументи стримування. "У РФ надзвичайно розбалансована енергосистема на півдні. Там і зараз є відключення через те, що потужності не вистачає, а сполучення з іншими енергосистемами недостатнє. Тому РФ ризикує ударами з боку України по базових підстанціях об'єднаної енергосистеми", - попереджає він.